07 серпня 2023 р. № 400/7023/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2023 № 182950006946; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.05.2023 №182950006946 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах згідно п. "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.05.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020, та зарахувати до пільгового стажу період роботи у Конотопській дистанції сигналізації та зв'язку Південно-Західної залізниці на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку телефонно-телеграфної станції Конотоп з 30 червня 2004 року по 28 травня 2005 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.05.2023 №182950006946 їй було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із недостатністю пільгового стажу. Позивачу не було зараховано до її пільгового стажу період роботи у Конотопській дистанції сигналізації та зв'язку Південно-Західної залізниці на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку телефонно-телеграфної станції Конотоп з 30 червня 2004 року по 28 травня 2005 року, згідно з довідкою про підтвердження пільгового характеру роботи від 11.07.2022 №ШЧ-10ВП01-02/440, оскільки наявна перерва між результататми атестації робочих місць за умовами праці від 30.06.1999 №137, від 29.06.2005 №235. Отже, позивач не згоден із даним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у зв'язку із чим звернулась до суду із даним позовом.
Ухвалою від 16.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України.
Відповідач відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд,
10.05.2023 року позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Станом на 10.05.2023 року позивачці виповнилось повних 50 років 10 місяців.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.05.2023 №182950006946 позивачці відмовлено у призначенні пенсії та зазначено, що відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу та страхового стажу в шкідливих умовах праці, та недосягненням пенсійного віку. Для зарахування до пільгового стажу періоду з 30 червня 2004 року по 28 травня 2005 року законні підстави відсутні, з огляду на наявну перерву між наказами про результати атестації робочих місць.
Страховий стаж позивача становить 21 рік 0 місяців 24 дні.
Пільговий стаж роботи хза Списком №2 становить 09 років 11 місяців 04 дні.
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача, звернулася з даним позовом до суду.
Щодо не зарахування позивачу до її пільгового стажу період роботи у Конотопській дистанції сигналізації та зв'язку Південно-Західної залізниці на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку телефонно-телеграфної станції Конотоп з 30 червня 2004 року по 28 травня 2005 року, згідно з довідкою про підтвердження пільгового характеру роботи від 11.07.2022 №ШЧ-10ВП01-02/440, оскільки наявна перерва між результататми атестації робочих місць за умовами праці від 30.06.1999 №137, від 29.06.2005 №235, суд вважає зазначити наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посадах, віднесених до Списків №1 та № 2, робоче місце по яким підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1 та № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.
Водночас, суд вказує, що атестація має проводитися у строки, передбачені п. 4 Порядку № 442, а відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Тобто, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Отже, позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне проведення атестації неотриманням права на пільгову пенсію.
Атестація робочого місця телефоніста міжміського телефонного зв'язку, міжміських, замовних, довідкових комутаторах і переговорних пунктах, проведена у 1993 році (наказ по підпримству про результати атестації від 03.11.1993 року №152), у 1999 році (наказ по підприємству про результати атестації від 30.06.199 року № 137), подовжена на підставі висновку Головного управління праці та соціального захисту населення, державної експертизи умов праці у 2004 році (наказ по підприємству "Про подовження дії умов праці" від 29.06.2004 року №213), у 2005 році (наказ по підприємству про результати атестації від 29.06.2005 року №235).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні підстави для не зарахування до пільгового стажу роботи позивача період роботи з 30 червня 2004 року по 28 травня 2005 року.
На підставі вищенаведеного, суд зазначає, що пенсійним органом було протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи у Конотопській дистанції сигналізації та зв'язку Південно-Західної залізниці на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку телефонно-телеграфної станції Конотоп з 30 червня 2004 року по 28 травня 2005 року.
Щодо визначення віку виходу на пенсію, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( далі - Закон № 1788-XII) в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
09.07.2003 року було ухвалено Закон № 1058-ІV, який 03.10.2017 року доповнено розділом XIV-1, який у контексті предмету спору, містить пункт 2 частини другої статті 114 (Закон України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»).
За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі N 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
У рішенні від 23.01.2020 року Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
У пункті третьому резолютивної частини рішення КСУ від 23.01.2020 року № 1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 19.05.2023 №182950006946 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах прийнято відповідачем без урахування рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року щодо визнання неконституційними положень щодо підвищення віку виходу на пенсію для пільгових категорій осіб.
Позивач 10.05.2023 року досягла 50 річного віку, має достатній страховий та пільговий стаж роботи і відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05.1991 року № 1788-ХІ1 «Про пенсійне забезпечення» позивач має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018(746/15) від 23.01.2020 року, а відповідач, в свою чергу, не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену роботою пільгову пенсію, проте застосував закон, який позбавляє зазначеного права.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Ураховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159), задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.05.2023 №182950006946 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах згідно п. "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи у Конотопській дистанції сигналізації та зв'язку Південно-Західної залізниці на посаді телефоніста міжміського телефонного зв'язку телефонно-телеграфної станції Конотоп з 30 червня 2004 року по 28 травня 2005 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 10.05.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України у рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар