вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/492/21
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 р. (вх. № 151/23 від 07.08.2023 р.) про забезпечення позову у справі
за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2)
в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Тараса Шевченка, 1)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, пров. Квітковий, буд. 2-Б, оф. 22)
про розірвання договору оренди земельної ділянки,
Без виклику представників учасників процесу
встановив:
Господарським судом Київської області розглядалася справа № 911/492/21 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” про розірвання укладеного 11.11.2016 р. між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” за № 1127 договору оренди земельної ділянки площею 0,3757 га, яка знаходиться за адресою: вул. Набережна, 6, м. Вишгород Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:257:6002, для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2021 р., залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 р., було відмовлено в задоволенні заяви Заступника керівника Київської обласної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород Київської області, та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” чи будь яким іншим фізичним чи юридичним особам проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород Київської області, підготовчі та будівельні роботи.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.11.2021 р. у справі № 911/492/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 р., у позові Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” про розірвання укладеного між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” 11.11.2016 р. за № 1127 договору оренди земельної ділянки площею 0,3757 га, яка знаходиться за адресою: вул. Набережна, 6, м. Вишгород Київської області, кадастровий номер 3221810100:01:257:6002, для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, було відмовлено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2023 р. у справі № 911/492/21 постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 р. і рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2021 р. у справі скасовано, справу № 911/492/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 911/492/21 було передано на розгляд судді Третьяковій О.О.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 р. справу № 911/492/21 було прийнято до провадження суддею Третьяковою О.О.
07.08.2023 р., під час перебування судді у відпустці, до Господарського суду Київської області від Заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 р. (вх. № 151/23 від 07.08.2023 р.), в якій прокурор просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (код ЄДРПОУ 39028856, адреса: 07301, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, пров. Квітковий, будинок 2-Б, офіс 22) чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці з кадастровим номером: 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, підготовчі та будівельні роботи; розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати за участю представника Київської обласної прокуратури.
Вказана заява обґрунтована тим, що підставою пред'явлення зазначеного позову стало порушення відповідачем вимог ст.ст. 96, 168 Земельного кодексу України та умов договору оренди земельної ділянки № 1127 від 11.11.2016 р., укладеного ТОВ «Вишгород Плаза» з Вишгородською міською радою, у вигляді використання орендованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не за цільовим призначенням, без збереження властивостей ділянки, що має наслідком припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання оскаржуваного договору оренди в судовому порядку. Як зазначено в позовній заяві, рішенням Вишгородської міської ради від 17.10.2016 р. № 17/73 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 в оренду для реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород». Тлумачення поняття реконструкції наведено у ДБН - А.2.2.3: 2014, відповідно до якого реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Згідно Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р., земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 відноситься до земель громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).
Разом з тим, було встановлено, що на земельній ділянці, переданій в оренду за договором № 1127 від 11.11.2016 р., ТОВ «Вишгород Плаза» організовано будівництво багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній у м. Вишгород Київської області (нове будівництво), що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт № ІV113192620262 від 19.09.2019 р., виданим Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику будівництва - ТОВ «Вишгород Плаза». Згідно з реєстром дозвільних документів порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва цей дозвіл є чинним та в ньому зазначено вид будівництва - нове будівництво, кодом об'єкта є 1122.1, який згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000 р., має назву «будинки багатоквартирні масової забудови». Тобто, йдеться про нове будівництво багатоквартирного будинку, а про реконструкцію будівлі ресторану «Вишгород» або закладу громадського призначення у дозволі нічого не вказано. У ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020110000000199 від 20.10.2020 р. за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України встановлено, що забудова зазначеної земельної ділянки вже розпочалась. Відповідно до протоколу огляду від 26.11.2020 р. земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, яка розташована за адресою: Київська область, місто Вишгород, вулиця Набережна, 6, проведеного із залученням спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Київській області, встановлено, що на вказаній ділянці відсутні будь-які капітальні споруди та проводяться будівельні роботи, влаштовані «свайове поле» та підпірні бетонні стінки по краям земельної ділянки. Як зазначає прокурор, на момент огляду на земельній ділянці знаходилися будівельники, будівельні матеріали та спецтехніка. Будь-яких дій щодо реконструкції об'єктів нерухомості, у тому числі - будівлі ресторану «Вишгород», не проводилося. Крім того, представником ТОВ «Вишгород Плаза» адвокатом Колодієм О.М. у запереченнях до вказаного протоколу огляду фактично підтверджено, що будівельні роботи проводяться на підставі дозволу № ІV113192620262 від 19.09.2019 р., виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Поряд з цим, прокурор відзначає, що згідно з протоколом огляду від 15.01.2021 р. публікації з веб-сайту «http://lun.ua/uk/жк-вишгород-плаза-вишгород/хід-будівництва» на будівельному об'єкті ЖК «Вишгород Плаза» активно ведеться будівництво. Крім того, згідно з публічно доступними даними, що розміщені на офіційному сайті житлового комплексу «VYSHGOROD PLAZA» https://vyshgorod-plaza.com.ua/, на даний час ведеться продаж квартир у житловому комплексі під назвою «Вишгород Плаза». Про те, що цей житловий комплекс відноситься до будівництва по вул. Набережній у м. Вишгород Київської області свідчать розміщені на цьому ж сайті фотокопії дозволу на виконання будівельних робіт від 19.09.2019 р. № ІV113192620262 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002.
Вищевикладене, на переконання прокурора, свідчить про використання земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород Київської області не для потреб реконструкції та обслуговування існуючого майнового комплексу - будівлі ресторану «Вишгород» - код 03.08 Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 р. (для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), а для будівництва нових об'єктів житлової забудови (багатоквартирного житлового будинку) - код 02.10 зазначеного Класифікатора.
Також прокурор повідомляв, що Київською обласною прокуратурою до Київського окружного адміністративного суду подано позов про скасування містобудівних умов та дозволу на будівництво на спірній земельній ділянці. Ухвалою адміністративного суду від 06.04.2021 р. відкрито провадження за вказаним позовом у справі № 320/1869/21.
Таким чином, на даний час у зв'язку із незаконними, на переконання прокуратури, діями ТОВ «Вишгород Плаза» з будівництва не передбаченого цільовим призначенням земельної ділянки багатоквартирного будинку, у товариства наявне право на державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проведення на земельній ділянці будівельних робіт та подальшої реєстрації права власності на об'єкт завершеного будівництва. Дії ТОВ «Вишгород Плаза» призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002, а також до реальних можливостей забудовника щодо реєстрації нових об'єктів речових прав на вказаній вище земельній ділянці.
При цьому, з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності на будівлю ресторану «Вишгород» (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 603226032218) належить ТОВ «Київкоопбуд», а містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки: вул. Набережна, 6, м. Вишгород, Київська область, № 01-22/32 від 16.05.2017 р. видано ТОВ «Вишгород Плаза». Таким чином, відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, всупереч вимогам ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не було перевірено під час видачі вказаного дозвільного документу наявності у ТОВ «Вишгород Плаза» документів, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на спірній земельній ділянці, та наявності згоди його власника, засвідченої в установленому законодавством порядку.
Отже, вищевказані порушення земельного законодавства та умов договору оренди земельної ділянки з боку ТОВ «Вишгород Плаза» на цей час унеможливлюють її використання згідно з визначеним розпорядником землі цільовим призначенням. У разі закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку виконання пункту 9.4 спірного договору в частині обов'язку орендаря повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору для реконструкції та обслуговування майнового комплексу будівлі ресторану «Вишгород», буде неможливим, оскільки на спірній земельній ділянці з'явиться новий об'єкт нерухомого майна - багатоквартирний будинок.
Відтак, на переконання прокурора, існує реальна загроза того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 по вул. Набережній у м. Вишгород Київської області, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Вишгород, може бути незаконно забудована та, при узаконенні збудованого об'єкту, подальше її повернення до комунальної власності, експлуатація та розпорядження нею за визначеним органом місцевого самоврядування цільовим призначенням буде неможливим. Відповідно, в разі задоволення позову, за відсутності своєчасних заходів його забезпечення, неможливо буде повноцінно поновити порушене право територіальної громади у спірних правовідносинах.
Прокурор вказує, що забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці підготовчі та будівельні роботи має на меті відновлення та запобігання порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади м. Вишгород, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у даній справі матиме негативні наслідки як для дійсного власника спірної земельної ділянки, чиє майно зазнає суттєвих змін через проведені будівельні роботи, а у випадку їх завершення - взагалі втрату можливості ефективно розпоряджатись та користуватись таким майном, так і для відповідача ТОВ «Вишгород Плаза», який у випадку задоволення позову зазнає збитків у розмірі коштів, витрачених на проведення будівельних робіт та закупівлю матеріалів.
Водночас, на думку прокурора, накладення арешту та заборона забудови земельної ділянки фактично не обмежує жодних прав третіх осіб, у тому числі - Вишгородської міської ради як номінального власника, оскільки така земельна ділянка не вибуває з його власності. Натомість, арешт земельної ділянки забезпечує збереження її природних властивостей, протидіє її псуванню та використанню не за цільовим призначенням. У свою чергу, забезпечення позову не спричиняє негативних наслідків і для ТОВ «Вишгород Плаза», оскільки останнім земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не використовується за умовами її відведення - для реконструкції будівлі ресторану «Вишгород».
Також прокурор зазначав, що в матеріалах даної справи вже містяться відповідні докази нецільового використання земельної ділянки шляхом будівництва багатофункціонального будинку громадського, комерційного та житлового призначення, які, в тому числі, обґрунтовують доцільність подання заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим до даної заяви про забезпечення позову не подаються інші докази, крім доказу сплати судового збору.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.08.2023 р. для розгляду вказаної заяви було визначено суддю Бабкіну В.М.
Слід зазначити, що згідно з частинами 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Щодо заявленого прокурором клопотання про розгляд вказаної заяви за участі представника Київської обласної прокуратури суд відзначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Частиною 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову у даній справі, суд дійшов висновку про достатність для розгляду заяви наданих заявником пояснень і доказів та про відсутність необхідності з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням, а також про те, що даний випадок не є винятковим, у зв'язку з чим клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про розгляд заяви про забезпечення позову за участю представника Київської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення.
Поряд з цим, частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Як зазначалося вище, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 р. у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 р. у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 р. у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 р. у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 р. у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 р. у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 р. у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 р. у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 р. у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 р. у справі № 914/2072/20.
Водночас, для вирішення питання про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 р. у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 р. у справі № 910/1200/20.
Оскільки в даному випадку прокурор звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів прокурора, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Наведена правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 р. у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 р. у справі № 915/1185/20.
Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки № 1127 від 11.11.2016 р.
У заяві, що розглядається, прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони відповідачу чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на орендованій відповідачем земельній ділянці підготовчі та будівельні роботи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.
При цьому, обов'язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст.73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини та наданих доказів, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Як зазначалося вище, в обґрунтування позовних вимог у даній справі прокурор посилається на порушення відповідачем вимог земельного законодавства України та умов договору оренди земельної ділянки № 1127 від 11.11.2016 р., укладеного між сторонами у справі, оскільки відповідач використовує орендовану земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 не за цільовим призначенням, без збереження властивостей ділянки, що має наслідком припинення права користування земельною ділянкою шляхом розірвання оскаржуваного договору оренди в судовому порядку, у зв'язку з чим прокурор у позові просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.11.2016 р. за № 1127, укладений між Вишгородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза”.
З матеріалів справи слідує, що між Вишгородською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Київкоопбуд” (Протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Київкоопбуд” від 15.12.2016 р. № 3 вирішено змінити назву з ТОВ “Київкоопбуд” на нову назву ТОВ “Вишгород Плаза”) (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 11.11.2016 р., відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення 17 чергової серії VII скликання від 17.10.2016 р. Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області № 17/73 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка знаходиться в межах міста Вишгород Вишгородського району Київської області по вулиці Набережна, 6. Державну реєстрацію права власності за орендодавцем на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав проведено державним реєстратором - приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В., право власності зареєстровано 11.11.2016 р. за № 17404123, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1082875432218 (п. 1.1 договору). Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” строком на 49 років до 11.11.2065 р. з правом пролонгації (п. 3.1 договору).
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано ТОВ “Вишгород Плаза” дозвіл від 19.09.2019 р. № ІV 113192620262 на виконання будівельних робіт “Багатофункціональний будинок громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород, Київської області” (нове будівництво).
На підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову у даній справі прокурор посилається на: інформаційну довідку від 14.01.2021 р. № 240374996 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна; дозвіл від 19.09.2019 р. № ІV113192620262 на виконання будівельних робіт “Багатофункціональний будинок громадського, комерційного та житлового призначення по вул. Набережній, 6 у м. Вишгород, Київської області” (нове будівництво), виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ “Вишгород Плаза”; протокол огляду земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 від 26.11.2020 р. у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020110000000199; протокол огляду від 15.01.2021 р. публікації з веб-сайту «http://lun.ua/uk/жк-вишгород-плаза-вишгород/хід-будівництва»; дані, що розміщені на офіційному сайті житлового комплексу «VYSHGOROD PLAZA» https://vyshgorod-plaza.com.ua/.
Суд відзначає, що будь-яких інших доказів, зокрема, щодо стану спірної земельної ділянки та проведення на ній будівельних робіт на даний час, прокурором у заяві про забезпечення позову зазначено не було та, відповідно, не долучено.
Проаналізувавши мотиви заявника та докази, на які він посилається, суд вбачає, що на підтвердження викладених у заяві обставин, прокурором не надано належних і допустимих доказів того, що заявлені заходи забезпечення позову, а саме - накладення арешту на земельну ділянку та встановлення заборони ТОВ “Вишгород Плаза”, будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будь-які підготовчі та будівельні роботи, відповідають предмету спору, а також критеріям адекватності та збалансованості інтересів сторін.
Так, у даному випадку заявлені прокурором заходи забезпечення позову позбавляють відповідача на час вирішення спору можливості використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до умов договору, та з метою, для якої було укладено договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним, недійсним не визнаний, і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.
Крім того, за висновком суду, невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки та встановлення заборони здійснювати будівництво не призведе до неможливості виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявлених вимог, враховуючи обраний прокурором спосіб захисту та предмет позову у даній справі, а саме - про розірвання договору оренди земельної ділянки, позаяк будь-яких інших позовних вимог у даній справі прокурором не заявлено.
Тобто застосування заявлених прокурором заходів забезпечення позову не забезпечуватиме збалансованість інтересів сторін та не буде співмірним із заявленою позовною вимогою.
Матеріали справи свідчать про те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки і даний спір випливає з орендних правовідносин. При цьому, право власності на земельну ділянку, яка є предметом договору оренди, не оспорюється, і даний спір не пов'язаний з підтвердженням права на земельну ділянку.
Так, прокурором у даній справі не заявлені вимоги щодо визнання права та/або витребування відповідної земельної ділянки, для забезпечення яких було б співмірним накладати на таку земельну ділянку комунальної власності Вишгородської міської ради арешт, який би забезпечував виконання судового рішення у разі задоволення відповідних вимог. При цьому, до справи не надано доказів вибуття земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, з комунальної власності Вишгородської міської ради, в той час як саме і виключно раді належить право розпоряджатися земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди, зокрема, її відчужувати, передавати в строкове платне користування тощо.
З огляду на зазначене, заявлені прокурором заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, право оренди якої належить відповідачу на підставі чинного договору орендної земельної ділянки, та заборони проведення на ній будівельних та підготовчих робіт, не є адекватними та пропорційними щодо позовної вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, на забезпечення якої вони заявлені.
Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши доведеність та обґрунтованість доводів Заступника керівника Київської обласної прокуратури щодо необхідності вжиття заявлених останнім заходів забезпечення позову з урахуванням критеріїв пропорційності, адекватності та співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову предмету останнього, зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 р. (вх. № 151/23 від 07.08.2023 р.) у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
У задоволенні заяви Заступника керівника Київської обласної прокуратури № 12/2-719вих-23 від 04.08.2023 р. (вх. № 151/23 від 07.08.2023 р.) про забезпечення позову у справі № 911/492/21 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вишгород Плаза” про розірвання договору оренди земельної ділянки шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, та шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Вишгород Плаза» (код ЄДРПОУ 39028856, адреса: 07301, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, пров. Квітковий, будинок 2-Б, офіс 22) чи будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:257:6002 площею 0,3757 га, яка розташована по вул. Набережній, м. Вишгород Київської області, підготовчі та будівельні роботи - відмовити повністю.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 09.08.2023 р.
Суддя В.М. Бабкіна