09 серпня 2023 року справа №200/4787/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 200/4787/22 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 2) в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача 2 з відмови в призначенні пенсії та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії № 0572500004617 від 26.08.2022 року;
- зобов'язати відповідача 1 призначити пенсію з 18.08.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 з 15.12.1995 року по 04.01.1999 року, з 07.07.2003 року по 16.01.2007 року, з 17.01.2007 року по 21.10.2007 року, з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року, з 15.12.2008 року по 30.09.2009 року, з 06.10.2009 року по 08.01.2013 року, з 16.01.2013 року по 12.08.2014 року, з 02.02.2015 року по 18.08.2022 року із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 0572500004617 від 26.08.2022 року про відмову у призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 18.08.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.09.1992 року: з 16.12.1995 року по 30.01.1996 року; з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року; з 06.10.2009 року по 14.01.2013 року;
- у задоволенні решти позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та про застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду; визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови в призначенні пенсії позивачу та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії № 0572500004617 від 26.08.2022 року; зобов'язати ГУПФУ в Донецькій області призначити пенсію позивачу з 18.08.2022 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 15.12.1995 року по 04.01.1999 року, з 07.07.2003 року по 16.01.2007 року, з 17.01.2007 року по 21.10.2007 року, з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року, з 15.12.2008 року по 30.09.2009 року, з 06.10.2009 року по 08.01.2013 року, з 16.01.2013 року по 12.08.2014 року, з 02.02.2015 року по 18.08.2022 року із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Суд, досліджуючи основний документ який підтверджував стаж роботи ОСОБА_2 , а саме трудову книжку серії НОМЕР_1 , не перевірив наявну кількість стажу роботи який дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в свою чергу саме через кількість стажу врахованого відповідачем виник даний спір, кількість якого повністю суперечить наявному стажу роботи у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Крім того суд невірно встановив у якому Списку робіт передбачені посади, на яких працював ОСОБА_2 , та прийшов до висновку, що стаж роботи прохідником, який відноситься до провідних посад, та стаж роботи гірником гірничих виробіток, який передбачений списком робіт, затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 року № 202, повинен бути врахований відповідачем до Списку № 1, який дає право незалежно від віку, а з 50 років, яких позивач ще не досяг.
Судом, також відмовлено у застосуванні роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 під час розгляду заяви позивача. Апелянт вважає, оскільки роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 видано на виконання нормативно-правового акту (п.6 Постанови ВРУ № 1931-XII від 06.12.12.1991 року), то цей документ є невід'ємною частиною вказаної постанови, а відтак джерелом права у розумінні ст.7 КАС України.
На думку апелянта, в трудовій книжці позивача наявні відомості про умови праці (повний робочий день) та характер виконуваної роботи гірник гірничих виробіток, прохідник підземний з повним робочим днем на підземних роботах. Розрахунок пільгового стажу відповідно до записів у трудовій книжці та застосування норм роз'яснень Міністерства Соціальної політики від 20.01.1992 № 8 складає: загальний пільговий стаж розрахований в одинарному розмірі становить 21 роки 07 місяців 09 днів, додатковий стаж відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за роботи на провідній професії «прохідник»: 03 ріки 9 місяців.
Застосовуючи роз'яснення Міністерства Соціального захисту населення України від 20.01.1992 № 8 пільговий стаж з урахуванням кратності за 1 рік 3 місяці (за провідну посаду) складає 25 років 04 місяці 09 днів з розрахунку (06 років 07 місяців 01 день (Постановою КМУ від 31.03.1994 р. № 202 ) + 15 років 08 днів (провідна посада, яка прямо передбачена ч. 3 ст. 114 Закону № 1058) +03 ріки 09 місяців 00 днів (додатковий стаж відповідно до роз'яснення від 20.01.1992 року № 8).
Апелянт вважає, що позивач має необхідний пільговий стаж роботи 25 років який передбачений ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та на час звернення із заявою про призначення пенсії стаж роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складав 25 років 04 місяці 09 днів.
Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач 18.08.2022 року засобами веб-порталу Пенсійного фонду України звернувся з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно вимог постани правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ ПФУ - ГУПФУ у Львівській області, яким розглянуто заяву позивача.
Рішенням ГУПФУ у Львівській області № 0572500004617 від 26.08.2022 року позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 через відсутність необхідного пільгового стажу - 25 років, у зв'язку з ненаданням уточнюючих довідок про пільговий стаж.
Страховий стаж становить 36 років 1 місяць 21 день (в т.ч. додаткові роки за Списком № 1 - 17 років); пільговий стаж - роботи підземні провідні професії 202(20) - 10 років 7 місяців 18 днів; роботи підземні за постановою 202(25) - 19 років 7 місяців 29 днів.
До страхового стажу не зараховано:
- період проходження строкової військової служби, оскільки дата народження позивача у військовому квитку не відповідає паспортним даним та відсутня дата початку строкової служби;
- з 16.12.1995 року по 30.01.1996 року, оскільки в уточнюючій довідці від 06.06.2022 № 04/14-1089 відсутнє посилання на частину 3 статті 114 Закону № 1058;
- з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року, оскільки пільгова довідка видана без зазначення вихідного номера та дати видачі документа, що не відповідає формі, затвердженій ПКМУ від 05.07.2006 року № 920 (Додаток № 5);
- з 06.10.2009 року по 14.01.2013 року, оскільки за вказаний період відсутня довідка.
За п. 1 ч. 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно п. 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.
За ч. 3 статті 114 Закону № 1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
За п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Таким чином, уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці.
Суд вважає хибними посилання відповідача, що для підтвердження пільгового стажу необхідно надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку № 637, оскільки робота позивача з повним робочим днем під землею у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить записи роботи в підземних умовах з повним робочим днем під землею:
- №№ 4-10 - з 15.12.1995 року по 04.01.1999 року учень гірника по ремонту гірські виробки та гірника гірської виробки з повним робочим днем під землею,
- № б/н - з 07.07.2003 року по 16.01.2007 року гірником гірських виробок з повним робочим днем під землею,
- №№ 17-20 - з 17.01.2007 року по 21.10.2007 року учень прохідника та прохідник підземний з повним робочим днем в шахті,
- №№ 21-24 - з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року прохідник підземний з повним робочим днем в шахті,
- №№25,26 - з 15.12.2008 року по 30.09.2009 року прохідник підземний з повним робочим днем в шахті,
- №№ 27-29 - з 06.10.2009 року по 08.01.2013 року прохідник з повним робочим днем під землею,
- №№ 30,31 - з 16.01.2013 року по 12.08.2014 року прохідник підземний з повним робочим днем в шахті,
- №№ 32-35 - з 02.02.2015 року по 18.08.2022 року прохідник підземний з повним робочим днем в шахті.
Отже, за наявності належним чином оформлених записів у трудовій книжці позивача про роботу повний робочий день в підземних умовах у період з 16.12.1995 року по 30.01.1996 року; з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року; з 06.10.2009 року по 14.01.2013 року, що відповідає Індивідуальним відомостям про застраховану особу та наданим уточнюючим довідкам, зазначені періоди повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача 2 з відмови в призначенні пенсії та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 0572500004617 від 26.08.2022 року та зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.09.1992 року: з 16.12.1995 року по 30.01.1996 року; з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року; з 06.10.2009 року по 14.01.2013 року.
Апеляційна скарга не містить мотивів незгоди з рішенням суду в цій частині, тому апеляційний суд не надає оцінку рішенню суду, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, щодо вимог про скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 0572500004617 від 26.08.2022 року та зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.09.1992 року: з 16.12.1995 року по 30.01.1996 року; з 07.11.2007 року по 05.12.2008 року; з 06.10.2009 року по 14.01.2013 року.
Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду роботи згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.02.1996 року по 04.01.1999 року, з 07.07.2003 року по 16.01.2007 року, з 17.01.2007 року по 21.10.2007 року, з 15.12.2008 року по 30.09.2009 року, з 16.01.2013 року по 12.08.2014 року, з 02.02.2015 року по 18.08.2022 року, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають, як необґрунтовані, оскільки в спірному рішенні відповідача 2 не йдеться про відмову у зарахуванні цих періодів роботи позивача до пільгового стажу.
Також, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог щодо зобов'язання відповідача 1 при зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 керуватися роз'ясненням від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»».
Позивач посилається на лист від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18, яким Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
За змістом листа Міністерства соціальної політики України № 1209-27 від 12.09.2018 року до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 враховують роз'яснення №8.
Згідно преамбули Закону № 1058- IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Суд зазначає, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 надані на виконання постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 року, яка, визначаючи компетенцію урядових органів щодо певного кола питань, не містить норм права, якими регулюються спірні відносини у цій справі.
Таким чином, ані роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, ані листування цього органу з будь-яких питань, не є діючими нормативними актами і не можуть застосовуватися до спірних відносин всупереч приписам спеціального Закону № 1058- IV.
Суд враховує зміст вказаного роз'яснення, де передбачено працівникам, які мають 10 років стажу підземної роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку згідно зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але які не відпрацювали повного стажу, передбаченого цією статтею, призначати пенсію незалежно від віку за умови наявності не менше 25 років стажу підземної роботи, із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Отже, за змістом вказаного роз'яснення кратне додаткове зарахування стосувалось загального стажу працівника, а не пільгового, як помилково вважає представник позивача.
Аналогічне питання врегульоване нормами спеціального Закону № 1058-IV, а саме, відповідно до абзацу десятого частини третьої статті 24: за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. (Частину третю статті 24 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 345-VI від 02.09.2008).
Оскільки вказане правове питання на час розгляду справи врегульоване профільним Законом № 1058- IV, суд не має підстав застосовувати до спірних відносин листування чи роз'яснення, які не зареєстровані в якості діючих нормативних актів.
Постанова Верховного суду у справі № 242/5448/16-а, на яку посилається представник позивача, вказаного висновку не спростовує через різні підстави позову.
Предметом спору у справі № 242/5448/16-а була відсутність уточнюючих довідок, правова оцінка роз'ясненню Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Верховним судом у справі № 242/5448/16-а не надавалася.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову в частині застосування при розгляді заяви позивача про призначення пенсії роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію.
Заява позивача про призначення пенсії розглянута за правилами екстериторіальності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними Постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1).
За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Крім того, суд не має підстав для зобов'язання відповідача призначити пенсію, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
За змістом КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Згідно ст. 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та розрахунку пенсії.
За ч.ч. 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.08.2022 року, з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу зазначених судом періодів роботи позивача.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 200/4787/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 9 серпня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
І.Д. Компанієць