з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/4585/23
09 серпня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26 липня 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не припинення (розірвання) контракту та не звільнення з військової служби старшого солдата ОСОБА_1 , за підпунктом, «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходять військову службу за контрактом, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 припинити (розірвати) контракт та звільни з військової служби старшого солдата ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходять військову службу за контрактом, через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
07.08.2023 від представника позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 переводити військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до іншої військової частини до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №500/4585/23.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що існує імовірність того, що командування Військової частини НОМЕР_1 прийме рішення про переведення позивача - ОСОБА_1 до іншої військової частини. Відтак, у разі задоволення позовних вимог позивача, якщо він уже буде служити в іншій військовій частині, виконати судове рішення у даній справі буде неможливо, оскільки командування Військової частини НОМЕР_1 уже не буде мати повноважень приймати рішення, щодо позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд вважає, що у задоволенні заявленої представником позивача заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
Відповідно до положення ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Окрім того, суд також враховує вимоги Закону України №2359-IX від 08 липня 2022 року "Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці", яким внесено зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відтак, на час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зазначає, що переведення позивача до будь-якої іншої військової частини, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №500/4585/23, буде унеможливлено виконати рішення суду в даній справі.
Однак, суд вважає, що позивач є військовослужбовцем та проходить військову службу у Збройних Силах України відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а тому суд позбавлений можливості забороняти відповідачам вчиняти дії, пов'язані з виконанням військовослужбовцем військових завдань, в тому числі забороняти їм визначати місце несення військової служби військовослужбовцем.
Крім того, позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідачі мають намір направити його до іншої військової частини для виконання військових завдань до завершення розгляду справи судом чи вирішення питання щодо його звільнення з військової служби за його рапортом на підставі за підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який повернуто на доопрацювання.
Таким чином, у ході розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
При цьому, відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150 ,154, 243, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 09.08.2023.
Суддя Баб'юк П.М.