ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.08.2023Справа № 910/71/23
За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс»
проухвалення додаткового рішення
у справі №910/71/23
за позовомЗаступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради
до1. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
провизнання недійсним договору та про застосування наслідків недійсності правочину
Суддя Смирнова Ю.М.
Без виклику учасників справи
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2023 у справі №910/71/23 позов задоволено частково; визнано недійсним з моменту укладення договір на закупівлю послуг від 17.12.2021 №1961 (з додатковими угодами від 17.12.2021 №1, від 23.12.2021 №№2, 3, від 30.06.2022 №4), укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс», в частині, що стосується надання, прийняття та оплати послуг з розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг щодо об'єктів: пляж «Центральний» (м. Київ, Дніпровський район, р. Дніпро, острів Труханів), пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» (м. Київ, Дніпровський район, р.Дніпро, острів Венеціанський); визнано недійсним наказ Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №179 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг»; визнано недійсним наказ Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» від 21.09.2022 №180 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг»; скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000034, дата внесення - 05.10.2022, назва обмеження - водоохоронна зона р. Дніпро на острові Труханів, пляжу «Центральний» у Дніпровському районі м.Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру; скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 011:000501:00000035, дата внесення - 19.10.2022, назва обмеження - водоохоронна зона р. Дніпро, острів Венеціанський пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» у Дніпровському районі м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру; скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000124, дата внесення - 11.10.2022, назва обмеження - прибережна захисна смуга р. Дніпро на острові Труханів, пляжу «Центральний» у Дніпровському районі м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру; скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі обмеження у використанні земель за обліковим номером 012:000502:00000129, дата внесення - 17.11.2022, назва обмеження - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах р. Дніпро, острів Венеціанський пляж «Передмістна слобідка» і пляж «Золотий» у Дніпровському районі м. Києва, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м.Києва «Плесо» на користь Офісу Генерального прокурора судовий збір у розмірі 11976,50 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» на користь Офісу Генерального прокурора судовий збір у розмірі 6608,50 грн.
02.08.2023 від відповідача-2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» разом із заявою про поновлення строку для подання такої заяви.
В обґрунтування заяви про поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат заявник просить суд застосувати норми ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс», суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.
Приписами ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що заявником у відзиві на позов наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які відповідач-2 очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у зазначеному відзиві, очікувані витрати відповідача-2 на правову допомогу становлять 60000,00 грн.
Суд зазначає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 09.07.2019 у справі №922/4366/16).
Оскільки законодавець передбачив подання доказів понесених витрат до закінчення розгляду справи або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, позивач мав подати такі докази у відповідні строки.
Натомість, заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з доказами понесення таких витрат подана відповідачем-2 до суду 02.08.2023, про що свідчить відмітка канцелярії Господарського суду міста Києва на відповідному документі.
Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
З норм ст.ст.118, 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/17).
Розглянувши подану заявником заяву про поновлення строку на подання заяви про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідачем-2 взагалі ніяким чином не обґрунтовано та не наведено жодних підстав для поновлення пропущеного строку, який закінчився 01.08.2023.
У відповідності до ч.1 ст.113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно із ст.118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій. Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено ст.42 Господарського процесуального кодексу України до обов'язку учасників справи.
Отже, попри зазначення у відзиві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, відповідачем-2 не було подано до суду заяву та докази на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у порядок і строк, визначений процесуальним законом.
З урахуванням наведеного вище, за відсутності поважності причин пропуску строку на подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, та обґрунтованих обставин для поновлення строку для подання відповідної заяви та доказів, заява відповідача-2 про визнання поважними причини пропуску строку на подання заяви про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає.
Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неподання відповідних доказів, розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За наведених обставин заява відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» залишається судом без розгляду.
Керуючись ст.ст.119, 129, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс» в задоволенні заяви про поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат.
2. Залишити без розгляду заяву відповідача-2 про розподіл судових витрат на правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Макс».
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повної ухвали.
Суддя Ю.М. Смирнова