09.08.2023 року м.Дніпро Справа № 908/2763/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2022 (прийняте суддею Проскуряковим К.В.) у справі № 908/2763/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКМАН"
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ"
про стягнення 45 803,20 грн.
1.Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКМАН" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" про стягнення 45 803,20 грн.: заборгованість у розмірі 38 928 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 591 грн. 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 283 грн. 28 коп.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.03.2022 у справі № 908/2763/22:
-позовні вимоги задоволено;
-стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКМАН" заборгованість у розмірі 38 928 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 591 грн. 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 283 грн. 28 коп., судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору сервісного обслуговування гарантійної навантажувальної техніки № ДГСО Дн24/06/21 від 24.06.2021 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, наявністю заборгованості у сумі 38 928, 00 грн. Відсотки річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Приватне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2022 у справі № 908/2763/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що 10.01.2023 року відповідачем було погашено заборгованість, яка є предметом позову, а саме: заборгованість по рахунку № 0000008766 від 21.02.2022 на суму 16 377,00 грн. за Договором, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції № 764120 від 10.01.2023. Таким чином, у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем за вищевказаними рахунками по Договору у загальній сумі 38 928,00 грн. до дати реєстрації та оприлюднення ухвали суду від 09.01.2023 року про відкриття провадження у справі.
Відповідач посилається, що до моменту отримання 17.03.2023 оскаржуваного судового рішення, відповідачу було не відомо про порушення провадження по справі, у зв'язку з чим, відповідач не мав можливості надати відзив на позов та докази оплати заборгованості по рахунку № 0000008766 від 21.02.2022 на суму 16 377, 00 грн.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач просить скасувати оскаржуване рішення частково щодо стягнення основного боргу у сумі 16 377, 00 грн.
Із змісту апеляційної скарги видно, що відповідач знав про заборгованість, також в матеріалах справи присутні докази направлення позивачем відповідачу позивної заяви та додатків до неї та докази направленням судом сторонам процесуальних документів.
Відповідач знав про заборгованість, судову справу, але не скористався своїм правом і порушив обов'язки та не надав суду платіжне доручення яке підтверджує часткову сплату основної заборгованості.
Суд приймаючи рішення виходив із наявних матеріалів і прийняв правильне рішення.
Крім того, позивач звертає увагу суду, на те, що відповідач у своїй апеляційній скарзі визнає позовні вимоги позивача, більш того частково сплачує заборгованість, проте просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції. Вказане свідчить про фактичне визнання відповідачем вимог позивача, але вказує на фактичне небажання відповідача у повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання за договором.
6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою; ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7.Встановлені судом обставини справи.
24.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕКМАН" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" (замовник) укладено договір сервісного обслуговування гарантійної навантажувальної техніки № ДГСО Дн24/06/21 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. умов договору в порядку та на умовах, визначених договором, виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами на свій ризик за завданням замовника виконати комплекс робіт по сервісному обслуговуванню гарантійної навантажувальної техніки замовника, а замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи.
Відповідно до п. 2.5. договору оплата робіт за цим договором здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 14 календарних днів з моменту виставлення виконавцем рахунків і податкових накладних.
На виконання умов договору позивач виставив замовнику рахунки: № 0000008763 від 21.02.2022 на суму 9 518,40 грн.; №· 0000008764 від 21.02.2022 на суму 8 508,00 грн.; №0000008765 від 21.02.2022 на суму 4 524,00 грн.; № 0000008766 від 21.02.2022 на суму 16 377,60 грн.
Зазначені рахунки були надіслані електронною поштою замовнику на його електронну адресу:E.V.Kostin@metinvestholding.com, крім того 22.02.2022 були передані виконавцем замовнику безпосередньо перед виконанням робіт по Договору.
На виконання умов договору виконавець здійснив комплекс робіт передбачених договором, що безпосередньо підтверджується підписаними Актами про надання послуг: СЦ100027164 від 22.02.2022 на суму 9 518,40 грн.; СЦ100027165 від 22.02.2022 на суму 8 508,00 грн.; СЦ100027166 від 22.02.2022 на суму 4 524,00 грн.; СЦ100022771 від 22.02.2022 на суму 16 377,60 грн.
Крім того на виконання умов договору замовником було складено і зареєстровано податкові накладні:№1423 від 22.02.2022; №1424 від 22.02.2022; №1425 від 22.02.2022; №1426 від 22.02.2022.
Проте, всупереч умовам договору відповідач не оплатив вартість вже фактично наданих йому послуг, чим порушив майнові права та інтереси позивача.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за виконані роботи, як в усній формі, так і в повідомленнях на електронну адресу, такі в порядку письмових звернень на офіційну юридичну адресу відповідача.
16.06.2022 позивачем надіслано лист №1606/22 щодо вимоги сплатити заборгованість, проте відповіді так і не отримали.
Окрім того, 06.10.2022 позивач направив на адресу місцезнаходження відповідача лист-вимогу (вих. №0610/22 від 06.10.2022), про що свідчить поштовий чек та опис.
У відповідь на вказаний лист відповідач надіслав лист без номеру та дати, в якому не заперечує існуючу заборгованість, крім того безпідставно посилається на форс -мажорні обставини.
Відповідно до п. 2.5. договору оплата робіт за цим договором здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 14 календарних днів з моменту виставлення виконавцем рахунків і податкових накладних, то відповідно виходить що датою виставлення рахунків є 21.02.2022, а датою створення податкових накладних є 22.02.2022. Згідно з умовами договору останнім днем для сплати заборгованості було сплати 08.03.2022.
Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не надав доказів оплати повністю або частково заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 38 928,00 грн.
У зв'язку з наявним у відповідача боргом у розмірі 38 928,00 грн., позивачем також здійснено нарахування 3 % річних за період 09.03.2022 -23.12.2022 у розмірі 591,92 грн. та інфляційних втрат за період березень - серпень 2022 у розмірі 6 283,28 грн.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Частина перша статті 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1ст. 526 ЦК України).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Враховуючи умови договору, строк оплати виконаних робіт на спірну суму є таким, що настав.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 38 928,00 грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК України).
Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та заявив до стягнення 3 % річних за період 09.03.2022 -23.12.2022 у розмірі 591,92 грн. та інфляційні втрати за період березень - серпень 2022 у розмірі 6 283,28 грн.
В апеляційній скарзі не наведено заперечень щодо правильності розрахунків зазначених нарахувань.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у заявлених сумах підставно задоволено судом першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає підстав примати новий доказ у справі копію платіжної інструкції № 764120 від 10.01.2023 в призначенні платежу якої зазначено "опл. Технічне обслуговування навантажувальної техніки по дог. ДГСО Дн 24/06/21 от 24/06/21, согл. сч. 0000008766 от 21.02.22 в т.ч. НДС 2729,60 грн.".
За положеннями ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, колегія суддів не вбачає підстав, які б дозволяли дійти висновку, що скаржник був позбавлений можливості з об'єктивних причин подати вказаний платіжний документ до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Про слухання справи судом першої інстанції скаржник був також повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, направленого за належною адресою (а.с. 41, т.1). При цьому, суд не вбачає підстав дійти висновку, що таке повідомлення є неналежним, враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку. Також, позивачем направлялася копії позовної заяви на адресу відповідача (а.с. 5, т. 1).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис (п. 99-2 Правил).
Отже, при врученні рекомендованого відправлення встановлюються повноваження особи на отримання пошти.
Користувач послуг поштового зв'язку має право, зокрема, оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв'язку в порядку, встановленому законом (п. 127 Правил). Та за положеннями п. 129 Правил оператор поштового зв'язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв'язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв'язку згідно із законом.
Питання про погашення боржником заборгованості може бути вирішено під час примусового виконання рішення суду. Суд звертає увагу на положення частини другої статті 328 ГПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Часткове погашення суми боргу, на який посилається скаржник, за наявності відповідних належних та допустимих доказів підлягає врахуванню при виконанні судового рішення у цій справі.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
10. Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2022 у справі № 908/2763/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.03.2022 у справі № 908/2763/22 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя А.Є. Чередко