09 серпня 2023 року Чернігів Справа № 620/10924/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Непочатих В.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, що порушили права позивача та виразилися у відмові у задовільнені його законних вимог щодо звільнення з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Збройних Сил України вчинити певні дії, а саме звільнити солдата ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту «г» підпункту 2 пункту 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з сімейними обставинами, а саме наявністю батька дружини з числа осіб з інвалідністю II групи.
Згідно пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
В силу вимог пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер містить наступні реквізити, зокрема: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога». Тому у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому він надає правову допомогу.
Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 сформульовано висновок про те, що з огляду на підпункт 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 вказано, що на підставі підпункту 15.4 пункту 15 Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Також схожі правові висновки були викладені в ухвалах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 460/135/21, від 14.09.2021 у справі № 300/2473/19, від 24.09.2021 у справі № 140/17306/20, від 15.12.2021 у справі № 520/2187/2020.
Позовна заява ОСОБА_1 подана адвокатом Кравченком Олегом Миколайовичем.
На підтвердження своїх повноважень, адвокатом Кравченком Олегом Миколайовичем надано до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2023 серії АН № 1214755, де вказано, що ОСОБА_2 надає правову допомогу «в органах військового управління, військових частинах та підрозділах ЗСУ, а також адміністративних судах усіх інстанцій».
Водночас в ордері не зазначено конкретної назви суду, в якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер на надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2023 серії АН №1214755 не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги Пономаренку Олегу Анатолійовичу в Чернігівському окружному адміністративному суді.
Положеннями пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, оскільки доданий до позовної заяви ордер про надання правничої (правової) допомоги від 21.07.2023 серії АН №1214755 не оформлений відповідно до вимог вказаного Положення, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя В.О. Непочатих