вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"01" серпня 2023 р. Cправа № 902/1240/22
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма "Кредо" (проспект Космонавтів, 30-А, м. Вінниця, 21021)
до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ),
до: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)
про визнання рішення недійсним
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача 1: не з'явився
позивача 2: Пунько І.В.
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
відповідача 3: не з'явився
третьої особи: ОСОБА_5
01.12.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма "Кредо" про визнання рішення недійсним.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/1240/22) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 05.12.2022 відкрито провадження у справі №902/1240/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 05.01.2023. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме, на стороні відповідача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100).
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивачів, представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 .
Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 05.12.2022.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , щодо направлення останньому копії позовних матеріалів та відкладення підготовчого засідання, зокрема суд з власної ініціативи дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 05.01.2023 підготовче судове засідання у справі № 902/1240/22 призначено на 07.02.2023.
23.01.2023 до суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 надійшло пояснення по суті спору (вх. № канц. суду 01-34/675/23).
Разом з тим, судове засідання призначене на 07.02.2023 не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Яремчука Ю.О. у щорічній відпустці з 27.01.2023 по 24.02.2023 включно.
Ухвалою суду від 27.02.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 27.03.2023
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача, відповідача, третьої особи ОСОБА_4 , третьої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради. Представник третьої особи Менчинської Наталії Вікторівни, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 27.02.2023.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання та задоволення клопотання представника позивача викладене в позовній заяві про витребовування доказів, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 27.03.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання на 17.04.2023. Зобов'язано державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) надати Господарському суду Вінницької області до 14.04.2023 оригінал реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма "Кредо" (код ЄДРПОУ 13330414) місцезнаходження юридичної особи: 21021, Вінницька обл., Вінницький р-н., м. Вінниця, просп. 30-А.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача, відповідача, третьої особи ОСОБА_4 , третьої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради. Представник третьої особи Менчинської Наталії Вікторівни не з'явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 27.03.2023.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 17.04.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання на 08.05.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивачів, третьої особи ОСОБА_4 , третьої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради. Представники відповідача та третьої особи ОСОБА_3 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 17.04.2023.
Суд заважує, що представником позивача 08.05.2023 до суду було подано клопотання (вх. № канц. 01-34/4412/23 від 08.05.2023) про виключення зі складу учасників справи третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) та залучити останніх в якості співвідповідачів у даній справі.
В судовому засідання представник ОСОБА_4 заявив усно клопотання про розгляд судової справи спочатку згідно ч. 4 ст. 48 ГПК України. Суд заслухавши присутніх представників дійшов висновку про задоволення даного клопотання (протокольна ухвала), при цьому суд зобов'язав представника позивачів направити позовну заяву з додатками з урахуванням нового статусу сторін, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 08.05.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання на 29.05.2023.
29.05.2023 від представника ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує повністю з підстав невірного способу захисту та невірно визначеного кола відповідачів та просить застосувати строк позовної давності, оскільки оскаржуване рішення було прийняте 17 років тому.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 01.06.2023 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання на 14.06.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивачів, відповідача ОСОБА_4 , третьої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради.
13.06.2023 на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення вищезазначеного клопотання про відкладення судового засідання, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 19.06.2023 повідомлено учасників справи про судове засідання по суті 01.08.2023.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивача 2 та представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради.
Представники позивача 1 та відповідачів в судове засідання не з'явились.
Водночас, відповідачам ухвала суду вручена особисто, що підтверджується витягом з сервісу відстежень підприємства "Укрпошта".
Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представників сторін суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідачів.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідачі належним чином були повідомлені про дане судове засідання. Неявка останніх є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачами вказується наступне.
На підставі протоколу зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Кредо» № 1 від 25 червня 1997 року відбулись зміни до установчого договору, в складі засновників товариства та викладено Статут в новій редакції.
Згідно пунктів 1.4. та 4.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Кредо» в редакції від 25.06.1997 власниками Товариства були наступні фізичні особи: ОСОБА_6 із часткою в статутному фонді - 8906,25 грн., що становило 95% Статутного фонду; ОСОБА_1 із часткою в статутному фонді - 468,75 грн., що становило 5% Статутного фонду; Загальний розмір статутного капіталу Товариства становив 9 375 гривень.
На підставі рішення учасників Товариства, яке було оформлено протоколом № 19 від 11 листопада 2004 року внесено зміни до пункту 4.1. Статуту Товариства щодо розміру Статутного фонду.
За доводами позивачів вказаним рішенням фактично було збільшено розмір Статутного фонду Товариства до 300 000 грн і розподілено його між учасниками наступним чином: ОСОБА_6 - 285 000 грн., що становить 95% Статутного фонду; ОСОБА_1 - 15 000 грн, що становить 5% Статутного фонду.
01.09.2005 ОСОБА_6 , який був засновником і учасником Товариства помер, про що 02.09.2005 внесено актовий запис до Книги смертей № 2566 та видано відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25.10.2005.
В березні 2006 року до Позивача 1 звернулась Позивач 2, яка була дружиною померлого учасника і надала проект протоколу Загальних зборів учасників Товариства щодо виключення зі складу учасників Товариства померлого учасника - ОСОБА_6 та включення до складу нових учасників, які з її слів були спадкоємцями померлого, а саме: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право на спадщину за законом.
29.03.2006 року Позивачкою 1 разом із Позивачкою 2 було підписано наданий протокол № 20 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма «Кредо».
Відповідно до вказаного протоколу Товариством було прийнято наступні рішення: виключити зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма «Кредо» - ОСОБА_6 ; ввести до складу учасників Товариства наступних осіб: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 як спадкоємців ОСОБА_6 ; перерозподілити Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма «Кредо» між учасниками наступним чином: ОСОБА_1 - 15 000 грн., що становить 5% Статутного фонду; ОСОБА_2 - 105 000 грн., що становить 35% Статутного фонду; ОСОБА_3 - 90 000 грн., що становить 30% Статутного фонду; ОСОБА_4 - 90 000 грн., що становить 30% Статутного фонду. Призначено на посаду директора Товариства - ОСОБА_2 .
При цьому за доводами позивачів спадкоємці, які були включені до складу учасників Товариства не отримували будь-яких свідоцтв на спадщину щодо спадкування саме статутного капіталу Товариства, також не було подано на ім'я Товариства і заяв про включення цих осіб до складу учасників, тому вважають, що рішення Загальних зборів учасників Товариства, оформлені у вигляді протоколу № 20 від 29.03.2006 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву ТОВ «Кредо» (вх. № канц 01-34/124/23 від 05.01.2023), в якому останнє позов визнає повністю, при цьому зазначає, що враховуючи той факт, що учасники приймаючи спірні рішення Загальних зборів Учасників відповідача Товариства, що оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Фірма Кредо» № 20 від 29.03.2006 діяли в порушення норм чинного законодавства, обґрунтовуючи наявністю свого права власності на визначені ними частки на підставі документів, які таке право не закріплюють та не підтверджують, Протокол № 20 від 29.03.2006 порушує їх право на власність та на належне управління діяльності самого відповідача.
Позиція ОСОБА_4 на позовну заяву викладена у письмовому поясненні (вх. № канц. 01-34/675/23 від 23.01.2023), в якому останній проти позову заперечує зазнаючи при цьому про неправильних спосіб захисту. Зокрема вказує, що позивачами підставою недійсності оспорюваного протоколу визначено відсутність на момент його підписання свідоцтв про право на спадщину частку в статутному капіталі товариства та неподання спадкоємцями заяв про включення їх до складу учасників товариства. ОСОБА_4 не погоджується із даними доводам з огляду на те, що за доводами останнього спадщина, в тому числі у вигляді частки у статутному капіталі товариства відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_6 , то з моменту її відкриття спадкодавці набули на неї право власності Поданням заяви про прийняття спадщини, спадкоємці вчинили всі першочергові дії, спрямовані на набуття спадщини у власність. За доводами останнього частка спадкоємця ОСОБА_6 увійшла до складу спадщини, яку прийняли спадкоємці першої черги. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє ОСОБА_4 права власності на частку в статутному фонді товариства. Згідно ст. 147 ч. 5 ЦК України (в редакції станом на 01.09.2005 - дату смерті ОСОБА_6 ) "частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства". Згідно п. 5.7.1. Статуту ТОВ, фірма «Кредо» в редакції станом на 01.09.2005р. "у випадку смерті, ліквідації (реорганізації) одного із учасників Товариства всі права та обов'язки переходять до спадкоємця (правонаступника)". Права та обов'язки учасників визначені розділом 4 Статуту. Таким чином, Статутом Товариства, який був погоджений і затверджений ОСОБА_6 та позивачем - 1 ОСОБА_1 , було імперативно встановлено, що всі права та обов'язки померлого учасника переходять до його спадкоємців і згоди інших учасників не потребує. Водночас наголошує, що чинним станом на 29.03.2006 законодавством не вимагалося письмової заяви про вступ до складу учасників Товариства. Таким чином, рішення загальних зборів учасників ТОВ, фірма «Кредо»» від 29.03.2006 є цілком законним.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне.
На підставі протоколу зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Кредо» № 1 від 25 червня 1997 відбулись зміни до установчого договору, в складі засновників товариства та викладено Статут в новій редакції.
Згідно пунктів 1.4. та 4.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Кредо» в редакції від 25.06.1997 власниками Товариства були наступні фізичні особи: ОСОБА_6 із часткою в статутному фонді - 8906,25 грн., що становило 95% Статутного фонду; ОСОБА_1 із часткою в статутному фонді - 468,75 грн., що становило 5% Статутного фонду; Загальний розмір статутного капіталу Товариства становив 9 375 гривень.
На підставі рішення учасників Товариства, яке було оформлено протоколом № 19 від 11 листопада 2004 року внесено зміни до пункту 4.1. Статуту Товариства щодо розміру Статутного фонду, а саме було збільшено розмір Статутного фонду Товариства до 300 000 грн і розподілено його між учасниками наступним чином: ОСОБА_6 - 285 000 грн., що становить 95% Статутного фонду; ОСОБА_1 - 15 000 грн, що становить 5% Статутного фонду.
Як слідує з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , який був засновником і учасником Товариства помер, про що 02.09.2005 внесено актовий запис до Книги смертей № 2566 та видано відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25.10.2005.
Так, 28.03.2006 року ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали Свідоцтва про право на спадщину за законом зі змісту який слідує наступне:
- ОСОБА_7 державний нотаріус Першої Вінницької державної нотаріальної контори, посвідчує, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем 1/3 (одна третьої) частки майна гр. ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . Спадкове майно на яке в указаній частці видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1200 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_6 переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель належної померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серія ЯА № 238959, виданого Бохоницькою сільською радою Вінницького району, Вінницької обл. 22.03.2005 року на підставі рішення 4 сесії 4 скликання від 25.12.2002 року Бохоницької сільської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010580500014, кадастровий номер 0520680503:05:001:0241. Оцінка спадкового майна складає 881,00 грн. Свідоцтво підлягає реєстрації в Бохоницькій сільській раді. На 2/3 (дві третіх) частки спадкового майна Свідоцтва про права на спадщину видано 28.03.2006 року І ВДНК за р № 6-476, на ім'я ОСОБА_2 та р № 6-478, на ім'я ОСОБА_4 . Зареєстровано в реєстрі № 6-480;
- ОСОБА_7 , державний нотаріус Першої Вінницької державної нотаріальної контори, посвідчує, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем 1/3 (одна третьої) частки майна гр. ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . Спадкове майно на яке в указаній частці видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1200 гектарів в межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_6 переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель належної померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серія ЯА № 238959, виданого Бохоницькою сільською радою Вінницького району, Вінницької обл. 22.03.2005 року на підставі рішення 4 сесії 4 скликання від 25.12.2002 року Бохоницької сільської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та а право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010580500014, кадастровий номер 0520680503:05:001:0241. Оцінка спадкового майна складає 881,00 грн. Свідоцтво підлягає реєстрації в Бохоницькій сільській раді. Зареєстровано в реєстрі № 6-476;
- ОСОБА_7 , державний нотаріус Першої Вінницької державної нотаріальної контори, посвідчує, що на підставі ст. 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем 1/3 (одна третьої) частки майна гр. ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_7 . Спадкове майно на яке в указаній частці видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 0,1200 гектарів в межах згідно з планом , розташованої в АДРЕСА_6 переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель належної померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серія ЯА № 238959, виданого Бохоницькою сільською радою Вінницького району, Вінницької обл., 22.03.2005 року на підставі рішення 4 сесії 4 скликання від 25.12.2002 року Бохоницької сільської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та а право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010580500014, кадастровий номер 0520680503:05:001:0241. Оцінка спадкового майна складає 881,00 грн. Свідоцтво підлягає реєстрації в Бохоницькій сільській раді. Зареєстровано в реєстрі № 6-478.
Матеріалами справи стверджується, що 29.03.2006 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, фірми «Кредо», що оформлені Протоколом № 20, зі змісту якого слідує,
Присутній учасник: ОСОБА_1 - 5 % Статутного фонду;
Відсутній учасник ОСОБА_8 в зв'язку із смертю (свідоцтво про смерть, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 25 жовтня 2005 р., серія НОМЕР_2 ) - 95 % Статутного фонду;
Запрошено громадян України: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Головою зборів обрано: ОСОБА_1 . Секретарем зборів обрано: ОСОБА_9 .
Порядок денний: 1. Про вхід до складу учасників ТОВ.Ф "Кредо" громадян України: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . 2. Про виключення із складу учасників ТОВ.Ф "Кредо" громадянина України ОСОБА_6 . 3. Про перерозподіл Статутного фонду ТОВ.Ф "Кредо" між учасниками. 4. Про зміну місцезнаходження ТОВ, Ф «Кредо». 5. Про призначення на посаду директора ТОВ.Ф "Кредо" ОСОБА_2 . 6. Про внесення, затвердження відповідних змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю, фірми " Кредо " та підписання його учасниками.
По першому питанню слухали пропозицію гр. ОСОБА_1 про вхід до складу учасників ТОВ.Ф "Кредо" громадян України: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Вирішили ввести до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, фірми "Кредо" громадян України: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 як спадкоємців ОСОБА_6 .
По другому питанню слухали пропозицію гр. ОСОБА_2 про виключення із складу учасників ТОВ.Ф "Кредо" громадянина України ОСОБА_6 .
Вирішили виключити із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, фірми "Кредо" громадянина України ОСОБА_6 у зв'язку із смертю (свідоцтво про смерть, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 25 жовтня 2005 р., серія НОМЕР_2 ).
По третьому питанню слухали пропозицію гр. ОСОБА_1 про перерозподіл Статутного фонду ТОВ.Ф "Кредо" між учасниками
Вирішили перерозподілити Статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кредо" між учасниками таким чином:
ОСОБА_1 - 15 000,00 грн, що становить 5 % Статутного фонду;
ОСОБА_2 - 105 000,00 грн, що становить 35 % Статутного фонду;
ОСОБА_4 - 90 000,00 грн, що становить 30 % Статутного фонду;
ОСОБА_3 - 90 000,00 грн, що становить 30 % Статутного фонду.
По четвертому питанню слухали пропозицію гр. ОСОБА_4 про зміну місцезнаходження ТОВ.Ф «Кредо».
Вирішили змінити місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Кредо", визначивши його за такою адресою: АДРЕСА_8 .
По п'ятому питанню слухали пропозицію гр. ОСОБА_10 про призначення на посаду директора ТОВ.Ф "Кредо" ОСОБА_2 .
Вирішили призначити на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю, фірма «Кредо» - ОСОБА_2 .
По шостому питанню слухали пропозицію гр. ОСОБА_2 про внесення, затвердження відповідно змін до Статуту ТОВ.Ф "Кредо" та підписання його учасниками.
Вирішили затвердити та підписати відповідні зміни до Статуту товариства обмеженою відповідальністю, фірми "Кредо" який викладено у новій редакції.
Даний протокол № 20 від 29.03.2006 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма "Кредо" підписано головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_2 .
Тобто, з огляду на викладене та встановлене судом у відповідності до вказаного протоколу Товариством було прийнято наступні рішення: виключити зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма "Кредо" - ОСОБА_6 ; ввести до складу учасників Товариства наступних осіб: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 .
Перерозподілити Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма "Кредо" між учасниками наступним чином: ОСОБА_1 - 15 000 грн, що становить 5% Статутного фонду; ОСОБА_2 - 105 000 грн, що становить 35% Статутного фонду; ОСОБА_3 - 90 000 грн, що становить 30% Статутного фонду; ОСОБА_4 - 90 000 грн, що становить 30% Статутного фонду. Призначено на посаду директора Товариства - ОСОБА_2 .
Предметом позовних вимог є визнання недійсним рішення ТОВ.Ф "Кредо" оформлене протоколом № 20 від 29.03.2006 на підставі відсутності на момент його підписання свідоцтв про право на спадщину, - частки в статутному капіталі Товариства та неподання спадкоємцями заяви про включення їх до складу учасників та скасувати як наслідок реєстраційні дії на виконання вказаного протоколу.
За наслідками розгляду справи суд дійшов наступних висновків:
Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Суд зауважує, що на момент прийняття рішення Загальних зборів ТОВ.Ф. "Кредо" від 29.03.2006 оформлене протоколом № 20 правовідносини регулювались на той час діючим Закону України "Про господарські товариства".
Статтею 50 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" внесення змін до статуту товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Нормою частини 2 названої статті Закону встановлено, що при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, які володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Цивільного кодексу України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Частиною першою ст. 50 зазначеного Закону встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів (ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України).
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», передбачено, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
Згідно ч. 5 ст. 147 Цивільного кодексу України, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу (вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю).
Статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
Водночас, порядок прийняття до товариства, в тому числі правонаступників (спадкоємців) або відмові у прийнятті до товариства правонаступників (спадкоємців) та видачі у грошовій або натуральній формі частки майна, яка належала померлому засновнику, встановлено Законом України «Про господарські товариства» та обов'язково зазначається в статутних документах.
Відповідно до п. 8.1.1. Статуту ТОВ.Ф. "Кредо" станом на 1997 рік - визначено, що до виключної компетенції Зборів засновників належить зокрема прийом нових Засновників або виключення Засновника зі складу Товариства.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», ст. 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Згідно із ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.
У п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» також зазначено, що прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.
Згідно ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України, право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.
Тобто, особисте немайнове право участі у товаристві припиняється в разі смерті фізичної-особи учасника, а спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь у товаристві, а лише право на частку в статутному капіталі товариства. Після набуття частки в статутному капіталі у спадкоємців (правонаступників) виникає переважне право вступу до цього товариства, передбачене статтею 55 Закону України «Про господарські товариства», проте, не виникає автоматичного права набуття таким спадкоємцем права участі у товаристві.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно яке складається із земельної ділянки площею 0,1200 гектарів в межах згідно з планом , розташованої в АДРЕСА_6 переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель належної померлому на підставі Державного акту на право власності на землю серія ЯА № 238959, виданого Бохоницькою сільською радою Вінницького району, Вінницької обл., 22.03.2005 року на підставі рішення 4 сесії 4 скликання від 25.12.2002 року Бохоницької сільської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010580500014, кадастровий номер 0520680503:05:001:0241. Оцінка спадкового майна складає 881,00 грн.
Тобто, спадщина на яку було видане свідоцтво, складається із вищезазначеної земельної ділянки.
Суд зауважує, що існує законодавчо визначений порядок переходу до спадкоємця фізичної особи - учасника товариства з обмеженою відповідальністю, частки учасника (спадкодавця) у статутному капіталі, його вступу до товариства та виплати грошової компенсації.
Таким чином, в розрізі даного спору та наданих доказів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не отримали в порядку спадкування право участі та частки у товаристві.
Оскаржуване рішення у вигляді протоколу зборів учасників товариства від 29.03.2006 було складено безпідставно, оскільки, зборам мали передувати подані спадкоємцями заяви про прийняття до їх складу учасників товариства та надання доказів щодо спадкування частки в певному розмірі.
Тому, наявні в матеріалах реєстраційної справи документи не спростовують вищезазначених тверджень, а лише підтверджують той факт, що включення учасників Товариства відбулось без належних на це підстав, крім того наявне в реєстраційній справі свідоцтво про спадкування земельної ділянки не підтверджує ні право на спадкування частки в статутному капіталі Товариства ні визначений розмір часток, оскільки, вказане свідоцтво стосується приватизованої померлим ОСОБА_6 земельної ділянки, яке набуте в шлюбі та вважається спільною частковою власністю подружжя.
Як слідує із матеріалів справи, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було укладено шлюб. В свою чергу на підставі протоколу зборів засновників Товариства №1 від 25.06.1997 ОСОБА_6 набув право власності на частку в статутному капіталі Товаритсва в розмірі 95%.
Згідно глави 6 Кодексу про шлюб та сім'ю (що діяв в період спірних правовідносин) майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпоряджання цим майном. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до статей 1218, 1226 ЦК України в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а також розділу 6 Кодексу про шлюб та сім'ю слідує, що до складу спадщини входило лише 47,5% частки у статутному капіталі товариства. Однак, інші 47,5% частки належало ОСОБА_2 , як дружині померлого ОСОБА_6 на праві особистої власності та не могло бути поділене між спадкоємцями.
Разом з тим, належним підтвердженням набуття права власності на частку у статутному капіталі товариства та відповідного розміру часток є свідоцтво про спадкування, що фактично було зроблено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 2022 році.
Водночас суд зазначає, що відповідач ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування строків позовної давності щодо вимог позивачів.
Частиною 1 ст. 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.
Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 74 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
За доводами суду початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов'язується з моментом, коли позивачі довідались або могли довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила. А саме про фактом набуття у відповідно до рішення Загальних зборів ТОВ фірма «Кредо», оформлене протоколом № 20 від 29.03.2006 часток у статутному капіталі останнього.
За доводами суду позивачі довідалось про прийняття оскаржуваного рішення 29.03.2006 року, оскільки, спірний протокол № 20 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю, фірма «Кредо» підписано головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_2 .
За таких обставин, строк позовної давності для звернення позивача до суду з цим позовом сплив 30.03.2009.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому, питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Позивачами не наведено поважності пропуск позовної давності.
З урахуванням наведеного та викладеного суд відмовляє у задоволенні позову з огляду на пропуск строку позовної давності.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Тому інші доводи сторін, суд не бере до уваги, оскільки, вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок
Згідно приписів ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на позивачів.
Керуючись статями 73, 74, 75 - 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В позові відмовити.
2. Понесені судові витрати залишити за позивачами.
3. Згідно з приписами ч.1 стт.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення направити учасникам справи та на офіційні електронні адреси: на електронні адреси: представника позивачів - ІНФОРМАЦІЯ_5; представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_6, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4.
Повне рішення складено 09 серпня 2023 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2,3 - позивачам ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_9 )
4 - відповідачу 1 (проспект Космонавтів, 30-А, м. Вінниця, 21021)
5-відповідачу 2 (АДРЕСА_10)
6-відповідачу 3 (АДРЕСА_11)
7-третій особі (вул. Соборна,59 м. Вінниця, 21100)