ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.08.2023Справа № 910/2746/23
За позовом ОСОБА_1
до 1) ОСОБА_2 ;
2) ОСОБА_3
про стягнення 13 600,00 та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Шилін Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Таран А. С.
від відповідача-1: ОСОБА_2., Піроцька К. В.
від відповідача-2: Піроцька К. В.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2) про стягнення 13 600,00 та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 відчуживши відповідачу-2 17 % своєї частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600,00 грн., порушив переважне право ОСОБА_1 , як учасника вказаного товариства на купівлю даної частки. Оскільки, відповідачем-1 не було письмово повідомлено позивача про свій намір продати частку, розмір частки, що відчужується та інші умови такого продажу.
У позові, посилаючись на Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ОСОБА_1 просить суд:
- перевести на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок, що становить 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", за договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" від 27.10.2022 року № 02/10/2022 та актом № 2 приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" від 27.10.2022, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;
- стягнути з (витребувати з володіння) ОСОБА_3 частину частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600,00 грн., що становить 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд здійснювати у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04.04.2023. Вказаною ухвалою суд запропонував відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву чи заперечення.
Також окремою ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову (поданої разом з позовом), шляхом накладення арешту на частину частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600,00 грн., що становить 17 % статуного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", що належить ОСОБА_3 та заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії, спрямовані на відчуження та/або розпорядження належної йому частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600,00 грн., що становить 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ"; до моменту набрання рішенням суду законної сили заборонити ТОВ "БІ ТІ СІ" вносити зміни до Статуту ТОВ "БІ ТІ СІ", що стосуються розміру статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", з підстав, наведених в ухвалі суду від 02.03.2023.
28.03.2023 від відповідача-1 надійшов відзив на позов, у якому відповідач-1 заперечував проти позову повністю, зазначив, що загальними зборами учасників ТОВ "БІ ТІ СІ", що відбулись 23.09.2022, оформлені протоколом № 23/09/2022 від 23.09.2022 (копія якого наявна у відповідача-1) було погоджено та надано згоду на продаж ОСОБА_2 частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ", що становить 17 %, а 27.10.2022 був укладений договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, який разом з актом приймання-передачі № 2 від 27.10.2022, у присутності ОСОБА_1 були посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіною О. С. У подальшому, 27.10.2022 та 28.10.2022 особисто ОСОБА_1 , як директором ТОВ "БІ ТІ СІ", у порядку Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вказані документи були засвідчені та надані приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Саприкіній О. С. (державному реєстратору) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо складу учасників ТОВ "БІ ТІ СІ", а також надані схематичне зображення структури власності ТОВ "БІ ТІ СІ" (з урахуванням перерозподілу часток затвердженого протоколом загальних зборів № 23/09/2022 від 23.09.2022) та заява щодо державної реєстрації юридичної особи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 28.10.2022 (підписані особисто директором ТОВ "БІ ТІ СІ" ОСОБА_1 ).
Тобто, ОСОБА_1 був не тільки повідомлений про намір відчуження ОСОБА_2 частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ", про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу, а і надав свою згоду на такий продаж. Просив відмовити у задоволенні позову.
28.03.2023 від відповідача-2 надійшов відзив на позов, у якому відповідач-2 заперечував проти позову повністю, з підстав, зазначених відповідачем-1. Також вказав, що ОСОБА_1 сам відмовився від реалізації свого переважного права неповідомивши про намір скористатись своїм правом до укладення сторонами договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" № 02/10/2022 від 27.10.2022, придбати цю частку у відповідача-1. Просив відмовити у задоволенні позову.
03.04.2023 позивач подав відповідь на відзиви відповідачів-1, 2, в яких заперечував проти доводів відповідачів, позов підтримав повністю.
28.03.2023 представник відповідача-1 заявив клопотання про витребування доказів від ТОВ "БІ ТІ СІ". За результатами вказаного клопотання ухвалою суду від 04.04.2023 у ТОВ "БІ ТІ СІ" був витребуваний протокол загальних зборів учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" № 23/09/2022 від 23.09.2022.
Проте, ТОВ "БІ ТІ СІ" витребуваний судом документ не надало, а у своїх письмових поясненнях на клопотання відповідача-1 вказало, що 23.09.2022 загальні збори учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" не проводились, та директором товариства не вчинялось жодних дій, визначених Статутом ТОВ "БІ ТІ СІ" щодо скликання загальних зборів учасників товариства на 23.09.2022, зокрема, директором не приймалось рішення про проведення загальних зборів 23.09.2022, не надсилались повідомлення учасникам про проведення таких зборів.
18.04.2023 представником позивача була надана заява, у якій ОСОБА_1 просив не приймати подану відповідачем-1 копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" № 23/09/2022 від 23.09.2022, оскільки представником відповідача-1 у судовому засіданні було зазначено про відсутність у відповідача-1 оригіналу означеного протоколу, а дану відповідачем-1 копію протоколу позивач ставить під сумнів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
Після початку розгляду справи по суті представник відповідача-1 надав заперечення на заяву позивача про неприйняття копії протоколу загальних зборів № 23/09/2022 від 23.09.2022 у якості доказу до розгляду. Вказане заперечення суд залишив без розгляду ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 04.07.2023, на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України як таке, що було подане з пропуском визначеного законом процесуального строку, без пояснень причин пропуску такого строку та клопотань про його поновлення, враховуючи, що підготовче провадження у справі було закрите 06.06.2023.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
17.07.2023 та 19.07.2023 від представника відповідача-1 надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме - копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" № 1/11-2022 від 05.11.2022 та № 27/06/2023 від 27.06.2023. У цих же клопотаннях представник відповідача-1 просив поновити процесуальний строк на подачу зазначених доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі вказаних протоколів загальних зборів, відповідач-1 зазначив, що зазначені докази відповідач-1 отримав від відповідача-2, якому, у свою чергу, лише під час розгляду справи по суті були надані ці докази директором ТОВ "БІ ТІ СІ".
Дослідивши наведені відповідачем-1 доводи, суд вважав поважними причини пропуску відповідачем-1 процесуального строку, а тому прийшов до висновку щодо поновлення відповідачу-1 строку для подання доказів, у зв'язку з чим суд ухвалами, занесеними до протоколів судового засідання від 18.07.2023 та від 01.08.2023 долучив їх до матеріалів справи.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач-1 ( ОСОБА_2 ) та його представник проти позову заперечили, з підстав, викладених у відзиві на позов, просили відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача-2 ( ОСОБА_3 ) проти позову заперечив, з підстав, викладених у своєму відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.
За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
У судовому засідання 01 серпня 2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Станом на дату звернення з позовом до суду (22.02.2023) ОСОБА_1 (позивач) є одним із учасників ТОВ "БІ ТІ СІ".
Відповідно до Статуту ТОВ "БІ ТІ СІ", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" (протокол № 24/02/2021 від 24.02.2021), та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 27.10.2022 учасниками ТОВ "БІ ТІ СІ" були ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі товариства 50 % та ОСОБА_2 - з часткою 50 %.
27.10.2022 між ОСОБА_2 (відповідач-1) та ОСОБА_3 (відповідач-2) був укладений договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ" № 02/10/2022 від 27.10.2022.
Предметом вказаного договору (розділ 1) є те, що продавець передав у власність (продав) частину частки статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600,00 грн., що складає 17 % статутного капіталу товариства з усіма правами та обов'язками, що належать учаснику товариства відповідно до Статуту та законодавства України, а покупець прийняв у власність (купив) вищевказану частину частки статутного капіталу товариства та сплатив продавцеві вказану у розділі 3 грошову суму (п. 1.1).
Під часткою у статутному капіталі, відповідно до п. 1.1 даного договору розуміються права на управління товариством, на отримання відповідної частки прибутку товариства, на отримання частки у разі його ліквідації відповідно до чинного законодавства України, а також інші права учасника, передбачені законодавством та установчими документами товариства (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання його сторонами.
27.10.2022 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був складений акт № 2 приймання-передачі частини статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600,00 грн., що також був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіною О. С.
Також судом встановлено, що 27.10.2022 ОСОБА_1 (продавець), на підставі договору купівлі-продажу частини частки статутного капіталу № 01/10/2022, укладеного з ОСОБА_3 (покупець), останньому було продано частину частки статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 12 800,00 грн., що складає 16 % статутного капіталу товариства.
Вказаним договором передбачено (п. 2.1), що покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту державної реєстрації відповідних змін до установчих документів товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань станом на 28.10.2022 учасниками ТОВ "БІ ТІ СІ" вказані: ОСОБА_1 з часткою 34 %, ОСОБА_2 з часткою 33 % та ОСОБА_3 з часткою 33 %.
Звертаючись даним позовом, ОСОБА_1 вказує, що внаслідок продажу ОСОБА_2 своєї частини частки ОСОБА_3 у розмірі 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", номінальною вартістю 13 600,00 грн., переважне право позивача на придбання цієї частки було порушено, оскільки ОСОБА_2 письмово не повідомив позивача, як учасника товариства, про свій намір продати частину своєї частки, ціну такого продажу, розмір частки, що відчужується, а також інші умови такого продажу.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 16 ЦК України передбачено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.
За приписами ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу (далі - ГК) України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією. отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Одними із корпоративних прав учасників товариства є право на участь в управлінні товариством, переважне право па придбання частки іншого учасника товариства, що продається третій особі.
Правовий стан товариств з обмеженою відповідальністю, порядок створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників регулюється положеннями Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Так, відповідно до ст. 21 цього Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Учасник товариства має право відчужувати свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.
За змістом частини першої ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, яка продається третій особі.
Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Тобто по суті продавець має ознайомити учасників з договором купівлі-продажу, який він планує укласти, адже інформація про певні умови може істотно вплинути на рішення учасника щодо використання ним його переважного права. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/3527/20.
Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов'язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки). У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продаж) частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець мас право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах (ч. 4 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства.
Відповідно до п. 11.13 Статуту ТОВ "БІ ТІ СІ", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" (протокол № 24/02/2021 від 24.02.2021), (далі - Статут) вступ нових учасників до товариства можливий внаслідок набуття права власності на частку особою в статутному капіталі товариства.
Згідно з п. 11.12 вказаного Статуту спори, що виникають у зв'язку з виходом/включенням учасника із товариства, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати вирішуються в судовому порядку.
У постанові від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20 Великою Палатою Верховного Суду було зазначено, що продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов'язків покупця частки на підставі частини п'ятої статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Так, відповідно до статті 8 Статуту ТОВ "БІ ТІ СІ" вищим органом товариства є загальні збори учасників, до компетенції яких відноситься перерозподіл часток між учасниками товариства у передбачених законодавством випадках; прийняття рішення про придбання товариством частки (частини) учасника (п. 8.1, 8.4).
Відповідно до п. 8.6.1 Статуту загальні збори учасників збираються на вимогу виконавчого органу товариства або на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10-ма або більше відсотками статутного капіталу товариства, а також і інших випадках передбачених законодавством України.
Про проведення загальних зборів учасників учасники інформуються шляхом направлення їм письмового повідомлення на адресу зареєстрованого місця проживання із зазначенням часу, місця проведення загальних зборів учасників та порядку денного (п. 8.6.2).
Згідно з п. 8.7.2 Статуту учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.
Рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосували усі учасники товариства. Датою прийняття рішення вважається останній день строку, протягом якого учасники мали надіслати свої відповіді (п. 8.7.13 Статуту).
Так, у матеріалах справи наявна копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" № 23/09/2022 від 23.09.2022, що була надана відповідачем-1.
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що на загальних зборах 23.09.2022 були присутні 100 % учасників товариства, а саме: ОСОБА_1 , що володів на момент проведення зборів часткою у статутному капіталі товариства - 50 % та ОСОБА_2 , що також володів на момент проведення зборів часткою у статутному капіталі товариства - 50 %.
На розгляд загальних зборів 23.09.2022 були поставлені наступні питання, зокрема:
- про погодження та надання згоди на продаж частини частки у розмірі 16 % статутного капіталу товариства учасником ОСОБА_1 на користь третьої особи за номінальною вартістю;
- про погодження та надання згоди на продаж частини частки у розмірі 17 % статутного капіталу товариства учасником ОСОБА_2 на користь третьої особи за номінальною вартістю;
- про перерозподіл часток: частка статутного капіталу в розмірі 34 % залишається у власності ОСОБА_1 , частка статутного капіталу в розмірі 33 % залишається у власності ОСОБА_2 ; частка статутного капіталу в розмірі 33 % буде передана у власність третьої особи.
З усіх питань порядку денного проголосовано "за" одностайно. Рішення прийнято.
Даний протокол було підписано головою загальних зборів учасників товариства: ОСОБА_1 та учасником - ОСОБА_2 .
Водночас, дана паперова копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" № 23/09/2022 від 23.09.2022, була засвідчена представниками відповідачів - адвокатом Піроцькою К. В., а у підготовчому засіданні представник відповідачів вказала про неможливість надати оригінал даного протоколу для огляду судом, у зв'язку з його відсутністю у відповідачів та наявністю у ТОВ "БІ ТІ СІ".
Натомість, ТОВ "БІ ТІ СІ" не надало цього протоколу суду на виконання ухвали від 04.04.2023 про витребування його у товариства, проте пояснило, що 23.09.2022 загальні збори учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" не проводились, та директором товариства ( ОСОБА_1 ) не вчинялись жодні дії, визначені Статутом ТОВ "БІ ТІ СІ" щодо скликання загальних зборів учасників товариства на 23.09.2022, зокрема, директором не приймалось рішення про проведення загальних зборів 23.09.2022, не надсилались повідомлення учасникам про проведення таких зборів.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За приписами ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
За таких обставин, оскільки відповідачем-1 надано копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ "БІ ТІ СІ" № 23/09/2022 від 23.09.2022, надання оригіналу цього протоколу відповідачі зазначили як неможливе, а копію означеного протоколу позивач ставить під сумнів, тим більше, що директор ТОВ "БІ ТІ СІ" наголошував, що ніяких загальних зборів учасників товариства 23.09.2022 не проводилось та директором не вчинялись будь-яких дій для їх проведення, то надану відповідачем-1 копію протоколу № 23/09/2022 від 23.09.2022, суд, у якості належного, допустимого та достовірного доказу у порядку ст. 76, 77, 78 ГПК України, до уваги не приймає.
У той же час, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 16.03.2023 у справі № 915/1172/20, у якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що порушення порядку повідомлення учасника про намір продати частку не завжди означає порушення його переважного права на придбання частки. При вирішенні спору про переведення на учасника прав та обов'язків покупця частки суд має не лише встановити факт належного повідомлення учасника про намір продати частку, а й перевірити наявність відмови учасника від реалізації переважного права, якщо про цей факт стверджує інша сторона спору і надає відповідні докази.
Така відмова свідчить, що учасник не бажає користуватись своїм переважним правом. Відповідне волевиявлення може бути зроблене і після укладення договору купівлі-продажу частки. Тобто, є певним схваленням учасником правочину з відчуження частки третій особі вже після його укладення. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 24.11.2021 у справі № 904/5874/19.
Звертаючись з даним позовом ОСОБА_1 стверджує про неналежне повідомлення його, як учасника товариства, про продаж ОСОБА_2 своєї частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" ОСОБА_3 , про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу, чим порушено корпоративні права та інтерес позивача, зокрема переважне право на придбання частки (частини частки) ОСОБА_2 у розмірі 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ".
Проте, з матеріалів справи вбачається, що 27.10.2020, тобто у день укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частини частки статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ" від 27.10.2022, та підписання сторонами акту № 2 від 27.10.2020 приймання-передачі частини частки у розмірі 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіною О. С., та зареєстрованого в реєстрі за № 1078, 1079, ОСОБА_1 , як директор ТОВ "БІ ТІ СІ", на підставі вказаного акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства подав вказаному нотаріусу документи для державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "БІ ТІ СІ" в частині складу учасників товариства, а саме:
- заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підписану особисто ОСОБА_1 ;
- документ про сплату адміністративного збору;
- акти приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
Крім того, 28.10.2022 ОСОБА_1 (директор ТОВ "БІ ТІ СІ") засвідчив та подав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Саприкіній О. С. документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу щодо бенефіціарних власників, а саме:
- схематичне зображення структури власності ТОВ "БІ ТІ СІ", станом на 27.10.2023, у якому була відображена структура з урахуванням перерозподілу часток (згідно з відчуженням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 частини своїх часток у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" - 17 % та 16 % (відповідно) та набуття цих часток ОСОБА_3 у загальному розмірі 33 % (17 % + 16 %);
- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (ТОВ "БІ ТІ СІ") від 28.10.2022, підписану особисто ОСОБА_1 .
Вказані обставини щодо підписання відповідних заяв та подачі зазначених документів для вчинення державним реєстратором реєстраційних дій ОСОБА_1 особисто підтвердив під звукозапис у судовому засіданні під час розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;
в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;
є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
ж) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;
з) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.
Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.
Тобто, зазначені вище дії позивача щодо подачі державному реєстратору документів (у тому числі нотаріально посвідченого акту № 2 від 27.10.2022 приймання-передачі частини частки у розмірі 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ") для державної реєстрації змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" свідчать, що позивач був не тільки проінформований про відчуження ОСОБА_2 своєї частини частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_3 , був обізнаним про ціну та розмір частки, що відчужується, та інші умови такого продажу, а і не заперечив проти такого відчуження, не виявив своїх намірів щодо реалізації свого переважного права на придбання цієї частини частки. Натомість, своїм зверненням до державного реєстратора для вчинення реєстраційних дій щодо перерозподілу часток учасників у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" надав згоду на продаж ОСОБА_2 своєї частини частки ОСОБА_3 , що була предметом договору купівлі-продажу від 27.10.2022 та акту № 2 від 27.10.2020 приймання-передачі.
Згідно зі ст. 73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачами належними, допустимими та вірогідними доказами доведено, що ОСОБА_1 , як учасник ТОВ "БІ ТІ СІ" шляхом подачі державному реєстратору документів для державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "БІ ТІ СІ" щодо розподілу часток у статутному капіталі товариства сам відмовився від реалізації свого переважного права. Відтак, суд доходить обґрунтованого висновку, що така відмова свідчить про обізнаність ОСОБА_1 з наміром ОСОБА_2 продати ОСОБА_3 частину частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" розміром 17 %, і відсутність намірів у ОСОБА_1 її придбати.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог суд у своєму рішенні має зробити висновок чи порушені права особи чи охоронювані законом інтереси. Якщо ж за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, а позивач посилається лише на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено порушення відповідачами переважного права позивача на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" у розмірі 17 %, номінальною вартістю 13 600,00 грн., що була ОСОБА_2 відчужена ОСОБА_3 . При цьому, з матеріалів справи вбачається непослідовність дій позивача, який спочатку надав згоду на відчуження ОСОБА_2 частини частки у статутному капіталі товариства шляхом подачі державному реєстратору документів для державної реєстрації змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі, а в подальшому, при зверненні до суду з даним позовом ставить питання про порушення його переважного права на придбання частини частки іншого учасника товариства ( ОСОБА_2 ), що суперечить принципу добросовісності.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги стосовно переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600, 00 грн., що становить 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", за договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" від 27.10.2022 року № 02/10/2022 та актом № 2 приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" від 27.10.2022, укладених між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_3 частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600,00 грн., що становить 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ", на користь ОСОБА_1 , то суд зазначає, що вказана вимога є похідною від позовної вимоги позивача про переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частини частки у статутному капіталі ТОВ "БІ ТІ СІ" номінальною вартістю 13 600, 00 грн., що становить 17 % статутного капіталу ТОВ "БІ ТІ СІ" (що є предметом договору купівлі-продажу № 02/10/2022 від 27.10.2022 року та акту № 2 від 27.10.2022 приймання-передачі), тому задоволенню також не підлягає.
Стосовно усіх інших доводів учасників справи суд враховує усталену практику Європейського Суду, відповідно до якої у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. При цьому, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції і зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення від 10.02.2010 р. у справі "Серявін проти України").
У справах "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010 р.), "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Отже, у позові ОСОБА_1 суд відмовляє у повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи покладається на позивача, у тому числі за розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, про що зазначалось в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення 13 600,00 та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 09 серпня 2023 року.
Суддя Борисенко І. І.