про залишення позовної заяви без руху
09.08.2023 р. Справа № 914/108/22
Суддя господарського суду Львівської області І. Б. Козак, розглянувши матеріали скарги: Приватного підприємства «Агроінвестгрупа», м. Львів,
на дії та рішення приватного виконавця Клехо А.Є. щодо накладення арешту, проведення оцінки та виставлення на продаж майна у виконавчому провадженні
у справі №914/108/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арготехніка», м. Луцьк,
до відповідача: Приватного підприємства «Агроінвестгрупа», м. Львів,
про: стягнення грошових коштів в сумі 1 310 000,00 грн,
ПА «Агроінвестгрупа» звернулася до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії приватного виконавця, в якій просить:
· Поновити строки на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо А.Є. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.06.2023 року.
· Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгенійовича про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену 21.06.2023 року у смт.Турійськ Ковельського району Волинської області, згідно з якою описано та накладено арешт на кукурудзу 3 класу урожаю 2021 року в кількості 93481 кг, та пшеницю 4 класу урожаю 2022 року в кількості 51060 кг, в межах виконавчого провадження №69722105.
· Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгенійовича про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесену 21.06.2023 року у с.Чаруків Луцького району Волинської області, згідно з якою описано та накладено арешт на кукурудзу 3 класу урожаю 2021 року в кількості 24305 кг, та соняшник некласний урожаю 2022 року в кількості 44955 кг, в межах виконавчого провадження №69722105.
· Визнати недійсним звіт про оцінку описаного та арештованого майна ПП «АГРОІНВЕСТГРУПА», а саме - зерно кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року, загальною заліковою вагою 93481 кг, та пшеницю 4 класу урожаю 2022 року, загальною заліковою вагою 51060 кг, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Комерційно-експертною фірмою «Експертиза-Тоутал» у рамках виконавчого провадження №69722105.
· Визнати недійсним звіт про оцінку описаного та арештованого майна ПП «АГРОІНВЕСТГРУПА», а саме - зерно кукурудзи 3 класу урожаю 2021 року, загальною заліковою вагою 24305 кг, та соняшник (нестандартний) урожаю 2022 року, загальною заліковою вагою 44955 кг, виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Комерційно- експертною фірмою «Експертиза-Тоутал» у рамках виконавчого провадження №69722105.
· Визнати неправомірним дії приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгенійовича з приводу передачі на реалізацію через публічні торги (СЕТАМ) майна, що належить ПП «АГРОІНВЕСТГРУПА», а саме соняшника некласного урожаю 2022 року в кількості 44955 кг (номер лоту - 531188, зі стартовою вартістю з урахуванням ПДВ - 401 021,10 грн.) та пшениці 4 класу урожаю 2022 року в кількості 51060 кг (номер лоту - 531195, зі стартовою вартістю з урахуванням ПДВ - 271 894,50 грн.).
Господарський процесуальний кодекс України у статтях 162, 164, 174 встановлює низку вимог до документів, які додаються до позовної заяви. Однак позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Розділ VI Судовий контроль за виконанням судових рішень Господарського процесуального кодексу України безпосередньо не визначає порядок залишення скарги на дії органу Державної виконавчої служби без руху, однак, такий порядок регламентовано приписами ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що підлягають застосуванню і до скарг на дії органу Державної виконавчої служби з урахуванням п. 9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України.
Таким чином, залишення скарг на дії органу Державної виконавчої служби без руху має здійснюватися в порядку та на підставі положень Господарського процесуального кодексу України, що стосуються залишення позову без руху.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Скаржником, у порушення приписів п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, не подано документальних доказів на підтвердження обставин, викладених у скарзі (не долучено доказів щодо передачі майна на реалізацію; доказів у підтвердження факту розміщення ДП Сетам, як організатором торгів, інформації про продаж предмета іпотеки у центральній базі даних системи електронних аукціонів; документальних доказів у підтвердження факту виставлення ДП Сетам 26.07.2023 предмета іпотеки на електронний аукціон; належним чином завіреної копії заявки органу ДВС на реалізацію арештованого майна).
Щодо клопотання скаржника про зупинення реалізації арештованого майна у на електронних торгах до завершення розгляду скарги, суд вважає за доцільне відзначити наступне.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
У рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За приписами ст. 1 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтями 136 та 137 Господарського процесуального кодексу України визначені положення щодо підстав для забезпечення позову і заходів забезпечення позову та, зокрема, зазначено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту.
Водночас означені положення ГПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця, поданої в порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.
У пункті 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах №6 від 07.02.2014 (зі змінами і доповненнями) роз'яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття таких заходів як забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна, оскільки відповідно до положень вищевказаних норм матеріального і процесуального права, вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій належить виключно до компетенції приватного виконавця, а у процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.
Заявлені скаржником заходи не можуть бути застосовані під час оскарження дій виконавця із огляду на те, що такі заходи застосовуються судами під час розгляду справ у порядку позовного провадження, а не в порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду.
Розглядаючи скаргу на дії державного, приватного виконавця, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання зупинення стягнення за виконавчим документом, оскільки провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов'язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється в декларативний, а тому, зупинення стягнення можливе лише у випадках оскарження самого рішення, на виконання якого було видано виконавчий документ або при оскарженні виконавчих написів і у разі визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №752/26606/18.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити Приватному підприємству «Агроінвестгрупа» у задоволенні клопотання від 31.07.2023 про зупинення реалізації майна на електронних торгах.
2. Скаргу Приватного підприємства «Агроінвестгрупа» на дії та рішення приватного виконавця Клехо А.Є. щодо накладення арешту, проведення оцінки та виставлення на продаж майна у виконавчому провадженні, залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
3. Зобов'язати скаржника у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків невідкладно надіслати відповідні документи сторонам. Докази надіслання надати суду.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Козак І.Б.