Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09 серпня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1686/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
без виклику представників сторін
дослідивши заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про виправлення описки у виконавчому документі (вх.№20949 від 07.08.2023) по справі
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11)
до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2)
про стягнення 12181308,82 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.06.2023 у справі №922/1686/23 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, 2, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 02071180) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за невиконання зобов'язань за договором №7075/22 та договором №7075/22/1 по оплаті теплової енергії в сумі 12181308,82 грн. за лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; жовтень 2022; листопад 2022; грудень 2022.
Стягнуто з Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Кирпичова, 2, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 02071180) на користь Державного бюджету (одержувач коштів: УДКС у Шевченківському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, банк одержувача Казначейство України, МФО банку одержувача 899998, Номер рахунку 34318206083013) суму судового збору у розмірі 91359,81 грн.
17.07.2023 на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22.06.2023 у справі №922/1686/23 видано відповідні накази.
07.08.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" зареєстровано заяву про виправлення помилки у виконавчому документі (вх. №20949), в якій останній просить суд на підставі ст. 328 ГПК України виправити помилку, допущену при оформленні наказу Господарського суду Харківської області від 17.07.2023 по справі № 922/1686/23 та зазначити стягувача суми судового збору у розмірі 91359,81 грн. Державний бюджет.
У зв'язку з відпусткою судді Шарко Л.В., розпорядженням в.о. керівника апарату суду №240/2023 від 07.08.2023 призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної заяви у справі №922/1686/23.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 для вирішення питання щодо розгляду зазначеної заяви у справі №922/1686/23 визначено суддю (суддю - доповідача) Сальнікову Г.І.
Дослідивши вище вказану заяву, а також додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 3 статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви з процесуальних питань визначені у статті 170 ГПК України.
Так, згідно з частиною 1 статті 170 ГПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
В обґрунтування фактичних підстав звернення до суду з вказаною заявою зазначається, що на адресу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" надійшла постанова Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.07.2023 про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання наказу господарського суду Харківської області від 17.07.2023 щодо стягнення на користь Державного бюджету судового збору у розмірі 91359,81 грн., в тексті якої КП "Харківські теплові мережі" вказано як стягувач.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Натомість у даному разі суд зазначає, що заявником не додано до заяви про виправлення помилки у виконавчому документі вказаний документ, на який заявник посилається в обґрунтування наявності фактичних підстав звернення до суду з відповідною заявою та на який опирається як на доказ, що підтверджує прохання заявника.
Разом з тим, суд звертає увагу, що порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, які регулюють відносини між ними.
Пунктами 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що опис вкладення у цінний лист, який подається до суду в якості доказу направлення означеної заяви на адресу учасників справи має містити номер поштового відправлення.
Матеріали заяви свідчать, що в якості доказів, що підтверджують направлення поданої заяви на адресу учасників справи, заявником представлено суду фіскальний чек, поштову накладну №6103720826467 від 07.08.2023 та опис вкладення у цінний лист б/н від 07.08.2023.
Натомість, поданий опис вкладення у цінний лист б/н від 07.08.2023 не може вважатися належним доказом направлення на адресу відповідача копії поданої заяви, оскільки не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги із направлення копії заяви з описом вкладення відповідачу та суперечить наведеним вимогам пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Водночас, поштова накладна №6103720826467 від 07.08.2023 та фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 07.08.2023 підтверджують лише надання (оплату) послуг поштового зв'язку. При цьому, в доданому до заяви описі вкладення у цінний лист б/н від 07.08.2023 відсутні будь-які відмітки/застереження про те, що останній є описом вкладень у поштове відправлення за відповідним трек-номером №6103720826467.
В контексті зазначеного суд звертається до правової позиції Верховного Суду, який вказує, що відсутність номеру поштового відправлення в описі вкладення у цінний лист незалежно від наявності інших документів (фіскальний чек, поштова накладна тощо) свідчить про неналежність такого доказу та не може прийматися судом в якості доказу, що підтверджує поштове відправлення.
Наведене узгоджується з правовою позицією, що викладена у численних постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №916/1618/21, від 18.11.2021 у справі №906/504/21, від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 06.07.2020 у справі №916/2828/19, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 тощо.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Також згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Варто відмітити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).
Положеннями статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Отже, прийняття до розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі без дотримання імперативних вимог частини 1, 2 статті 170 ГПК України, може бути витлумачено як надання переваги заявнику, що порушить окреслені вище засади судочинства, а також нівелюватиме важливість врахування зазначеної вище правової позиції Верховного Суду, що є неприпустимим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Імперативними приписами частини 4 статті 170 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, подана на розгляд заява про виправлення помилки у виконавчому документі підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Водночас суд звертає увагу заявника, що після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви без розгляду, останній має право звернутися до суду із відповідною заявою повторно, що свідчить про відсутність перешкод у доступі до суду.
Керуючись ст. 169, 170, 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" заяву про виправлення помилки у виконавчому документі (вх.№20949 від 07.08.2023) - без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та може бути оскаржена відповідно до статті 255-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 09.08.2023 р.
Суддя Г.І. Сальнікова