Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 серпня 2023 року справа №520/8258/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши у письмовому провадженні питання про поновлення провадження у справі №520/8258/22
за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Харківській області
до ОСОБА_1
про стягнення суми, -
Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУ НП у Харківській області) звернулося до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 5580,03 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Суд звертає увагу, що 17.10.2022, 27.10.2022, 03.01.2023 та 16.01.2023 на виконання вимог частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд надіслав на електронну адресу відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в Харківській області запит про надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 . У позовній заяві позивач зазначив, що місцем проживання вказаної особи є: АДРЕСА_1 .
Крім того, вказаний запит суд надсилав засобами поштового зв'язку на адресу відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в Харківській області, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке вручено уповноваженій особі - 07.12.2022.
На електронну адресу суду 17.01.2023 відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС в Харківській області надіслано відповідь на запит, якою підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 зупинено провадження у цій адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/8194/22.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 поновлено провадження у цій справі.
Представник позивача за допомогою системи "Електронний суд" надіслав суду заяву про відмову від позовної заяви, у якій вказує, що подальший розгляд цієї справи є недоцільним у зв'язку з поновленням позивача на службі у поліції.
Вирішуючи вказану заяву позивача, суд зазначає наступне.
Підстави закриття провадження у справі визначені частиною першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України).
Згідно пункту 2 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами статті 47 КАС України передбачено право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову, при цьому суд не приймає відмови позивача від позову, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Суд не встановив обставин, які перешкоджали б задоволенню заяви представника позивача про закриття провадження.
Таким чином, відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність закриття провадження у справі.
Положеннями частини другої статті 238 КАС України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У поданому клопотанні представник позивача вказує, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №520/8194/22 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі № 520/8194/22 - скасовано. Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Харківській області від 05.09.2022 №474 про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області в частині застосування дисциплінарного стягнення стосовно поліцейського взводу роти №3 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , у вигляді звільнення зі служби. Визнано незаконним та скасовано Наказ ГУ НП в Харківській області від 07.09.2022 №420 о/с про звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу роти №3 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу роти №3 батальйону №1 полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого сержанта поліції.
Таким чином, вказане рішення набрало законної сили - 29.05.2023.
За вказаних обставин, суд приймає відмову позивача від позову, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Щодо повернення судового збору у розмірі 50%, слід зазначити наступне.
Приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зокрема, положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зміст наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.
Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб'єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зрештою, у контексті відшкодування судового збору у статтях 139-142 Кодексу адміністративного судочинства України законодавець визначив коло суб'єктів розподілу чи повернення судового збору, оскільки у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.
Зокрема, у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача (стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Системний аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору.
Суд вважає, що такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов'язаним із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положення статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб'єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України) про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, наведене дає підстави для висновку, що передбачене статтею 140 Кодексу адміністративного судочинства України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.
Вказане узгоджується з позицією КАС ВС, викладеною у постанові від 29.08.2022 у справі №826/16473/15.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем у даному спорі є суб'єкт владних повноважень, заява про повернення 50% судового збору не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 5, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Прийняти відмову від позову Головного управління Національної поліції в Харківській області у справі №520/8258/22.
Закрити провадження у справі №520/8258/22 за позовною заявою Головного управління Національної поліції в Харківській області (вулиця Жон Мироносиць, 5, місто Харків, Харківська області, 61002, код ЄДРПОУ: 40108599) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення суми.
В іншій частині заяви - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА