ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.08.2023Справа № 910/12337/23
Суддя Сівакова В.В. розглянувши
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви)
особи, які можуть отримати статус учасника справи
1) Міністерство юстиції України
2) Приватне акціонерне товариство «Росава»
3) Приватний нотаріус Бобков Олександр Володимирович
без виклику сторін
03.08.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) (далі - заявник), відповідно до якої заявник просить:
1. Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до подачі позовної заяви до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Росава», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Бобков Олександр Володимирович, про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022, усунення Міністерством юстиції України порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , якого обрано головою правління Акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», допущені незаконним скасуванням реєстраційних дій.
2. Зупинити дію пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті.
3. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті.
У своїй заяві про забезпечення позову (до подання позовної заяви) (далі - заява) заявник зазначає, що готує та як позивач має намір подати до Господарського суду міста Києва позовну заяву до відповідача - Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Росава», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Бобков Олександр Володимирович, в якій буде просити:
1) Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022.
2) Міністерству юстиції України усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , якого обрано директором Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», допущені незаконним скасуванням реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.01.2022 № 1003531070038000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», від 20.01.2022 № 1003531070039000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та № 1003531070040000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу».
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви у вигляді зупинення дії пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022 та заборони відповідним суб'єктам здійснювати в ЄДР реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу, до вирішення спору по суті, викликана тим, що рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» від 18.01.2022 обрано директором цього Товариства ОСОБА_1 .
Зазначене рішення позачергових Загальних зборів акціонерів від 18.01.2022 є чинним та було виконано, про що свідчить проведена реєстраційна дія в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.01.2022 № 1003531070038000085 «Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи», відповідно до якої у ЄДР внесено відомості про ОСОБА_1 як керівника Товариства.
Оспорюваний наказ Міністерства юстиції України створює ситуацію, в якій обраний чинним та дійсним рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 18.01.2022 директор Товариства ОСОБА_1, відомості про якого внесено у ЄДР, позбавляється зазначеним наказом Міністерства юстиції України можливості діяти від імені Товариства, в тому числі підписувати договори, бути представником в суді, вчиняти інші дії без довіреності від імені Товариства, оскільки на підставі даного наказу з ЄДР будуть виключені вже внесені відомості про ОСОБА_1 як керівника Товариства та, натомість, включені відомості про попереднього керівника Товариства ОСОБА_2 та особи, яка тимчасово здійснює повноваження директора Товариства Богдана Вадима Анатолійовича, повноваження яких припинено чинним та дійсним рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 18.01.2022.
Заявник вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Невжиття таких заходів забезпечення позову може потягнути за собою проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційних дій про зміну керівника Товариства, що вимусить ОСОБА_1 оскаржувати такі реєстраційні дії, тобто заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду за позовною вимогою Міністерству юстиції України усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 . Крім того, у заявника є побоювання, що після виконання наказу та до набрання рішенням суду у справі законної сили, ПрАТ «Росава» або іншими зацікавленими особами, відомості про яких буде поновлено в ЄДР як представників Товариства, можуть буди вжиті заборони на проведення реєстраційних дії щодо керівника Товариства, які унеможливлять вчинення в ЄДР реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та внесення відомостей про заявника як керівника Товариства та як наслідок також ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, та призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
07.08.2023 заявником до суду подано додаткові пояснення до заяви, в яких зазначає, що про існування оспорюваного наказу йому стало відомо з листа від 02.08.2023 арбітражного керуючого ліквідатора ПрАТ «Росава» М.Т.Рабана, у якому останній запитував в тому числі про наявність у заявника матеріалів скарг ПрАТ «Росава» на дії приватного нотаріуса Бобкова О.В. та до якого додав також і копію оспорюваного наказу Міністерства юстиції України з висновком до нього. Заявник зазначає, що якби йому стало раніше відомо про зазначений наказ, він би раніше подав відповідний позов до суду. Оспорюваний наказ може бути виконаний Офісом протидії рейдерству у будь-який момент та незалежно від яких-небудь заборон, крім тих, що його стосуються безпосередньо, що свідчить про реальний ризик заподіяння шкоди правам та інтересам заявника та ускладнення захисту моїх прав в межах одного судового провадження без вжиття заходів забезпечення позову. У разі невжиття заходів забезпечення позову заявник буде вимушений оспорювати у суді також реєстраційні дії Офісу протидії рейдерству, вчинені в ЄДР щодо нього та Товариства на виконання оспорюваного наказу Міністерства юстиції України.
08.08.2023 до суду від Приватного акціонерного товариства «Росава» надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій посилаючись на практику Верховного Суду у справах № 910/4445/21 та № 910/9855/20 учасник зазначає, що вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається та за відсутності рішення суду про протиправність такого наказу є втручанням у компетенцію Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви), Господарським судом міста Києва встановлено наступне.
З матеріалів заяви вбачається, що рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 30664834) від 18.01.2022, оформлених протоколом від 18.01.2022, за результатами розгляду 15 питання порядку денного обрано директором цього Товариства ОСОБА_1.
Зазначене рішення позачергових Загальних зборів акціонерів від 18.01.2022 було виконано, про що свідчать проведені реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.01.2022 № 1003531070038000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 20.01.2022 № 1003531070039000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та № 1003531070040000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу».
З Висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 11.07.2022 вбачається, що до зазначеної Колегії надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «Росава» (далі - скаржник) від 19.01.2022, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.01.2022 за № СК- 288-22, з доповненнями до скарги від 21.01.2022, зареєстрованими 21.01.2022 за № СК-307-22 (далі - скарга) на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 18.01.2022 № 1003531070038000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 20.01.2022 № 1003531070039000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та № 1003531070040000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем (далі - приватний нотаріус Бобков О.В.) щодо Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська Теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код юридичної особи 30664834), (далі - ПрАТ «Білоцерківське ТЕЦ»).
У Висновку Колегії від 11.07.2022 наводяться такі мотиви рішення у стислому викладенні (#Мін'юстПростоюМовою):
1. Оскаржуваними реєстраційними діями було змінено відомості про наявність обмежень щодо представництва керівником, інформацію для здійснення зв'язку та виключено відомості про представників Товариства.
2. Скаржник просить скасувати оскаржувані реєстраційні дії, обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема, тим, що приватний нотаріус Бобков О.В. провів такі реєстраційні дії за наявності в ЄДР відомостей про судове рішення щодо заборони проведення відповідних реєстраційних дій. які попередньо неправомірно було скасовано ним же.
3. Шляхом перевірки відомостей СДР Колегією встановлено, що приватний нотаріус Бобков О.В. провів оскаржувані реєстраційні дії на підставі документів, поданих неналежним заявником, та за наявності в ЄДР відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій.
4. Також Колегією встановлено, що приватним нотаріусом Бобковим О.В. не виготовлено та не долучено частину електронних копій документів, на підставі яких проводилася державна реєстрація.
5. Законодавством визначено, що державний реєстратор зобов'язаний відмовити у державній реєстрації у разі, якщо документи подані неналежним заявником та в ЄДР наявні відомості про заборону вчинення реєстраційних дій.
6. Отже, оскаржувані реєстраційні дії проведені приватним нотаріусом Бобковим О.В. протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а скарга задоволенню у повному обсязі.
В п. 3 Мотивів рішення у розгорнутому викладенні (#Мін'юстОфіційно) Колегія зазначає, що за результатом перевірки документів, які були подані для проведення оскаржуваної реєстраційної дії від 18.01.2022 № 1003531070038000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», Колегією встановлено відсутність електронної копії рішення уповноваженого органу управління Товариства від 18.01.2022 № 103-108, а тому не можливо встановити, яке саме рішення слугувало підставою для проведення державної реєстрації.
В пункті 3 іншого змісту Мотивів рішення у розгорнутому викладенні (#Мін'юстОфіційно) Колегія зазначає, що шляхом перевірки відомостей СДР Колегією встановлено, що документи для проведення оскаржуваних реєстраційних дій були подані ОСОБА_1, повноваження якого відповідно до відомостей ЄДР було зупинено з 12.01.2022 на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 911/172/22, відомості про що містилися в ЄДР станом на момент проведення державної реєстрації.
В п. 8 Мотивів рішення у розгорнутому викладенні (#Мін'юстОфіційно) Колегією з відомостей, які містяться в ЄДР щодо ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» встановлено, що оскаржуваній реєстраційній дії передувала реєстраційна дія від 12.01.2022 № 1003539970034000085 «Внесення рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій», проведена приватним нотаріусом Бобковим О.В., на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2022 у справі № 357/15582/21, якою було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.12.2021 у справі № 357/15582/21 в частині заборони проводити будь-які реєстраційні дії щодо зміни т.в.о. директора керівника Товариства Богдана Вадима Анатолійовича та т.в.о голови правління Товариства Богдана Вадима Анатолійовича.
Заявник вважає такі висновки Колегії передчасними та сумнівними. Вказує на те, що незважаючи на передбачені ч. 6 ст. 34 цього Закону повноваження Міністерства юстиції України залишити скаргу без розгляду, у Висновку Колегії від 11.07.2022 та оспорюваному наказі взагалі не зазначено, які конкретно права ПрАТ «Росава» у сфері державної реєстрації порушені оскаржуваними реєстраційними діями, враховуючи, що ці оспорювані реєстраційні дії у ЄДР не проводились щодо ПрАТ «Росава», не звужують обсяг його прав та не створюють для нього додаткових обов'язків в цій та іншій сферах.
На підставі Висновку Колегії, Міністерством юстиції України прийнято наказ «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022 (далі - наказ) такого змісту:
1. Скаргу Приватного акціонерного товариства «Росава» від 19.01.2022 з доповненнями від 21.01.2022 задовольнити у повному обсязі.
2. Скасувати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.01.2022 № 1003531070038000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», від 20.01.2022 № 1003531070039000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та № 1003531070040000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем щодо Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» (ідентифікаційний код юридичної особи 30664834).
3. Анулювати приватному нотаріусу Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобкову Олександру Вікторовичу доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Заявник вважає, що оспорюваний наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022 прийнятий з грубими порушеннями чинного законодавства України, порушує корпоративні права та інтереси ОСОБА_1 , є безпідставним та незаконним втручанням у корпоративні правовідносини між ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» та ОСОБА_1 як його керівником (директором), якого призначено рішенням позачергових загальних зборів акціонерів 18.01.2022, та фактично призводить до штучного та нічим невиправданого та неправомірного позбавлення повноважень ОСОБА_1 як директора та втручання у його діяльність керівника Товариства без жодних правових підстав, створює ОСОБА_1 перешкоди у реалізації права на працю, яке гарантується статтею 43 Конституції України, завдає майнової шкоди заявнику у розмірі заробітної плати.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави
Відповідно до частини першої статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом із тим, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд погоджується з доводами заявника, що не вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви призведе до того, що у період до набрання судовим рішенням законної сили за позовом ОСОБА_1 останній фактично не зможе реалізувати свої повноваження директора Товариства, а скасування в судовому порядку оспорюваного наказу (без вжиття такого заходу) в подальшому вимагатиме від ОСОБА_1 та державного реєстратора проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації відомостей про керівника юридичної особи, а саме внесення назад у ЄДР відомостей про ОСОБА_1 як директора Товариства, що свідчить про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Невжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви може потягнути за собою та дозволить Офісу протидії рейдерству на виконання наказу провести в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про керівника Товариства, що вимусить ОСОБА_1 оскаржувати такі реєстраційні дії у адміністративному та судовому порядку, що свідчить про те, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Невжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви може ускладнити виконання рішення суду за позовною вимогою Міністерству юстиції України усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , якого обрано директором Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», допущені незаконним скасуванням реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.01.2022 № 1003531070038000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», від 20.01.2022 № 1003531070039000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та № 1003531070040000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», оскільки в разі невжиття заборони проводити реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу, заявник буде вимушений оскаржувати інші реєстраційні дії, які будуть вчинені в ЄДР щодо Товариства без участі та підписання заявника, а тому не зможе захисти свої права в межах одного судового провадження за цим позовом.
Крім того, існують ризики, що після виконання наказу та до набрання рішенням суду у справі законної сили, ПрАТ «Росава» або іншими зацікавленими особами, відомості про яких буде поновлено в ЄДР як представників Товариства, можуть буди вжиті заборони на проведення реєстраційних дії щодо керівника Товариства, які унеможливлять вчинення в ЄДР реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та внесення відомостей про заявника як керівника Товариства, що також свідчить про те, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, та призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Враховуючи також строки підготовчого провадження, які визначені частиною третьою статті 177 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі; у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду, а також строки розгляду справи по суті, які визначені частинами першою та другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку; суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що у разі, якщо до закінчення розгляду судом справи за позовною заявою, яку заявник має намір подати до Господарського суду міста Києва, в ЄДР будуть вчинені реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 оспорюваного наказу, то виникне ситуація, за якої заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.
Така ситуація порушує принцип ефективності способу захисту прав та інтересів позивача, а тому вимагає вжиття обох запропонованих заявником заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Відповідно, невжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, яку заявник має намір подати до Господарського суду міста Києва, може зробити неможливим та істотно ускладнить виконання рішення суду про усунення Міністерством юстиції України порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , якого обрано директором Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», допущені незаконним скасуванням реєстраційних дій, а також може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Подача заявником позовної заяви до Господарського суду міста Києва без вжиття заходів забезпечення позову не зупиняє ризики виконання п.п. 1, 2, 4 оспорюваного наказу.
Ефективний спосіб захисту своїх прав та інтересів заявника, яким є подача до суду позовної заяви, яку він має намір подати, без застосування заходів забезпечення позову, не усуває реальні ризики неможливості та ускладнення виконання рішення суду про задоволення позову, а також ризики позбавлення заявника ефективного захисту і поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Ризики виникнення кожної окремо з таких обставин, так їх у сукупності є реальними та обґрунтованими, доводяться оспорюваним наказом, Висновком Колегії, іншими матеріалами, витягом з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду за позовом, який буде подано ОСОБА_1 про скасування наказу та вчинити дії, а також може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених або інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких він має намір звернутися до суду з вищезазначеними позовними вимогами.
Крім того, слід врахувати, що частиною 7 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) передбачено, що рішення, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.
Заявник зазначає, що оспорюваний наказ Міністерством юстиції України йому не надсилався, про його існування заявник дізнався з листа арбітражного керуючого ліквідатора ПрАТ «Росава» Рабана М.Т. від 02.08.2023, і станом на сьогоднішній день (майже рік) не виконаний, у зв'язку з чим в ЄДР не внесено реєстраційний запис про скасування зазначених у наказі реєстраційних дій на виконання даного наказу, що, однак не виключає можливості його виконання у будь-який момент, що свідчить про реальний ризик заподіяння шкоди правам та інтересам заявника.
Наведені вище обставини дозволяють дійти висновку, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті може зробити неможливим та істотно ускладнить виконання рішення суду про усунення Міністерством юстиції України порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , якого обрано директором Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», допущені незаконним скасуванням реєстраційних дій, а також може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Така ситуація та наявність реально існуючих для заявника ризиків порушує принцип ефективності способу захисту прав та інтересів заявника, а тому за змістом статей 2, 136 Господарського процесуального кодексу України вимагає від суду вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Щодо забезпечення позову заявника у спосіб зупинення дії пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022 то суд враховуючи висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.07.2021 у справі № 910/4445/21 про те, що вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що заява Заявника в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо заходу забезпечення позову заявника у спосіб заборони здійснювати реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 спірного наказу, то слід врахувати припис пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яким визначено, що однією з підстав для відмови у державній реєстрації є відомості у Єдиному державному реєстрі про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Таким чином, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.07.2021 у справі № 910/4445/21).
Отже, запропонований заявником захід забезпечення позову про заборону вчиняти реєстраційні дії є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушених прав заявника.
Судом прийнято до уваги, що негативні наслідки, які можуть настати для ОСОБА_1 , якого обрано керівником Товариства, в результаті невжиття цих заходів, є більш істотними порівняно з наслідками, які виникнуть у разі їх вжиття, оскільки заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, а тому він буде вимушений звертатися до суду з іншими додатковими позовами, подавати додаткові заяви про вжиття інших заходів забезпечення позову, буде нести додаткові судові витрати, а також призведе до понесення судових витрат та збитків іншими учасниками спірних правовідносин як відповідачів у нових судових процесах, а тому запропоновані заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами та не виходять за межі предмету спору та спірних відносин.
З урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду, захід забезпечення позову про заборону вчиняти реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 спірного наказу дійсно забезпечить можливість ефективного способу захисту порушених наказом корпоративних прав та інтересів заявника, а без їх вжиття можливість ефективного способу захисту його прав та інтересів буде ілюзорною, а не реальною.
Запропонований заявником захід дозволить забезпечити збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, оскільки дотримання «справедливої збалансованості» втручання за даних фактичних обставин в разі задоволення позовних вимог заявника не покладає на жодну сторону непомірного тягаря та не спричинює заподіяння відповідачу чи іншим особам збитків і не завдає шкоди їх майновому стану.
Судом встановлено, що заявником належними доказами обґрунтовано причини звернення із заявою про забезпечення позову.
Щодо зустрічного забезпечення, то Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, висловлена у справі № 911/1695/18 від 19.02.2019). Також згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, якою відхилено аргументи про розгляд судом заяви позивача про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суперечить вимогам ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.
Відтак, суд погоджується з доводами заявника про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову. Суд, з врахуванням приписів статті 141 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно частині 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задовольнити частково.
2. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3503/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити повністю.
4. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
5. Боржником у виконавчому провадженні за даною ухвалою є: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622).
6. Зазначена ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа.
7. Дана ухвала набирає законної сили з 08.08.2023 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
8. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 08.08.2026.
9. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
СуддяВікторія Вікторівна Сівакова