08 серпня 2023 року Справа № 480/5072/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/5072/23 за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовною заявою до Недригайлівської селищної ради (далі - відповідач, Недригайлівська СР), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ), у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Недригайлівської СР від 02.05.2023 про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради;
- поновити позивача на посаді секретаря Недригайлівської селищної ради з 02.05.2023;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі середнього заробітку в сумі 14 802, 54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправними і підлягає скасуванню, оскільки питання про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради у встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом Недригайлівської селищної ради порядку на розгляд сесії не вносилось, відповідним чином не розглядалось.
ОСОБА_1 зауважила на тому, що правові підстави для продовження сесії Недригайлівської селищної ради 02.05.2023 одним із депутатів були відсутні, внесення на розгляд цієї сесії питання про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради та фактичний розгляд цього питання, проведені з порушенням встановленої процедури.
Зокрема, ні селищний голова, ні секретар селищної ради не відмовлялись від скликання сесії, рішення про доповнення порядку денного питанням про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради не приймалось, проект такого рішення з відповідними додатками та пояснювальною запискою завчасно депутатам не надавався і не оприлюднювався, аргументована письмова пропозиція щодо звільнення секретаря селищної ради не вносилась, таємне голосування проведено з порушенням вимог статті 51 Регламенту Недригайлівської селищної ради, а саме рішення не містить конкретної інформації щодо причин дострокового припинення повноважень секретаря селищної ради та фактів неналежного виконання ним своїх обов'язків.
Ухвалою суду від 05.06.2023, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/5072/23, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Не погоджуючись з позовними вимогами, Недригайлівська СР у відзиві (а.с. 124-127) зазначила, що посада секретаря селищної ради є виборною посадою, на яку особи обираються та з якої звільняються відповідною радою, яка в свою чергу, має повну дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань.
Відповідач звернув увагу на те, що підтвердженням правомірності оскаржуваного рішення, є результати поіменного голосування за формою 1-ВПГ від 02.05.2023 по питанню «Про затвердження результатів таємного голосування та дострокове припинення повноважень секретаря Недригайлівської селищної ради» за формою 1-ВПГ.
У зв'язку з відсутністю інших документів щодо проведення 02.05.2023 сесії Недригайлівської селищної ради, в тому числі і документів стосовно розгляду питання порядку денного про дострокове припинення повноважень секретаря Недригайлівської селищної ради, а також враховуючи те, що обов'язок по складанню і зберіганню цих документів покладено на секретаря селищної ради, відповідач направив в адресу третьої особи лист з проханням надати їх копії.
Крім того, відповідач акцентував увагу на тому, що оскільки ОСОБА_1 рішенням Недригайлівської селищної ради від 07.06.2023 була обрана секретарем ради, підстави для стягнення середнього заробітку та моральної шкоди відсутні.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням 1 сесії Недригайлівської селищної ради 8 скликання від 26.11.2020 ОСОБА_1 була обрана секретарем ради. Під час виконання позивачем обов'язків секретаря Недригайлівської селищної ради, головою Недригайлівської селищної ради 28.04.2023 прийнято розпорядження № 48-ОД про продовження пленарного засідання дванадцятої сесії Недригайлівської селищної ради після перерви 02.05.2023 о 10 год. 00 хв.
За результатами засідання сесії Недригайлівської СР 02.05.2023, прийнято рішення про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 як секретаря Недригайлівської селищної ради. Підставою для прийняття такого рішення визначено незабезпечення здійснення наданих секретарю селищної ради повноважень, порушення пункту 4 та 7 частини 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Рішенням від 07.06.2023, ОСОБА_1 була обрана секретарем Недригайлівської селищної ради восьмого скликання та на період відсутності голови селищної ради, їй надано право першого підпису фінансово-господарських документів.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовий статус, відповідальність, засади організації та діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Відповідно до частин 1, 2 статті 46 вказаного Закону, міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради (частина 4 ст. 46 Закону).
Згідно з ч. 5 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Також, частиною 7 статті 46 згаданого Закону встановлено, що сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
У разі, якщо у двотижневий строк, на вимогу зазначених суб'єктів, відповідні особи сесію не скликають, така сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради (частина 9 статті 46 Закону).
На виконання частини 11 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради.
У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, згідно з якою сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.
Частинами 12, 16 статті 46 вказаного Закону встановлено, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що право скликати сесії міської ради, окрім першої, належить міському голові або секретарю, які реалізують це право на свій розсуд в будь-який час по мірі необхідності, але не рідше ніж одного разу на квартал, а з деяких питань - не рідше одного разу на місяць.
Право ініціювати (вимагати) скликання сесії ради, належить також і не менш як одній третині депутатів від загального складу відповідної ради. При цьому, якщо на таку вимогу у двотижневий строк міський голова чи секретар не скликають сесію, така сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради. Тобто, обов'язковою передумовою для реалізації однією третиною депутатів ради свого права скликати сесію, є факт не скликання цієї сесії у визначений строк міським головою або секретарем міської ради. В іншому випадку, таке право у однієї третини депутатів ради відсутнє.
Право відкрити та вести сесію міської ради (окрім першої) належить виключно міському голові, а у визначених випадках - секретарю. Водночас, право відкрити сесію міської ради у депутата, може виникнути лише за дорученням групи депутатів, які ініціювали скликання сесії для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів. Тобто, у разі скликання сесії з інших питань, у депутатів ради відсутні правові підстави для відкриття та ведення сесії.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування”, порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Так, статтею 17 Регламенту Недригайлівської селищної ради Сумської області, затвердженого рішенням другої сесії восьмого скликання від 22 грудня 2020 року (https://nedrygaylivska-gromada.gov.ua/reglament-13-13-06-20-11-2020/) передбачено, що проєкти рішень на пленарні засідання селищної ради виносяться селищним головою, секретарем селищної ради, депутатами, головами постійних комісій, заступниками селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, старостами, начальниками відділів або спеціалістами апарату селищної ради, начальниками інших виконавчих органів селищної ради не пізніше, ніж за 10 днів до сесії селищної ради. У випадках нагальності вирішення питання чи позачергового скликання сесії, матеріали можуть надаватись в коротший термін, але не пізніше початку засідання.
Проєкти рішень селищної ради, які підлягають обговоренню (а саме нормативного характеру), оприлюднюються на вебсайті селищної ради в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків, передбачених чинним законодавством, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Згідно зі статтею 31 Регламенту, порядок денний сесії селищної ради формується селищним головою з урахуванням пропозицій, внесених постійними комісіями селищної ради, депутатами, депутатськими групами і фракціями, виконавчим комітетом, загальними зборами громадян не пізніше, ніж за 20 днів до відкриття чергової сесії, а у випадках, передбачених статтею 12 цього Регламенту, не пізніше, ніж за день до її відкриття.
Пропозиції щодо кожного питання, яке пропонується включити до порядку денного, подаються селищному голові із проєктом рішення з цього питання, оформленого згідно з вимогами глави 2 цього Регламенту.
Порядок денний сесії доводиться до депутатів, населення відповідно до статті 10 цього Регламенту.
Попередній розгляд питань, які вносяться до порядку денного сесії, здійснюється постійними комісіями.
На пленарному засіданні селищної ради не можна вносити проєкт рішення з голосу (усно), що не був завчасно розміщений на вебсайті селищної ради та не був доведений таким чином до відома громади.
Статтею 32 Регламенту передбачено, що рішення про заміну, виключення, розгляд запропонованих в цілому питань порядку денного в іншій послідовності або перенесення їхнього розгляду на наступні сесії, приймаються простою більшістю голосів депутатів від фактичної чисельності присутніх на сесії депутатів селищної ради.
За пропозицією головуючого на сесії, групи депутатів, депутата селищної ради порядок денний сесії може бути розширений рішенням селищної ради, якщо йде мова про питання, які є невідкладними і зволікання у вирішенні яких є недопустимими та потребують термінового вирішення, або їх розгляд на сесії не потребує додаткового вивчення.
При цьому проєкт рішення з питання, яке пропонується включити до порядку денного сесії, повинен відповідати вимогам глави 2 цього Регламенту.
На виконання статей 55, 56 Регламенту, пленарні засідання селищної ради протоколюються. Ведення протоколу забезпечує секретар селищної ради, а у разі його відсутності секретар засідання.
У протоколі пленарного засідання селищної ради (сесії) зазначаються:
дата, час і місце проведення пленарного засідання селищної ради;
число депутатів, обраних до селищної ради, і число та реєстраційний список присутніх;
порядок денний сесії селищної ради, прізвище, посада головуючого на засіданні, доповідача та співдоповідача з кожного питання;
прізвища депутатів селищної ради, що беруть участь в обговоренні, внесли запит, поставили письмово або усно запитання доповідачам; та посада - для осіб, що не є депутатами селищної ради;
прізвища депутатів селищної ради, які проголосували «за», «проти», «утримались», не взяли участі в прийнятті рішення при поіменному голосуванні;
перелік усіх прийнятих рішень із зазначенням числа голосів, поданих «за», «проти», «утримались», кількість депутатів селищної ради, які не взяли участі в голосуванні.
Якщо сесія селищної ради триває кілька днів, протоколи засідань складаються кожного дня окремо (стаття 57 Регламенту).
Згідно зі статтями 59, 60 Регламенту, протокол пленарного засідання селищної ради (сесії) підписується головуючим на пленарному засіданні селищної ради та секретарем селищної ради (секретарем засідання).
Оригінали протоколів пленарних засідань (сесій) селищної ради зберігаються в селищній раді до закінчення терміну повноважень селищної ради, а після цього здаються до архівного закладу на постійне зберігання.
Відповідно до статті 125 Регламенту, повноваження секретаря селищної ради можуть бути достроково припиненими за рішенням селищної ради, проєкт якого на розгляд селищної ради може вноситись або селищним головою, або не менш як половиною депутатів від загального складу селищної ради.
Разом з цим, проєкт рішення про припинення повноважень секретаря селищної ради повинен містити аргументовані відомості про причини відкликання.
Пропозиція щодо обрання чи звільнення особи з посади секретаря ради за ініціативою не менше ніж половини від загального складу селищної ради (14 депутатів), вноситься головуючому на пленарному засіданні селищної ради одним із депутатів селищної ради у письмовій формі за підписами депутатів селищної ради, кількість яких має бути не менше 14-ти. Після цього головуючий на пленарному засіданні ради зачитує прізвища депутатів, що підписались під пропозицією в порядку підписання, а названі депутати підтверджують чи не підтверджують свій підпис. Якщо кількість депутатів, що підтвердили свій підпис не менше 14-ти, то селищна рада переходить до розгляду питання по суті та голосування по внесеній пропозиції.
Секретар ради має право гарантованого виступу до 15 хвилин при обговоренні питання про його відкликання.
Рішення про припинення повноважень секретаря селищної ради приймається таємним голосуванням.
Отже, за змістом вказаних норм, право ініціювати питання дострокового припинення повноважень секретаря селищної ради належить голові ради, а також не менш ніж половині депутатів від загального складу селищної ради. Питання про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради повинно бути за встановленою процедурою включене до порядку денного пленарного засідання, а проєкт рішення по цьому питанню із наведеним обґрунтуванням причин дострокового припинення повноважень секретаря ради, повинен бути наданий депутатам для ознайомлення завчасно.
У цій справі судом установлено, що 02.05.2023 на підставі розпорядження голови Недригайлівської селищної ради № 48-ОД від 28.04.2023 було продовжено пленарне засідання дванадцятої сесії Недригайлівської селищної ради восьмого скликання.
За змістом протоколу пленарного засідання дванадцятої сесії Недригайлівської селищної ради 02.05.2023, на цій сесії розглядались питання щодо затвердження бюджету громади на 2023 рік та питання про дострокове припинення повноважень голови селищної ради. Інформація щодо внесення до порядку денного вказаного засідання селищної ради питання про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради, у згаданому протоколі відсутня.
На виконання частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд констатує, що Недригайлівська селищна рада, не надала суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради, зокрема доказів, які свідчать про дотримання процедури розгляду такого питання, починаючи від підготовки проєкту відповідного рішення, ознайомлення з ним депутатів, скликання сесії для його розгляду та закінчуючи відкриттям сесії, веденням сесії та прийняття відповідних рішень за її результатами.
Також суд враховує, що ні у рішенні про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради, ні у відзиві, відповідачем не вказано в чому саме полягає незабезпечення здійснення наданих секретарю селищної ради повноважень та порушення пункту 4 та 7 частини 3 статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Крім того, суд акцентує увагу на тому, що рішення Недригайлівської селищної ради про дострокове припинення повноважень секретаря Недригайлівської селищної ради ОСОБА_1 від 02.05.2023 підписано головуючим на сесії ОСОБА_3 в той час, коли доказів наявності у вказаної особи повноважень на підписання таких рішень, суду не надано.
Посилання відповідача на результати відкритого поіменного голосування по питанню «Про затвердження результатів таємного голосування та дострокове припинення повноважень секретаря Недригайлівської селищної ради» за формою 1-ВПГ від 02.05.2023, не заслуговує уваги, оскільки цей документ не підтверджує дотримання процедури розгляду питання дострокового припинення повноваження секретаря селищної ради.
За таких обставин, суд робить висновок про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, є протиправним, а позовні вимоги в частині його скасування є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З огляду на приписи вказаної норми, а також зважаючи на те, що останнім днем роботи позивача на посаді секретаря селищної ради згідно із записом у трудовій книжці, є 02.05.2023, позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді секретаря Недригайлівської селищної ради з 03.05.2023 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, також підлягають задоволенню.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звільнено з посади секретаря Недригайлівської селищної ради 02.05.2023, а у зв'язку з прийняттям 07.06.2023 Недригайлівською селищною радою рішення, її повноваження як секретаря селищної ради фактично відновились. Тобто, часом вимушеного прогулу позивача за який підлягає стягненню середній заробіток є період з 03.05.2023 по 06.06.2023.
Згідно з довідкою № 507 від 26.07.2023, нарахована заробітна плата позивача складає 14 950, 00 грн. у березні 2023 року та 11 212, 50 грн. у квітні 2022 року. Тобто, середньомісячна заробітна плата складає 13 081, 25 грн., а середньоденна - 688, 49 грн.
З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: за період з 03.05.2023 по 06.06.2023 в сумі 14 458, 23 грн. (13 081, 25 грн. середньомісячна заробітна плата за період з 03.05.2023 по 03.06.2023 + 1 376, 98 грн. середньоденна заробітна плата за робочі дні у період з 04.06.2023 по 06.06.2023) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі середнього заробітку в сумі 14 802, 54 грн., на переконання суду не підлягають задоволенню, за таких обставин.
Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
У відповідності до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З вищенаведеного слідує, що для відшкодування моральної шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 по справі № 804/2252/14.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу спричинення йому моральної шкоди саме оскаржуваним рішенням відповідача про дострокове припинення повноважень секретаря селищної ради, а також не доведено причинного зв'язку між цим та настанням будь-яких негативних наслідків для позивача у вигляді моральної шкоди.
Крім того, на думку суду, скасування оскаржуваного рішення Недригайлівської селищної ради, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, необхідно розцінювати як справедливу сатисфакцію за порушення прав позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.
Пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць, підлягають негайному виконанню.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 фактично набула повноважень секретаря селищної ради з 07.06.2023, суд вважає, що підстави для негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді відсутні. В той же час, рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за один місяць в сумі 13 081, 25 грн. підлягає негайному виконанню.
Керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про скасування рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку і моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Недригайлівської селищної ради від 02.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Недригайлівської селищної ради ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) на посаді секретаря Недригайлівської селищної ради (42100, Сумська область, Роменський район, смт. Недригайлів, вул. Сумська, 4, код 04390110) з 03.05.2023.
Стягнути з Недригайлівської селищної ради (42100, Сумська область, Роменський район, смт. Недригайлів, вул. Сумська, 4, код 04390110) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 458, 23 грн.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 13 081, 25 грн. підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик