Справа № 500/838/23
09 серпня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна,
ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області для повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області для повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Позов обґрунтовано тим, що 14.03.2023 позивачкою придбано нерухоме майно - квартиру у місті Тернополі. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нею сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об'єкта нерухомого майна, що становить 7231,72 грн.
Вважає, що такий збір сплачено безпідставно, оскільки житло позивачкою придбавалося вперше, а відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою суду від 16.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У вказаній ухвалі суду про відкриття провадження у справі зобов'язано позивача ОСОБА_1 у строк п'ятнадцять днів з дня вручення їй ухвали про відкриття провадження у справі надати суду:
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за параметрами запиту: про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: фізична особа; РНОКПП позивача;
- довідку з ТзОВ "Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації" про об'єкти нерухомого майна, які перебували чи перебувають у власності позивача.
22.03.2023 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Вважає, що позивач має надати до суду додаткові докази на підтвердження придбання житла вперше.
Представник відповідача звертає увагу, що для з'ясування всіх обставин у справі та доведення придбання особою житла вперше позивач повинен представити: довідку з УДКСУ м. Тернополя про зарахування збору до держбюджету, довідку з бюро технічної інвентаризації заяву про те, що він не має та не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя), відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на i нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло з параметрами запиту ПІБ та РНОКПП.
Від Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області на адресу суду надійшло клопотання 03.04.2023, в якому надано інформацію про те, що кошти від ОСОБА_1 сумі 7321,72 грн, які сплачені як збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна, зараховані до державного бюджету. При вирішенні спору третя особа покладається на рішення суду.
Оскільки станом на 26.04.2023 витребувані ухвалою суду від 16.03.2023 докази позивачкою не надано, ухвалою суду від 26.04.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна залишено без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2023 у справі №500/838/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 19.07.2023 продовжено розгляд справи та зобов'язано позивача в 15-денний строк з дня вручення ухвали надати суду:
інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за параметрами запиту: про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: фізична особа; РНОКПП позивача;
довідку з ТзОВ "Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації" про об'єкти нерухомого майна, які перебували чи перебувають у власності позивача.
На виконання вимог ухвали позивачка 20.07.2023 подала до суду витребувані документи, а саме інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за параметрами запиту: про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; тип особи: фізична особа; РНОКПП позивача; довідку з ТзОВ "Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації" про об'єкти нерухомого майна, які перебували чи перебувають у власності позивача.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
04.03.2023 між позивачкою - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №414. Відповідно до пункту 3 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 732172,00 грн.
Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% відсотка від вартості придбаного житла 7231,72 грн.
Позивачка 07.03.2023 звернулась до Головного управління ПФУ в Тернопільській області із заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
За результатами розгляду даної заяви, 09.03.2023 Головне управління ПФУ в Тернопільській області надало відповідь позивачці про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, немає.
Не погоджуючись із відповіддю відповідача позивачка звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок № 1740) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
26.09.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866).
Відповідно до підпункту в) пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови №866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Пункт 15-3 Порядку № 1740, з урахуванням доповнень, внесених Постановою №866, передбачає наступний зміст:
«…Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Зі змісту Порядку №1740 вбачається, що з 26.09.2020 року особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу передбачені даним Порядком документи.
За умови отримання від фізичної особи відповідних документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови - відповідно оскаржити таке рішення до суду.
Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, довідкою ПАТ "Державний ощадний банк України" №871 від 06.03.2023, довідкою ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» №494 від 29.03.2023 підтверджується, що позивачка 04.03.2023 вперше придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості такого.
Придбання позивачем житла вперше зумовлює у неї наявність права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу такого житла.
Відмова ГУ ПФУ у Тернопільській області в повернені позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу порушує право позивача на пільгу, передбачену чинним законодавством при придбанні житла вперше. Тому така відмова є протиправною.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас відповідач, на якого відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, покладено обов'язок доказування, не надав доказів, які б підтверджували придбання позивачем житла не вперше.
Щодо офіційного джерела інформації, яке підтверджувало б, що житло придбане особою вперше, суд зазначає наступне.
Із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 20.03.2018 у справі № 819/1249/17, від 31.01.2018 у справі № 819/1667/17, від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17, від 03.07.2018 у справі № 819/33/17.
Тобто, відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не є підставою для позбавлення законодавчо встановлених пільг по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та покладення на особу обов'язку по сплаті цього платежу без наявності відповідних доказів.
Додатково суд звертає увагу і на тому, що відповідач задля перевірки факту придбання особою житла вперше не позбавлений можливості подати, у встановленому законом порядку, запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо відмови у поверненні позивачці помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не відповідають вимогам пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
Відповідно до Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету", контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено на Пенсійний фонд України.
Отже, враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла, але фактично сплатила цей збір у сумі 7231,72 грн, суд приходить до висновку, що сплачені кошти підлягають поверненню позивачці за поданням відповідача.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до Тернопільського окружного адміністративного суду позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1073,60 грн згідно з квитанцією № 0.0.2898898699.1 від 03.03.2023.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачка при зверненні до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 про залишення позову без розгляду, сплатила судовий збір за подання вказаної апеляційної скарги у розмірі 2684,00 грн, згідно з квитанціями від 03.05.2023 та від 17.05.2023.
В ухвалі від 19.01.2022 у справі №500/2632/19 Велика Палата Верховного Суду за результатами вирішення виключної правової проблеми сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції скасував ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.03.2023, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції, тобто суд апеляційної інстанції не ухвалював нового рішення та не змінював судове рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, то питання здійснення розподілу судових витрат вирішується судом, що ухвалив судове рішення у справі.
Таким чином, на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір у розмірі 3757,60 грн (1073,60 + 2684,00).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у поданні до Управління казначейської служби у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7231,72 грн (сім тисяч двісті тридцять одна гривня, сімдесят дві копійки).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління казначейської служби у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7231,72 грн (сім тисяч двісті тридцять одна гривня, сімдесят дві копійки).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3757,60 грн (три тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень, шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 09 серпня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ 14035769);
третя особа:
- Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Листопадова, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ 37977726).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.