Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 серпня 2023 р. № 520/12219/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0036111-2405-2035 від 26.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 12.06.2023 відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача 19.06.2023 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
ГУ ДПС у Харківській області надіслало до ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №0036111-2405-2035 від 26.04.2023. Згідно даної вимоги, ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 109242 грн. Податковий період, за який нараховане податкове зобов'язання: з 01.01.2021 по 31.12.2021.
Позивач, вважаючи вказану податкову вимогу протиправною, безпідставною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України ( далі - ПКУ).
Нарахування та сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентується ст. 266 ПКУ.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів про право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу на праві власності належить нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1820,70 м2.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПКУ податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки нараховується відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 №542/17 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 оприлюднені на офіційному сайті Харківської міської ради.
Ставка податку у 2021 році для категорії будівлі «нежитлове приміщення» встановлена в розмірі 1 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021 (6 000,00 гривень).
Так, до об'єкта нежитлової нерухомості, який перебуває у власності позивача контролюючим органом застосовано ставку податку у розмірі 1 % відсоток від мінімальної заробітної плати, встановленої законом до відповідного податкового періоду за 1 м2.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення (абзац «а» пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Пропуск контролюючим органом встановленого підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України строку (до 1 липня поточного року) нарахування податкового зобов'язання та надсилання податкового повідомлення-рішення не спростовує наявність у позивача податкового обов'язку здійснити сплату відповідних грошових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №160/13606/20.
Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Податковим законодавством встановлено, що 60-ти денний строк сплати земельного податку обліковується з дня вручення податкового повідомлення-рішення, відтак, обов'язок сплати податкового зобов'язання у позивача виник з часу отримання податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про фактичну зміну контролюючим органом строків сплати податку на нерухоме майно. Сам факт порушення контролюючим органом строків направлення податкового повідомлення-рішення не може бути підставою для звільнення платника податку від обов'язку щодо своєчасної сплати суми податку.
Дане твердження підтверджується постановою Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №808/144/18.
Крім того, у зв'язку з запровадженням воєнного стану в Україні Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ від 02.10.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, зокрема, ст.102 ПКУ доповнена новим п.102.09 згідно з яким на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що введений в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.
Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну днів, встановленого для направлення податкового повідомлення-рішення припадає на період дії воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється.
Щодо оприлюднення рішення Харківської міської ради «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 №542/17 в засобах масової інформації суд зазначає наступне.
Стаття 12 ПКУ регулює повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів.
Відповідно до п.12.3 ст.12 ПКУ сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» від 22.02.2017 №542/17 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно з рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 оприлюднені на офіційному сайті Харківської міської ради.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.12.2021 по справі №0940/2301/18: 1) терміни «оприлюднення» та «опублікування» не є синонімами та мають різний зміст і правове навантаження; 2) термін «оприлюднення» має більш широке значення порівняно із терміном «опублікування» та включає у себе різні передбачені законом способи донесення публічної інформації, у тому числі змісту нормативно-правового акту, до відома широкого кола осіб, зокрема, шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті відповідного суб'єкта нормотворення, опублікування у офіційних друкованих виданнях, друкованих засобах масової інформації тощо; 3) відносно рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, які є нормативно - правовим актом, то стосовно таких рішень як у Податковому кодексі України, так і у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», або будь-якому іншому акті законодавства, відсутня конкретизація способу їх оприлюднення, а також не регламентовано обов'язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації; 4) на відносини, пов'язані із порядком та способом офіційного оприлюднення нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, зокрема й з питань оподаткування місцевими податками та зборами, які не можуть залишатись неврегульованими, можливо поширити дію частини п'ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою встановлено обов'язковість опублікування нормативно - правових актів органів місцевого самоврядування на офіційному веб-сайті (у разі наявності такого інформаційного ресурсу); 5) за змістом статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі нормативно-правового характеру, підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», статтею 15 якого встановлено обов'язок оприлюднення розпорядниками своїх нормативно - правових актів невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня їх затвердження. Ця ж стаття Закону України «Про доступ до публічної інформації» у імперативній формі визначає, що у разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Зазначене вище рішення Харківської міської ради №542/17 було оприлюднене на офіційному веб-сайті Харківської міської ради у мережі Інтернет, а тому підлягає кваліфікації у якості офіційно оприлюдненого та обов'язкового до застосування підзаконного нормативно-правового акту місцевої дії у питанні встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.
Щодо твердження позивача відносно неналежних повноважень співробітника ГУ ДПС - ОСОБА_2 щодо підписання оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України (далі - ДПС) від 06.03.2019 №227 (далі - Положення) зі змінами та доповненнями, ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через міністра фінансів і який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.2 положення ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення передбачено, що ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи є контролюючими органами ( податковими органами, органами стягнення).
Згідно з п.20.4 ст.20 Податкового кодексу України керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах повноважень, визначених відповідним положенням про такий територіальний орган.
Відповідно до пункту 1.1 наказу ГУ ДПС у Харківській області від 13.12.2022 № 322 «Про делегування повноважень», який оприлюднений на офіційному сайті ГУ ДПС у Харківській області, управлінням уповноважено начальника відділу адміністрування податку на майно та місцевих зборів з фізичних осіб ОСОБА_3 на прийняття податкових повідомлень - рішень про визначення грошових зобов'язань, передбачених ПКУ у тому числі п. 266.7 ст.266 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Отже, компетенція керівника підрозділу щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення підтверджується зазначеним наказом, а доводи позивача є необґрунтованими та помилковими у цій частині.
Оскільки позивачем не підтверджено протиправність, безпідставність та необґрунтованість прийнятої відповідачем податкової вимоги, відтак, у суду відсутні підстави вважати, що зазначена вимога прийнята з порушення норм законодавства, що регулюють спірне питання, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов