вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
08.08.2023 Справа № 917/576/23
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, вул.1 Травня, 4, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800
до Фізичної особи - підприємця Негруба Сергія Григоровича , АДРЕСА_1
про стягнення безпідставно збережених коштів
без виклику представників сторін
Обставини справи: Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області звернулася з позовом до Фізичної особи - підприємця Негруба Сергія Григоровича про стягнення 425 662,76 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.01.2014 до 01.05.2018.
У позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що в період з 01.01.2014 до 01.05.2018 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Хорольською міською радою доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 29.05.2023) проти позову заперечує, посилаючись на те, що за адресою: АДРЕСА_2 земельна ділянка з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617 взагалі не сформована та не зареєстрована, а земельна ділянка з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618 хоча й сформована, проте в установленому законом порядку не зареєстрована. Водночас земельна ділянка з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618 згідно з даними Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, у графі відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку зазначено особу - ОСОБА_2 .
Отже, Хорольська міська рада не підтвердила право власності на спірні земельні ділянки - не надала доказів, що спірні земельні ділянки належать до комунальної власності територіальної громади Хорольської міської ради, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів.
Також, відповідач вказує, що фізична особа - підприємець Негруб Сергій Григорович є неналежним відповідачем у справі, оскільки згідно з відомостями з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, у графі відомості про суб'єкта речового права на земельну ділянку зазначено особу - ОСОБА_2 .
Також відповідач стверджує про сплату ним коштів за фактичне користування земельною ділянкою під належною йому 92/100 часткою нежитлового приміщення у приміщенні кінотеатру «Жовтень» в період з 01.01.2014 та по теперішній час. Проте підтверджуючих документів з 01.01.2014 до 31.12.2014 та з 01.03.2018 до 01.05.2018 надати не може, оскільки строк їх зберігання становить 3 роки.
Крім того, відповідач вказує, що нарахування безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5324810100:50:003:0617 та 5324810100:50:003:0618 позивач здійснив самостійно. Водночас для розрахунку з 01.01.2014 до 01.01.2015 та з 01.01.2015 до 01.01.2016 використовував значення нормативної грошової оцінки, які визначив самостійно в розмірі 1 686212,36 грн та 3199077,71 грн, а в подальшому при розрахунку з 01.01.2016 до 01.01.2017 використовував витяг № 3122 від 14.06.2016 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618, на підставі якого самостійно розрахував нормативну грошову оцінку і земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617, проте згідно з інформацією з ДЗК, відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відсутні. Разом з тим позивач не врахував фактичну сплату відповідачем орендної плати.
Крім того, відповідач подав заяву про застосування позовної давності.
До відзиву на позов відповідач додав клопотання про перехід до загального позовного провадження.
Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки справа є незначної складності, предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
07.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 7186), у якій проти доводів відповідача заперечує та зазначає, що земельні ділянки, які використовуються ФОП Негрубом С. Г. мають межі та кадастрові номери. Згідно з Витягом № 3122 з технічної документації відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618 площею 0,0981 га від 14.06.2016 (землі комерційного використання (землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) надано її нормативно - грошову оцінку. Відповідно до цього витягу проведено розрахунок за користування земельними ділянками. Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками) додатково підтверджується актом комісії по визначенню збитків власнику землі від 04.08.2016 № 2, затвердженого рішенням виконавчого комітету Хорольської міської ради від 11.08.2016 № 188 «Про затвердження актів комісії по визначенню збитків у сфері земельних відносин» на суму 204 745,35, листом від 15.08.2016№ 1337/02-28 Хорольської міської ради з повідомленням про добровільне відшкодування збитків, угодою про добровільне відшкодування збитків внаслідок порушення земельного законодавства, актом від 04.08.2016 № 2 про визначення збитків власнику землі з розрахунком, актом № 2 від 04.08.2016 про обстеження земельної ділянки та актом від 18.08.2016 про вручення повідомлення про необхідність відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам гр. Негрубу С. Г . Також несплата коштів відповідачем в сумі 220 917,40 грн підтверджується Актом про визначення розміру збитків та недоотриманих доходів, які підлягають відшкодуванню за користування земельними ділянками загальною площею 6,5512 га від 23.05.2018, затвердженого розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації від 25.05.2018 № 124 та Актом про визначення розміру збитків та недоотриманих доходів, які підлягають відшкодуванню на земельних ділянках загальною площею 6,507,02 га від 31.05.2017, затвердженого розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації від 31.05.2017 на суму 92 954,31 грн .
Крім того, як вважає позивач, сума в розмірі 92 954,31 грн знаходить своє документальне підтвердження в листі міської ради від 04.08.2017р. №843/03-03 з додатками, повідомленні про добровільне відшкодування збитків, угоді № 17 від 04.08.2017 про добровільне відшкодування збитків внаслідок порушення земельного законодавства, акті № 20 від 04.05.2017 про обстеження земельної ділянки.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 01.07.2022, залишеною в силі постановою Полтавського апеляційного суду від 20.12.2022, суд закрив провадження у справі № 548/1448/16-ц (провадження № 2/548/239/22) за позовом Хорольської міської ради Полтавської області до Негруба Сергія Григоровича про відшкодування збитків у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до рішення 36 сесії Хорольської міської рад 6 скликання від 16.10.2012 № 415 « Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Негрубу С. Г. » громадянину Негрубу Сергію Григоровичу , на підставі його заяви від 10.08.2012 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 0,0981 га та 0,1463 га по АДРЕСА_2 по передачі в оренду для комерційного використання із земель громадського призначення.
Рішенням 48 сесії Хорольської міської рад 6 скликання від 19.11.2013 № 554 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Негрубу С. Г. » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_2 , змінено їх цільове призначення із земель громадського призначення на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та надано гр-ну Негрубу Сергію Григоровичу в користування на умовах оренди земельні ділянки площами 0,1463 га, кадастровий №5324810100:50:003:0617 та площею 0,0981 га кадастровий № 5324810100:50:003:0618 по АДРЕСА_2 для комерційного використання (по КВЦПЗ - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) терміном на 5 років - до 20.10.2018.
Пунктом 4 рішення зобов'язано Негруба С. Г. в місячний термін укласти договори оренди на вказані в пункті 3 цього рішення земельні ділянки відповідно до грошової оцінки землі, кадастрового плану та провести державну реєстрацію права на них.
Площа земельних ділянок та кадастрові номери підтверджуються: схемою земельної ділянки площею 0,1463 га кадастровий номер 5324810100:50:003:0617, схемою земельної ділянки площею 0,0981 га кадастровий номер 5324810100:50:003:0618, актом обстеження земельної ділянки для зміни із земель культурно - просвітницького обслуговування на комерційне призначення від 27.08.2012 з кадастровим номером № 5324810100:50:003:0618 площею 0,0981 га, актом обстеження земельної ділянки для зміни із земель культурно - просвітницького обслуговування на комерційне призначення від 27.08.2012 з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617 площею 0,1463 га, викопіюванням з плану - схеми м. Хорол з нанесенням земельної ділянки площею 0,0981 га для зміни цільового призначення з земель культурно - просвітницького обслуговування на комерційне призначення гр. Негрубу Сергію Григоровичу в АДРЕСА_2 та викопіюванням з плану - схеми м. Хорол з нанесенням земельної ділянки площею 0,1463 га для зміни цільового призначення з земель культурно - просвітницького обслуговування на комерційне призначення гр. Негрубу Сергію Григоровичу в АДРЕСА_2 .
Відповідно до витягу № 3122 з технічної документації відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером № 5324810100:50:003:0618 площею 0,0981 га від 14.06.2016 (землі комерційного використання (землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) надано її нормативно - грошову оцінку.
На земельних ділянках знаходиться нерухоме майно (нежитлові приміщення), яке належить громадянину Негрубу Сергію Григоровичу на праві приватної власності та здається ним в оренду ТОВ «АТБ МАРКЕТ» під приміщення магазину.
Однак в період з 01.01.2014 до 01.05.2018 відповідач так і не оформив документ що посвідчує право користування спірною земельною ділянкою, використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Хорольською міською радою доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Відповідно до Витягу № 3122 від 14.06.2016 з технічної документації відділу Держгеокадастру у Хорольському районі Полтавської області про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618 площею 0,0981 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1211397,66 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статями 122, 123 та 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Як убачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.
Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаними земельними ділянками, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Хорольською міською радою та державної реєстрації такого права.
Отже, відповідач користується земельними ділянками без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельних ділянок, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельних ділянок, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за період з 01.01.2014 до 01.05.2018 розмір орендної плати мав становити 425 662,76 грн.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачам, а відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).
Твердження відповідача, що він є неналежним відповідачему цій справі суд, відхиляє, оскільки відповідач не заперечує той факт, що на спірних земельних ділянках знаходиться нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності та станом на час розгляду цієї здається ним в оренду ТОВ «АТБ МАРКЕТ» під приміщення магазину. Матеріали справи не місять доказів користування зазначеними земельними ділянками іншими особами, зокрема, ОСОБА_2 . З огляду на викладене фізична особа - підприємець Негруб Сергій Григорович є належним відповідачем у цій справі.
Стосовно доводів відповідача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617 взагалі не сформована та не зареєстрована, а земельна ділянка з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618 хоча й сформована, проте в установленому законом порядку не зареєстрована, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5324810100:50:003:0617 та 5324810100:50:003:0618 в розмірі 425 662,75 грн.
Об'єктом плати за землю є земельні ділянки.
Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до приписів частини 1, 3, 4 та 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
При вирішенні цього спору, слід перевірити, з урахуванням наданих позивачем доказів, чи є земельні ділянки, за користування яких позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати), сформованими об'єктами цивільних прав.
Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.
Згідно з даними Публічної кадастрової карти України відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617 відсутні.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Пунктами 1 а 7 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що з дня набрання чинності цим законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:
а) земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" визначено, що у державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;
які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони;
б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.
Відповідно до зазначених приписів законодавства землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, та відповідно правовою підставою виникнення права комунальної власності на земельну ділянку площею 0,1463 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5324810100:50:003:0617 є приписи зазначених норм.
Частиною 1 статті 28 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.
Проте, слід зазначити, що матеріали справи не містять технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,1463 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5324810100:50:003:0617 та витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Тобто відсутні докази, що зазначена земельна 5324810100:50:003:0617 з кадастровим номером є сформованою та може виступати об'єктом цивільних прав.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону в редакції на час розгляду спору судом витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком № 489 (зі змінами та доповненнями). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн = (В * Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК України (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема, вказано: «Витяг сформовано» із зазначенням дати його формування.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051), про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земельних прав.
Пунктом 162 Порядку № 1051 визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку № 1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.
З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Проте матеріали справи не містять належних доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617.
Водночас, як установив суд, для розрахунку безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2014 до 01.01.2015 та з 01.01.2015 до 01.01.2016 позивач використовував значення нормативної грошової оцінки, які визначив самостійно в розмірі 1 686212,36 грн та 3199077,71 грн, а в подальшому при розрахунку з 01.01.2016 до 01.01.2017 використовував витяг № 3122 від 14.06.2016 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618, на підставі якого самостійно розрахував нормативну грошову оцінку і земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617.
Зазначений факт підтверджує позивач у відповіді на відзив (вх. № 7186 від 07.06.2023).
Проте згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (5324810100:50:003:0617), відомості про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки відсутні.
Отже, суд не вбачає підстав для використання для розрахунку безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617, нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618.
Наведені обставини виключають можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5324810100:50:003:0617.
Також, слід зазначити, що матеріали справи не містять окремих розрахунків за користування двома земельними ділянками, що позбавляє можливості суд здійснити перевірку нарахувань безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5324810100:50:003:0618, яка є сформованою та стосовно якої проведено нормативну грошову оцінку.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в позові.
Ураховуючи, що суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог і як наслідок відмову у задоволенні позову, заява відповідача про застосування позовної давності розгляду не підлягає.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 232 - 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення підписано 08.08.2023 у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Суддя Дмитро СІРОШ