08 серпня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/548/22
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О., за участі секретаря судового засідання Голіней Я.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДТРАНС”
до відповідача Zhengzhou Holyphant Machinery Co., LTD
про стягнення заборгованості в сумі 1940,00 доларів США
За участі представників:
від позивача - не з'явився.
від відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОДТРАНС” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Zhengzhou Holyphant Machinery Co., LTD про стягнення заборгованості за Контрактом №1 від 26.01.2021 р. в сумі 1940,00 доларів США.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що останній перерахував авансом відповідачу 1940,00 доларів США відповідно до Контракту № 1 від 26.01.2021 р. Свої зобов'язання відповідач щодо поставки товару не виконав, що призвело до виникнення відповідної заборгованості в сумі 1940,00 доларів США.
Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.02.2022 року позовну заяву передано судді Миронюку С.О.
Відповідно до ухвали Господарського суду Чернівецької області від 07.02.2022 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДТРАНС” була залишена без руху відповідно до ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на недотримання позивачем приписів ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Термін для усунення недоліків позовної заяви був визначений судом - 10 (десять) днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
14.02.2022 року на адресу суду від позивача надійшов лист про усунення недоліків позовної заяви, та подано докази сплати судового збору в сумі 2481,00 грн. та докази здійснення авансової плати в сумі 1940,00 доларів США.
Ухвалою суду від 15.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання призначити на 11.08.2022 року.
10.08.2022 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№2970) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яке останній просив розглянути без його участі.
Ухвалою суду від 11.08.2022 відкладено підготовче судове засідання на 06.02.2023.
У підготовче судове засідання 06.02.2023 відповідач не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду 06.02.2023 р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 08.08.2023 р.
03.08.2023 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
У судове засідання 08.08.2023 представники сторін не з'явилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відтак, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце проведення судового засідання суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
26 січня 2021 р. між Zhengzhou Holyphant Machinery Co., LTD (Китай) (надалі- Продавець) з одного боку і Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТРАНС», (Надалі-Покупець) укладено Контракт №1.
Відповідно до п.1.1. Контракту №1 Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки FOB (порт Шанхай) товар відповідно до Додатків (Специфікацій) до цього Контракту, які є невід'ємною частиною Контракту.
Пунктом 3.1. Контракту №1 визначено, що поставка продукції виконується на базисних умовах поставки FOB згідно з Додатками (Специфікаціями) за умови підписання контракту і внесення авансового платежу.
Пунктом 10.3. Контракту №1 встановлено, що при тлумаченні цього Контракту і обов'язків сторін при його виконанні, мають силу умови і правила «Інкотермс» в редакції 2020 року.
Відповідно до Рахунку-фактури №1/Invoice від 27.01.2021 р. до Контракту №1 від 26.01.2021 загальна вартість товару згідно специфікацій становить 4850,00 доларів США.
Судом встановлено, що Покупцем сплачено 40 % від суми, а саме - 1940,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 17.02.2021 р.
Таким чином, Покупцем сплачено авансовий платіж у сумі 1940,00 доларів США.
Поставка продукції, відповідно до Контракту №1 виконується на умовах поставки FOB.
Умови поставки FOB Інкотермс 2020 року - розшифровується як «Free On Board» named port of shipment перекладається «Вільно на борту» вказаний порт відвантаження. Це означає, що Продавець доставляє товар на борт судна, призначеного покупцем, у названому порту відвантаження.
Однак, Продавцем порушено умови Контракту №1 - не доставлено товар у порт відвантаження та не завантажено на борт судна вказаного покупцем.
У зв'язку із порушенням Продавцем умов Контракту №1, Покупець 20.10.2021 р. на адресу Продавця надіслав претензію, в якій просив повернути Покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОДТРАНС» сплачену ним суму відповідно до Рахунку-фактури №1 від 27.01.2021 р. у розмірі 1940,00 доларів США.
Відповіді на дану Претензію Покупець не отримав, сплачені Покупцем кошти Продавець не повернув.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги щодо стягнення 1940,00 доларів США такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 129 Господарського кодексу України іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідачем є нерезидент України - іноземний суб'єкт господарської діяльності, що зареєстрований і діє за законодавством Китайської Народної Республіки.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.
Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено міжнародним договором України. Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми зовнішньоекономічного договору визначаються правом, що застосовується до змісту правочину.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія чи подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, сторони вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін уклали вищевказану угоду (Контракт № 1 від 26.01.2021).
За своєю правовою природою правочин сторін є договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належну поставку товару або повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 1940,00 доларів США не надав та доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 1940,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ становило 54 843,99 грн. на момент звернення з позовом до суду.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Zhengzhou Holyphant Machinery Co., LTD (Китай) адреса N0.616Xindi commerce BLD, Huanghe Rd, Zhengzhou citi, Henan-China на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОДТРАНС” (58007, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Заводська, буд. 37А ЄДРПОУ 33336867) заборгованість у розмірі 1940,00 доларів США. за контрактом № 1 від 26 січня 2021 р. та судовий збір в сумі 2481,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2023 року.
Суддя С.О. Миронюк