ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.08.2023Справа № 910/7994/23
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
простягнення 11942,32 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» 11942,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №004110/4605/0000193 від 10.10.2022 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2253716, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7994/23, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
05.06.2023 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація на запит суду.
09.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому, жодних заперечень по суті позовних вимог відповідач не висловив, а заперечив лише проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 7000,00 грн.
21.06.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Вказане клопотання судом задоволено.
22.06.2023 від третьої особи надійшли пояснення по справі.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
10.10.2022 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №004110/4605/0000193 (надалі - Договір), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме автомобілем Skoda, державний номер НОМЕР_1 , на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.
04.12.2022 в місті Луцьк сталася ДТП за участю автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 .
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до п. 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми, а також відсутні зауваження водіїв стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також зазначено про відсутність постраждалих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду б/н від 04.12.2022 як належний доказ вчинення 04.12.2022 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів Opel, державний номер НОМЕР_2 , та Skoda, державний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд приходить до висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Opel, державний номер НОМЕР_2 , та наявності вини водія автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі страхового акта №6393562476 від 14.12.2022, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеного вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП шляхом виплати коштів у сумі 11942,32 грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Фізичної особи-підприємця Бабича Ігоря Ігоровича, що підтверджується платіжним дорученням №061662 від 15.12.2022.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 11942,32 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Станом на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/2253716 з встановленим розміром страхової суми за шкоду, заподіяну майну, - 130000,00 грн, франшизи - 0 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до рахунку №458 від 07.12.2022, виставленого Фізичною особою-підприємцем Бабичем Ігорем Ігоровичем, та ремонтної калькуляції №458 від 07.12.2022, вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження у ДТП, становить 15192,32 грн.
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у ремонтній калькуляції №458 від 07.12.2022 та рахунку №458 від 07.12.2022.
Отже, з урахуванням визначених полісом №АР/2253716 страхових сум та франшизи, розміру шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, а також вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, за спірним страховим випадком відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 11942,32 грн.
При цьому, суд враховує, що страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Водночас, відповідно до п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що даний автомобіль є 2017 року випуску, тобто строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищує 7 років.
Відтак, враховуючи, що належних та допустимих доказів існування обставин, зазначених у п.7.39 Методики, матеріали справи не містять, значення коефіцієнта фізичного зносу в даному випадку приймається судом таким, що дорівнює 0.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» заперечень проти позовних вимог не наведено, обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів здійснення виплати страхового відшкодування в добровільному порядку не надано.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 11942,32 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав:
- копію договору про надання правової допомоги №1/20Ю від 31.12.2020, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт»;
- копію додаткової угоди №2 від 31.12.2022 до договору про надання правової допомоги №1/20ю від 31.12.2020;
- копію додатку №1 від 29.03.2023 до договору про надання правової допомоги №1/20Ю від 31.12.2020, згідно з яким клієнт доручає АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» надати послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників клієнта за цивільним або господарським судочинством за відповідним переліком справ клієнта, в тому числі по спірному страховому випадку;
- копію рахунку №26 від 29.03.2023 на суму 7000,00 грн;
- копію акта надання послуг № 26 від 22.05.2023;
- копію платіжної інструкції №3971 від 30.03.2023;
- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1233631, виданого АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» на ім'я адвоката Білоконь І.В., та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю Білоконь Інною Вікторівною серії РН №1639 від 21.05.2019.
Наведеними документами підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Заперечуючи проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідач зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката є не доведеною з огляду на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), а також є не співмірною зі складністю справи, адже відповідно до Додатку № 1 від 29.03.2023 до Договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 адвокат взяв зобов'язання надати послуги за 7 справами позивача, що свідчить про те, що адвокат неодноразово здійснює представництво саме у цій категорії спору і такий спір для адвоката не є спором високої складності.
Проте, суд зазначає, що у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Судом враховується, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження своїх тверджень про не співмірність зі складністю справи та значне завищення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач суду не надав.
В свою чергу, на переконання суду, такі витрати відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.
За таких обставин, враховуючи, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн підтверджені документально, такі витрати підлягають розподілу між сторонами у відповідності до ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі №910/7994/23 позов задоволено повністю, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (Україна, 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (Україна, 04112, місто Київ, вулиця Теліги Олени, будинок 6 літ.В, ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 11942 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн 32 коп., судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова