09 серпня 2023 року справа №360/8538/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року (головуючий суддя І інстанції Тихонов І.В.), складеного в повному обсязі 19 січня 2022 року у справі № 360/8538/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає в відмові в перерахунку ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.11.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.11.2021 у розмірі 80 % заробітної плати (доходу) на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу позивачу період роботи з 07.04.1992 по 11.05.1995 на шахті «Червоний Партизан» в/о «Свердловантацит», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає в відмові в перерахунку ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.11.2021.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 19.11.2021 у розмірі 80 % заробітної плати (доходу) на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу позивачу період роботи з 07.04.1992 по 11.05.1995 на шахті «Червоний Партизан» в/о «Свердловантацит», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 360/8538/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що довідки які додані до звернення, копія наказу та копія листа Управління праці та зайнятості населення Луганської обласної державної адміністрації, які видані на тимчасово окупованій території і України є недійсними, тому не створюють правових наслідків.
Крім того, зазначено, що позивач звернувся до управління із заявою невстановлено зразку.
Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 360/8538/21, однак листом року суд першої інстанції повідомив про неможливість надання справи в паперовому вигляді. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд»
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 ) звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії зі віком та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 17.08.2018, та отримуючи пенсію в сумі 6116,02 грн.
Відповідно до рішення від 17.10.2018 № 1238500084 страховий стаж позивача складає 40 років 0 місяців 6 днів, з них за списком № 1 - 14 років 3 місяців 1 день.
19.11.2021 позивач звернувся до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового стажу позивачу період роботи з 07.04.1992 по 11.05.1995 на шахті «Червоний Партизан» в/о «Свердловантацит», разом з якою надав довідку про підтвердження атестації робочих місць за вказаний період.
Листом від 14.12.2021 № 4906-5124/Ц-02/8-1200/21 відповідач повідомив позивачу, що пільговий стаж нараховано 14 років 3 місяці 1 день за періоди з 01.01.2002 по 31.03.2013, з 01.05.2013 по 30.09.2014, з 01.05.2015 по 30.11.2016. При цьому, до пільгового стажу не було зараховано період роботи на шахті «Червоний партизан» в/о « Свердловантрацит» з 07.04.1992 по 11.05.1995. Вказаний період роботи врахований як страховий стаж на загальних підставах. Довідки, надані позивачем до заяви про перерахунок пенсії, відповідачем не прийняті до розгляду, оскільки вони видані підприємством, установою, організацію або їх правонаступники, що розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції.
Спірним питанням даної адміністративної справи є правомірність дій під час перерахунку пенсії.
Приймаючи спірне рішення, суд першої інстанції виходив з того, що проведення перерахунку пенсії позивачу без врахування довідок є протиправним, право позивача має бути відновленим шляхом здійснення перерахунку пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день».
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з інформацією, що зазначена в трудовій книжці позивача ( а.с. 17-19):
Запис № 11 від 07.04.1992 - прийнятий гірником 3 го розрядку з повним робочим днем під землею, наказ від 08.04.1992 № 163к;
Запис № 12 від 23.07.1992 - переведений машиністом підземних устаткувань 3 го розрядку з повним робочим днем під землею, наказ від 31.07.11992 № 376к;
Запис № 13 від 20.11.1992 - переведений електрослюсарем 4го розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 20.11.1992 № 679к;
Запис № 14 від 06.10.1993 - переоформлений прохідником 5го розряду з повним робочим днем під землею, наказ від 08.10.1993 № 681к;
Запис № 15 від 11.05.1995 - звільнений, наказ від 12.05.1995 № 320к.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, а страховий стаж, набутий після 01.01.2004, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Окрім того, до заяви про перерахунок пенсії позивачем надані додаткові документи, які підтверджують пільговий характер роботи, відомості в яких відповідають записам у трудовій книжці позивача.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20.03.2003 № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.06.2014) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 79-р) м населені пункти Перевальського району Луганської області належать до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Закон України від 18.01.2018 № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відповідач має врахувати уточнюючі стаж довідки та інші документи, видані позивачу та які надані ним відповідачу.
Посилання відповідача про звернення позивача із заявою невстановленого зразка суд вважає безпідставним та зазначає, що відповідач після звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії повинен був перевірити документи та, у разі відсутності необхідних документів, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення необхідних документів у тримісячний строк з дня подання заяви. За результатами розгляду заяви відповідач повинен прийняти обґрунтоване рішення.
Разом з цим відповідач в порушення норм Порядку № 22-1, отримавши заяву позивача від 25.08.2021, зареєстрованої 26.08.2021 за вх. № 3759/К-1200-21, розглянув її в порядку Закону України «Про звернення громадян» без прийняття обґрунтованого рішення.
Крім того суд зазначає, що позивачем при звернені до суду надано уточнюючі довідки зі змісту яких можливо встановити періоди, які підлягають зарахуванню до пільгового та підземного стажу.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії позивачу враховано до пільгового стажу за списком № 1 - 14 років 3 місяців 1 день.
З урахуванням періоду роботи позивача з 07.04.1992 по 11.05.1995 (3 роки 1 місяць 5 днів), підземний пільговий стаж останнього складає 17 років 4 місяці 6 днів (14 років 3 місяців 1 день + 3 роки 1 місяць 5 днів), що є більш ніж 15 років, тому норми ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» повинні бути застосовані при призначенні його пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі № 360/8538/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 серпня 2023 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць