09.08.2023
Справа № 331/4986/23
Провадження № 1-і/331/22/2023
«09» серпня 2023 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 - в режимі відеоконфренції
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в режимі відеоконференції із ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» клопотання прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080130001998 від 31.08.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України,
Прокурор Бердянської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, посилаючись на те, що в провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02.09.2020 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження як Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, Томаківським районним судом Дніпропетровської області, так і Жовтневим районним судом м. Запоріжжя відносно ОСОБА_4 неодноразово продовжувалась дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурором зазначено про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, усвідомлюючи невідворотність покарання, останній може переховуватись від суду. ОСОБА_4 є особою, яка раніше притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, злочин вчинив після чергового притягнення до кримінальної відповідальності та засудження, не має постійного джерела доходу, стійких соціальних зв'язків, постійного місця мешкання, що дає підстави вважати, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність. Зазначені факти, на переконання прокурора, свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам, тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки ризики не зменшились, а підстави, за яких було обрано запобіжний захід не змінились.
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримала за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, наполягала на його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор, не доведені, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, не має наміру переховуватись від суду, або вчиняти інші кримінальні правопорушення. Просили суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Заслухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, період якого в подальшому був продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів до 19 листопада 2023 року.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 49/0/9-22 від 14 вересня 2022 року було змінено територіальну підсудність судових справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та визначено Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.
З матеріалів, долучених до клопотання слідує, що в провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України. На даний час кримінальне провадження не розглянуто, судовий розгляд триває, рішення по суті не прийнято.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін дії якої закінчується 14.08.2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, вказавши крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Наявність ризику переховування підтверджується тим, що ОСОБА_4 зареєстрований в с. Замістя Чернігівського району Запорізької області, який тимчасово не контролюється українською владою, що може спонукати обвинуваченого до переховування саме на цій території.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, не має постійного джерела доходу, визначеного місця проживання, аналізуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, суд приймає до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, яке має незворотній характер, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років,що дає суду підстави вважати, що залишаючись на волі, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання. Вказана позиція узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також суд приймає до уваги те, що ОСОБА_4 був неодноразово засуджений за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, інкримінований злочин вчинений в період невідбутої частини покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06.05.2020 року, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим наявний ризик того, що перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
За наявності існування двох очевидних ризиків, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню встановлених ризиків.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання його під вартою, не зменшились.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і запобіганню спробам переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 184, 199, 331, 615 КПК України, суд,
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 (шістдесят) діб - по 07 жовтня 2023 року включно в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» за місцем утримання обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1