ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.08.2023Справа № 910/574/23
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Державного підприємства «Спецагро»
до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
про стягнення 72 000,00 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Державне підприємство «Спецагро» (далі - ДП «Спецагро», позивач) до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Державний фонд, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 72 000,00 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання послуг забезпечення робочим простором № 25/07/22РП від 09.11.2022 в частині належної сплати вартості наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ДП «Спецагро» просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 72 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що прострочення зобов'язання сталось не з вини відповідача, оскільки в органах Державної казначейської служби Державний фонд у грудні 2022 зареєстрував бюджетні зобов'язання на суму 96 000,00 грн., у тому числі і на суму боргу перед ДП «Спецагро» за договором № 25/07/22РП від 09.11.2022. Проте вказані фінансові зобов'язання на момент звернення позивача до суду казначейство не виконало, а повідомило, що виконання відбудеться у порядку черговості - за третьою (останньою) чергою. Також відповідач вказав про недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, просив відмовити у задоволенні позову.
До початку розгляду справи по суті від Державного фонду надійшло клопотання про залучення до розгляду справи Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. За результатами розгляду вказаного клопотання суд відмовив у його задоволенні як у необґрунтованому, оскільки вважав, що орган Державної казначейської служби не є стороною укладеного сторонами договору, а тому рішення у справі не вплине на його права та обов'язки, як це передбачено ст. 50 ГПК України.
Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що 09.11.2022 між ДП «Спецагро» (виконавець) та Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (замовник) був укладений договір № 25/07/22РП про надання послуг забезпечення робочим простором (далі - договір). Відповідно до умов цього договору виконавець зобов'язується протягом визначеного в договорі строку надати послуги замовнику щодо забезпечення робочим простором за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, кім. № 101 (п. 1.1).
Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору загальна вартість договору становить 96 000,00 грн. За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю плату щомісячно в сумі 8 000,00 грн. протягом 3-х банківських днів на підставі отриманих актів приймання-передачі послуг.
Згідно з п. 3.6 договору виконавець складає акт приймання-передачі наданих послуг в поточному місяці за попередній місяць, в якому надавались послуги, підписує його в двох примірниках та надає на підпис замовнику, який зобов'язаний підписати його та повернути один підписаний примірник виконавцеві протягом 3-х календарних днів з дня його отримання від виконавця. У випадку, якщо замовник протягом 3-х календарних днів не підписав акт приймання-передачі наданих послуг та не направив виконавцю мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг, надані послуги вважаються прийнятими замовником в повному обсязі, зазначеному в акті приймання-передачі наданих послуг, та підлягають оплаті згідно цього договору.
Договір діє до 31.12.2022, також дія цього договору застосовується до відносин, що склались з 01.01.2022 (п. 6.1).
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріали справи свідчать, що у період з січня по вересень 2022 позивач надав відповідачу послуги із забезпечення робочим простором за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, кім. № 101 на загальну суму 72 000,00 грн, що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001521, № ОУ-0001522, № ОУ-0001629, № ОУ-0001630, № ОУ-0001631, № ОУ-0001632, № ОУ-0001723, № ОУ-0001725, № ОУ-0001826 за вказаний період, підписаних сторонами без зауважень.
Водночас судом встановлено, що у строк, визначений договором, відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати наданих послуг не виконав, вартість наданих послуг на вказану суму не сплатив.
Отже за договором про надання послуг № 25/07/22РП від 09.11.2022 у відповідача виникла заборгованість у сумі 72 000,00 грн.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 72 000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.
Твердження відповідача про те, що неналежне виконання зобов'язання сталось за відсутності його вини, оскільки саме орган Державної казначейської служби не виконав наданих у грудні 2022 відповідачем платіжних доручень (не провів платежі на загальну суму 96 000,00 грн., що включає основний борг відповідача перед ДП «Спецагро»), суд до уваги не приймає та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Бюджетного Кодексу України (далі - БК України) одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Згідно з п. 1.4 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби в Україні бюджетне фінансове зобов'язання - це зобов'язання одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства.
Указані положення бюджетного законодавства не забороняли відповідачу доручити органу Державної казначейської служби виконати фінансові зобов'язання у спірних відносинах до грудня 2022. При цьому обов'язок оплати наданих послуг перед позивачем виник у відповідача ще в січні-вересні 2022 року і такий обов'язок відповідача, за умовами договору, не був поставлений у залежність від бюджетного фінансування.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 по справі № 916/1345/19, від 10.04.2018 у справі №12-46гс1 та Європейський Суд з прав людини - у рішеннях по справах "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус" від 8 жовтня 2005 року та "Бурдов проти Росії", відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення боржника від відповідальності за невиконання обов'язку сплатити вартість наданих послуг (поставленого товару).
За таких обставин суд відхиляє доводи Державного фонду про відсутність його вини у порушенні господарського зобов'язання.
Щодо решти доводів відповідача суд зазначає, що право на судовий захист не може бути поставлене законом та іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обрання певного засобу правового захисту, зокрема і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи із власних інтересів, його використовує (вказана позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України у справі № 15-рп/2002 від 09.07.2002). За висновком суду зазначена обставина не є підставою для невиконання відповідачем своїх господарських зобов'язань.
Отже суд вважає, що позов ДП «Спецагро» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства «Спецагро» до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення 72 000,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 20029342) на користь Державного підприємства «Спецагро» (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38516592) борг у сумі 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складений 09 серпня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.