Справа №579/1773/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/94/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
Іменем України
03 серпня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 579/1773/22 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 28.11.2022 про відмову в накладенні арешту на майно,
установила:
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події від 19.11.2022 поблизу домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на предмет, зовні схожий на пістолет «Макарова» № НОМЕР_1 , 89 р. в., на магазин та 8 набоїв калібру 9 мм, яким користувався ОСОБА_8 з метою збереження речових доказів, оскільки стороною обвинувачення під час розгляду клопотання були надані усі докази, але їм не було надано слідчим суддею оцінки та в ухвалі не наведено жодного мотиву.
21.11.2022 до Кролевецького районного суду Сумської області з клопотанням про арешт майна, погодженим із заступником керівника Сумської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, звернувся слідчий СВ ВП № 1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що у кримінальному провадженні № 12022200510000227 від 20.11.2022 здійснюється досудове розслідування за ч. 1 ст. 345 КК за фактом того, що 19.11.2022 близько 22:00 військовослужбовець ЗСУ в стані алкогольного сп'яніння під час зупинки т/з висловлював погрозу вбивством працівнику поліції, який перебував при виконанні службових обов'язків.
19.11.2022 у період часу з 22:45 до 23:03 поблизу домогосподарства за адресою: Сумська область, Конотопський район, м. Кролевець, вул. Ярмаркова, буд. 37 слідчим СВ ОСОБА_9 проведено огляд місця події, у ході якого на капоті службового автомобіля, д. н. з. НОМЕР_2 виявлено та вилучено пістолет, з номером ствола НОМЕР_1 , 89 р. в., магазин та 8 набоїв калібру 9 мм.
20.11.2022 до ЄРДР за № 12022200510000227 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК.
Оскільки вилучене під час огляду майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, постановою слідчого від 20.11.2022 визнане речовим доказом і містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий просив накласти на нього арешт з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 28.11.2022 в задоволенні клопотання слідчому було відмовлено, пістолет, магазин та 8 набоїв калібру 9 мм повернуті ОСОБА_8 . Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що клопотання слідчого не обґрунтоване і не спрямоване на виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, а зазначений захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує обраний спосіб втручання в права фізичних та юридичних осіб.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_10 та представника володільця майна ОСОБА_11 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги прокурора у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд кримінального провадження у відсутності сторін, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
При розгляді клопотання про арешт майна в порядку, передбаченому ст. 170-173 КПК, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Так, відповідно ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Розглядаючи клопотання про арешт майна, в порядку ст. 170-173 КПК, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для такого арешту або відмови у задоволенні клопотання, діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.
В ході апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Слідчим СВ ВП № 1 (м. Кролевець) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022200510000227 від 20.11.2022 за ч. 1 ст. 345 КК, порушеного за фактом того, що 19.11.2022 близько 22:00 військовослужбовець ЗСУ в стані алкогольного сп'яніння під час зупинки т/з висловлював погрозу вбивством працівнику поліції, який перебував при виконанні службових обов'язків. 19.11.2022 у період часу з 22:45 до 23:03 поблизу домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 слідчим СВ проведено огляд місця події, у ході якого на капоті службового автомобіля, д. н. з. НОМЕР_2 виявлено та вилучено пістолет, з номером ствола НОМЕР_1 , 89 р. в., магазин та 8 набоїв калібру 9 мм.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна слідчий суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання слідчого не обґрунтоване і не спрямоване на виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, а обраний слідчим захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує вказаний спосіб втручання в права фізичних та юридичних осіб.
Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості відмови у накладенні арешту на майно, колегія суддів враховує судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у конкретному випадку не є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено не на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання органу досудового розслідування не є виправданим, так як воно здійснено не з метою задоволення «суспільного інтересу» та за відсутності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також таке втручання не здійснено із дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між різними інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами певних органів, установ і організацій, їх службових осіб, які так чи інакше страждають від втручання, утруднюються чи унеможливлюється їх робота та покладених на них завдань під час воєнного стану, що у свою чергу передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети можливо за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для заінтересованих осіб, ніж арешт зброї та боєприпасів до неї, які тимчасово були ввірені фізичній особі виключно для виконання нею певних службових повноважень як військовослужбовцем ЗСУ, а тому відмова слідчим суддею суду першої інстанції у застосуванні обмеження стосовно вказаного вище майна є цілком обґрунтованою і не ускладнює органу досудового розслідування у реалізації поставленої мети та покладених завдань.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають, оскільки стороною обвинувачення не доведено перед судом правову підставу та мету для накладення арешту на майно в межах даного кримінального провадження, а тому колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною, обґрунтованою та належним чином умотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Кролевецького районного суду Сумської області від 28.11.2022 про відмову в накладенні арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4