25 липня 2023 року справа № 580/9242/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кульчицького С.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Глийової В.Г.,
представника позивача - Євтушенко О.В. (у порядку самопредставництва),
представників відповідача - Барська Т.М. (за ордером), Ковальчук Т.В. (директор),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про застосування заходів реагування,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач) з позовом до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування до відповідача, юридична адреса/місце провадження господарської діяльності: 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт Верхнячка, вул. Шкільна, 1 у вигляді зупинення роботи та заборони експлуатації будівель об'єкту, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті №64 від 08.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним проведено перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, за результатами якої складено акт від 08.10.2021 № 64. Цим актом зафіксовано порушення, які загрожують життю та здоров'ю людей, а тому на виконання повноважень, які передбачені Кодексом цивільного захисту України позивач звернувся до суду та вважає, що діяльність вказаного суб'єкта господарювання повинна бути зупинена.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання на 13.12.2021 о 09:00.
Ухвалою від 24.01.2022 у справі призначено комплексну пожежну та електротехнічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.
Протокольною ухвалою суду від 10.05.2023 із занесенням до протоколу судового засідання поновлено провадження у справі, відкладено розгляд справи до 17.05.2023, 26.05.2023.
Протокольною ухвалою суду від 26.05.2023 із занесенням до протоколу судового засідання оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 09.06.2023, задоволено клопотання позивача та викликано в судове засідання судового експерта Віктора ФОНРАБЕ.
Ухвалою від 09.06.2023 відкладено підготовче судове засідання на 15.06.2023.
Протокольною ухвалою суду від 15.06.2023 із занесенням до протоколу судового засідання закрито стадію підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2023 - оголошено перерву до 24.07.2023.
У судовому засіданні 24.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідач позов не визнав. 26.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено про безпідставність поданої позовної заяви, з огляду на те, що частина виявлених порушень є надуманими з боку позивача, іншу частину порушень відповідачем усунуто на підтвердження чого до відзиву надано додаткові докази. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.
24.04.2023 до суду надійшов висновок експерта від 17.04.2023 № 143/548-553/23-23 за результатами проведення комплексної судової пожежно - технічної та електротехнічної експертизи у справі № 580/9242/21. Згідно пояснень експерта, висловлених у судовому засіданні 07.07.2023 на момент проведення експертизи недотримання вимог пожежної безпеки, по п.1, п.2, п.5, п.6, п.7(частково), п.8, п.9, п.10, що визначені у Акті від 08.10.2021 № 64 КЦЗУ, іншими нормативно правовими актами, стандартами і правилами чинними в Україні, які вказані в акті позапланової перевірки головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області при експлуатації приміщень належних відповідачу, які розташовані за адресою: вул. Шкільна, 1, смт. Верхнячка Уманського району Черкаської області не встановлено. Будівлі та споруди належні відповідачу спроектовані, збудовані та введені в експлуатацію відповідно до протипожежних вимог, регламентованих діючими на той час будівельними нормами та правилами: адміністративна будівля введена в експлуатацію в 1930 році, зерносховище з баштою (склад № 1) введено в експлуатацію в 1883 році, будівлю їдальні введено в експлуатацію в 1960 році, гараж з майстернею введено в експлуатацію в 1961 році, гараж з ремонтною майстернею введено в експлуатацію в 1955 році, будівлю відділу селекції та насінництва цукрових буряків введено в експлуатацію в 1875 році, АЗС введено в експлуатацію в 1989 році та не є такими, що знаходяться у стані реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, то на ці будівлі та споруди не поширюються вимоги будівельних норм (ДБН), чинних на дату проведення перевірки, результати якої зазначені в Акті від 08.10.2021 № 64. Стверджувати на момент проведення експертизи про наявність у приміщеннях будівель та споруд порушень Правил пожежної безпеки в Україні, Кодексу цивільного захисту та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, які вказані в Акті позапланової перевірки позивача № 64 від 08.10.2021, а саме п.3, п.4, п.11, п.12 при експлуатації приміщень, належних Верхняцькій дослідно-селекційній станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, які розташовані за адресою: вул. Шкільна 1, смт. Верхнячка, Уманський район, Черкаська область підстав немає. Перелік положень, викладених в Акті перевірки від 08.10.2021 № 64 про порушення Правил пожежної безпеки, які під час вирішення першого питання не визначені, як фактичні недотримання вимог пожежної безпеки, то визначити чи створюють вони при експлуатації приміщень, належних відповідачу, які розташовані за адресою: вул. Шкільна 1, смт. Верхнячка, Уманський район, Черкаська область реальну загрозу життю та здоров 'ю людей, не видається за можливе.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
На виконання наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 29.09.2021 № 254, 08 жовтня 2021 року головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Уманського районного управління Головного управління Солодовником Андрієм Володимировичем проведено позапланову перевірку Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ: 00495817, юридична адреса/місце провадження господарської діяльності: 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхнячка, вул. Шкільна 1 з метою перевірки додержання та виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.
Верхняцька дослідно-селекційна станція інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, з урахуванням критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 715 віднесено до суб'єктів господарювання із високим ступенем ризику.
01 жовтня 2021 року видано посвідчення № 3986 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання законодавства та виконання вимог припису від 22.04.2021 № 16 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Верхняцькою дослідно-селекційною станцією інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, розташованою за адресою: 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт. Верхнячка, вул. Шкільна 1, головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Уманського районного управління Головного управління Солодовником Андрієм Володимировичем, яке вручене особисто під підпис директору Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України Колібабчук Т.В. 07.10.2021.
Актом позапланової перевірки Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України від 08.10.2021 № 64 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, встановлені порушення КЦЗУ № 5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31.07.2017 № 657 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за № 1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, Правила техногенної безпеки, затверджено наказом МВС України № 879 від 05.11.2018, наказу МВС № 25 від 15.01.2018 «Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників», які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров'ю людей, а саме:
1. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глава 1 розділу IV ППБУ).
2. Не забезпечено усі будівлі достатньою кількістю сертифікованих вогнегасників згідно норм належності (пункт 3.9 глава 3 розділу V ППБУ).
3. Дерев'яні конструкції горищних приміщень (адміністративне приміщення, авто гараж, будівля АЗС, складське приміщення, їдальня) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.3 глава 2 розділу VI ППБУ).
4. Не обладнано адміністративне приміщення, автогараж, будівля АЗС, складське приміщення, їдальня автоматичною системою пожежної сигналізації (пункт 1.2 глава 1 розділу V ППБУ).
5. Використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень) здійснюється суб'єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 КЦЗУ).
6. Не доукомплектовано наявні пожежні щити: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1
шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.
7. Не обладнано будівлі системою блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів з оформленням відповідного протоколу або акту відповідно до вимог чинного законодавства, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (“Правила пожежної безпеки в Україні” № 1417 Пункт 1.21, глава 1, розділ IV).
8. Оздоблення стін на шляху евакуації виконано з горючого матеріалу (адміністративний корпус, лабораторія бурякового відділу) (пункти 2.17, 2.23 глава 2 розділу III ППБУ).
9. Не забезпечено водонапірну башту пристроєм для відбору води пожежною рятувальною технікою в будь-якої пори року з твердим покриттям для під'їзду пожежної рятувальної техніки (підпункт 10 пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ).
10. В адміністративному корпусі встановлені глухі грати на вікнах (пункт 2.16 глави 2 розділу III ППБУ).
11. В приміщеннях: центральний зерновий склад, очисна башта, автотракторний парк, підсобне приміщення заправки, лабораторія бурякового відділу виконано з'єднання жил проводів і кабелів шляхом скрутки (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ).
12. В будівлі адміністративного корпусу та лабораторії бурякового відділу евакуаційний шлях не забезпечений евакуаційним освітленням (пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ).
Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки з боку суб'єкта господарювання не надходили.
Вирішуючи питання про можливість застосування заходів реагування суд враховує, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю): складає або припис, або розпорядження, або інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, або звертається до адміністративного суду з відповідним позовом щодо повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць.
Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
8) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
9) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
10) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Виходячи з наведеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково усунув порушення вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які визначені в акті від 08.10.2021 № 64, а саме:
- пунктом 1 встановлено порушення - не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глава 1 розділу IV ППБУ).
Пунктом 1.20. розділу IV ППБУ визначено, що замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені Правилами технічної експлуатації.
За умовами Договору про постачання електричної енергії № 19 від 08.10.2014 відповідач купує електричну енергію як споживач для забезпечення потреб електроустановок потужністю 200 кВт.
Пункт 11.17 розділу VII, п. 3 б таблиці 27 додатка 1, п. 5 таблиці 48 додатка 2 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258 у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 № 91 вимірювання опору ізоляції стаціонарної та освітлювальної електропроводки (до 1 кВ) здійснюється не рідше, ніж 1 раз на 6 років, як в інших приміщеннях, крім житлових будинків.
05.08.2022 електротехнічною лабораторією ПП ОСОБА_1 проведено вимірювання опору розімкнення на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування, виріювання ізоляціїї проводів і кабелів, вимірювання повного опору петлі фаза - нуль - токоприймач, що підтверджується протоколами № 106, 107, 108, 109, 110, що містяться в матеріалах справи.
Отже, твердження позивача про не виконання відповідачем п. 1.20. розділу IV ППБУ є такими, що не відповідають дійсності, оскільки проведені у 2019 році заміри є дійсними до 2025 року.
- пунктами 2 та 6 встановлено порушення - не забезпечено усі будівлі достатньою кількістю сертифікованих вогнегасників згідно норм належності (пункт 3.9 глава 3 розділу V ППБУ); не доукомплектовано наявні пожежні щити: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.
На усунення цих порушень відповідачем придбані вогнегасники, пісок, виготовлені багри та технічно перевірені вогнегасники, що підтверджується договором купівлі - продажу від 26.06.2020 № 5-63, видатковими накладними, розрахунковими документами, що містяться в матеріалах справи, а також висновком експерта від 17.04.2023 № 143/548-553/23-23 за результатами проведення комплексної судової пожежно - технічної та електротехнічної експертизи.
Щодо порушень, визначених пунктами 5, 7, 8, 9, 10, 12 Акту від 08.10.2021 № 64 відповідачем надано обґрунтовані заперечення, а саме:
- пунктом 5 встановлено порушення - використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень) здійснюється суб'єктом господарювання без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (стаття 57 КЦЗУ).
Відповідно до частин 1,2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки. Початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб'єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а для суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення. Позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану надається до початку роботи новоутворених підприємств, до початку використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості, за відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки та діє до реєстрації декларації.
Суд зазначає, що відповідач не є новоствореним підприємством, позаяк має понад столітню історію діяльності, і наявні у господарському віданні відповідача об'єкти нерухомості зведені щонайменше понад п'ятдесят років тому, обов'язку подавати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки відповідач не має.
Також відповідно до висновку Верховного суду у постанові від 19.09.2019 у справі № 826/1938/16, це порушення є суто формальним і стосується реєстрації дозвільного документу, а реєстрація документу не впливає на стан забезпечення пожежної безпеки, а лише свідчить про декларування конкретною особою відповідності своєї матеріально-технічної бази вимогам чинного законодавства з питань пожежної безпеки.
- пунктом 7 встановлено порушення - не обладнано будівлі системою блискавкозахисту від прямого попадання блискавки та її вторинних проявів з оформленням відповідного протоколу або акту відповідно до вимог чинного законодавства, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (“Правила пожежної безпеки в Україні” № 1417 Пункт 1.21, глава 1, розділ IV).
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» визначає, що блискавкоприймачі, окрім спеціально встановлених, можуть бути і природними (п. 6.3.1). Зокрема, для звичайних об'єктів як природні блисковкоприймачі можуть розглядатись такі конструктивні елементи будівель і споруд: металеві покрівлі об'єктів, що захищаються, за умови дотримання вимог щодо товщини металу (не менше 0,5 мм); металеві конструкції даху (ферми, з'єднана сталева арматура); металеві елементи типу водостічних труб, прикрас, огорож по краю даху тощо, якщо їх переріз не менше значень, визначених для звичайних блискавкоприймачів; технологічні металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу завтовшки не менше 2,5 мм; металеві труби і резервуари, якщо вони виконані з металу завтовшки не менше значення наведеного у таблиці 8.
Як слідує з акту перевірки від 08.10.2021 № 64 позивач, перевірку дотримання положень протипожежних норм щодо облашування блискавкоприймачів не проводив, позаяк складений ним акт містить лише формальний висновок про нездійснення відповідачем захисту від попадань блискавки. Але при цьому, жодних конкретних фактів перевіряючими не наведено та не зазначено про наявність таких природних блискавкоприймачів як металева очисна башта, металеві ангар і під навіс, металева покрівля адмінбудинку, металеве перекриття приміщення теплиці.
Також, згідно Наказу ДП «УкрНДНЦ» від 16.10.2019 № 313 з 01 листопада 2019 року чинність національного стандарту ДСТУ Б В.2.5-38:2008 - Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд, на яку посилається в акті від 08.10.2021 № 64 позивач, скасовано.
- пунктами 8 та 10 встановлено порушення - оздоблення стін на шляху евакуації виконано з горючого матеріалу (адміністративний корпус, лабораторія бурякового відділу) (пункти 2.17, 2.23 глава 2 розділу III ППБУ); в адміністративному корпусі встановлені глухі грати на вікнах (пункт 2.16 глави 2 розділу III ППБУ).
Порушення, визначені пунктами 2.16, 2.17, 2.23 глави 2 розділу III ППБУ застосовуються у випадку перебування у приміщенні 50 та більше осіб.
Судом встановлено, що відповідно до штатного розпису, на станції працює 73 працівники, з яких 33 виконує технічну роботу та працює в полі. У приміщеннях станції у період робочого часу працює від 1 до 10 працівників, а в адміністративному корпусі - лише 8 осіб, що підтверджується довідкою про кількість працівників, режим роботи та робочі місця, яка міститься в матеріалах справи.
Отже, порушення встановлені пунктами 8 та 10 Акту від 08.10.2021 № 64 відсутні.
- пунктом 9 встановлено порушення - не забезпечено водонапірну башту пристроєм для відбору води пожежною рятувальною технікою в будь-якої пори року з твердим покриттям для під'їзду пожежної рятувальної техніки (підпункт 10 пункт 2.1 глави 2 розділу V ППБУ).
Судом встановлено, що 27.05.2015 Президія Національної академії аграрних наук України прийняла постанову (протокол № 6) про передачу в комунальну власність артезіанської свердловини № 48 та водонапірної вежі з балансу відповідача. Постанова відповідачем виконана і вказані основні засоби передані в комунальну власність Христинівської міської територіальної громади, що підтверджується актом приймання - передачі основних засобів, що міститься в матеріалах справи. Станом на день проведення перевірки, для відбору води рятувальною технікою будь-якої пори роки встановлений гідрант у водогоні від артезіанської свердловини «Рудка», який знаходиться на відстані 40 метрів від території станції, що підтверджує довідка Христинівського ВУЖКГ від 19.11.2021.
- пунктом 12 встановлено порушення - в будівлі адміністративного корпусу та лабораторії бурякового відділу евакуаційний шлях не забезпечений евакуаційним освітленням (пункт 2.31 глави 2 розділу III ППБУ).
Пункт 2.31 розділу ІІІ ППБУ передбачає, що сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
З настанням сутінків у приміщеннях люди не перебувають, оскільки станція у нічну пору доби не працює, що доводять умови Колективного договору відповідача з працівниками, копія якого міститься в матеріалах справи.
З огляду на викладене вище, суд погоджується з доводами відповідача щодо безпідставності виявлених порушень зазначених в пунктах 5, 7, 8, 9, 10, 12 Акту від 08.10.2021 № 64.
Таким чином на час винесення рішення, відповідачем не усунено недоліки лише в частині усунення порушень, визначених пунктами 3, 4, 11 Акту від 08.10.2021 № 64, а саме:
- 3. Дерев'яні конструкції горищних приміщень (адміністративне приміщення, авто гараж, будівля АЗС, складське приміщення, їдальня) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.3 глава 2 розділу VI ППБУ);
- 4. Не обладнано адміністративне приміщення, автогараж, будівля АЗС, складське приміщення, їдальня автоматичною системою пожежної сигналізації (пункт 1.2 глава 1 розділу V ППБУ);
- 11. В приміщеннях: центральний зерновий склад, очисна башта, автотракторний парк, підсобне приміщення заправки, лабораторія бурякового відділу виконано з'єднання жил проводів і кабелів шляхом скрутки (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ).
Суду не надано доказів усунення порушень визначених у пунктах 3, 4 та 11 Акту від 08.10.2021 № 64.
Суд відхиляє, як необґрунтовані твердження відповідача про, те що положення ДБН В. 2.5.-56:2014 та ДБН В.1.1-7-2016 не розповсюджуються на відповідача, у зв'язку з тим, що вказані норми поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення, відповідач стверджує, що має у своєму господарському віданні будівлі і споруди, що зведені понад півстоліття тому, і нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень та будинків не здійснювалося, позаяк факт необроблення дерев'яних конструкцій приміщень засобами вогнезахисту та необладання приміщень системами протипожежного захисту створює реальні загрози життю і здоров'ю людей, знищенню матеріальних цінностей, неможливості врятувати людське життя та ліквідувати можливу пожежу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд відхиляє, як необґрунтоване посилання відповідача на висновок експерта від 17.04.2023 № 143/548-553/23-23 за результатами проведеної судової експертизи, яким не встановлено порушень, зазначених в Акті від 08.10.2021 № 64, позаяк висновок експерта відповідно до статті 72 КАС України є одним з видів належних доказів у адміністративному процесі, а суд розглядає подані документи і матеріали, повно, всебічно та об'єктивно досліджує надані докази, надає їм юридичну оцінку та на підставі внутрішнього переконання приймає рішення у конкретній справі. Суд зазначає, що висновок експерта не є належним, достовірним та достатнім доказом, що підтверджує відсутність загрози життю і здоров'ю людей, знищенню матеріальних цінностей, неможливості врятувати людське життя та ліквідувати можливу пожежу.
Пожежа, як небезпечна подія за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Відсутність системи протипожежного захисту сприяє пізньому виявленню пожежі та швидкому її поширенню на великі площі через не проведення оброблення вогнезахисним розчином дерев'яних конструкцій будівель, що в свою чергу збільшує кількість небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з п. 1,2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пунктом 2.5 розділу 3 Правил № 1417 зазначено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (Пункт 1.2 розділу 5 Правил № 1417).
Відповідно до пункту 1.6 Правил № 1417 з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
Суд погоджується з доводами позивача, що відсутність систем протипожежного захисту (установки пожежогасіння) не дасть можливості вчасно виявити загорання, виключаючи “людський фактор” якісно та швидко сповістити працюючий персонал та аварійно-рятувальні служби про загорання та своєчасно розпочати проведення евакуаційних заходів. При такому перебігу подій суттєво збільшується час вільного розвитку горіння до моменту його виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей. В цьому випадку і наявні первинні засоби пожежогасіння будуть неефективними, тому що вони призначені для локалізації та гасіння пожеж на їх ранніх стадіях розвитку.
Несправність та не утримання в постійній готовності систем протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) унеможливлює виявлення осередку пожежі в його початкових стадіях для передачі сигналу на пульти центрального спостереження служби порятунку, що при наявності загрози життю і здоров'ю людей, знищенню матеріальних цінностей, призведе до неможливості врятувати людське життя та ліквідації можливої пожежі в значно менших розмірах.
При з'єднанні жил проводів скрутками утворюються великі перехідні опори, що є причиною сильного нагрівання ізоляції дротів та навколишніх предметів та може стати причиною пожежі.
Суд вважає, що подальша експлуатація приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 із вищезазначеними порушеннями пожежної безпеки створює пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Отже, наявність на даному об'єкті сукупної кількості порушень, що прямо створюють загрозу виникнення загорання не дадуть можливості вчасно та якісно ліквідувати пожежу, а також ненадійність будівельних конструкцій у пожежобезпечному відношенні вказує на пряму загрозу життю та здоров'ю людей, що перебувають у даній будівлі.
Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Враховуючи аналіз норм чинного законодавства, суд вважає, що порушення, встановлені позивачем під час перевірки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.
Отже, з наведеного слідує, що під час проведення позапланової перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки встановлені порушення, що свідчать про недотримання відповідачем вимог пожежної та техногенної безпеки.
При цьому, з моменту виявлення порушень минув тривалий період часу, однак порушення до цього часу так і не усунуті.
На переконання суду, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом зупинення експлуатації приміщень.
Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84899742).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 84987953).
Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
За своїм змістом і суттю застосування такий захід застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18.09.2018.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Підсумовуючи наведене, суд звертає увагу, що у разі наявності порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, які спричиняють загрозу життю та здоров'ю людей, застосування заходів реагування здійснюється виключно на підставі рішення адміністративного суду, а тому виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування до відповідача за місцем провадження господарської діяльності: 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт Верхнячка, вул. Шкільна 1.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку із чим підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 12, 72-77, 242-243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування до Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, юридична адреса/місце провадження господарської діяльності: 20022, Черкаська область, Христинівський район, смт Верхнячка, вул. Шкільна 1 у вигляді зупинення роботи та заборони експлуатації будівель об'єкту, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених в акті № 64 від 08.10.2021.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 09.08.2023.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ