Справа № 308/13586/23
1-кс/308/3467/23
09 серпня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , внесене в межах кримінального провадження №12023071030001639, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Свердловськ, Луганської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
09.08.2023 року слідчий Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_8 за погодженням із прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням в рамках кримінального провадження №12023071030001639, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби з 22 год. по 06 год. відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Позиції учасників судового засідання.
Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого не заперечили.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя повинен дослідити такі обставини:
1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2ст. 177 КПК України);
2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив) або прокурор;
3. недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
4. обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо);
5. які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального №12023071030001639, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.08.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР відповідно наданих витягів стало те, що: «07.08.2023 року о 12:58 год. до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що невідома особа в період з 08.00 год. по 13.00год. 07.08.2023 року з під'їзду за адресою: АДРЕСА_2 викрала велосипед чорно-синього кольору (чоловічий, спортивний), який належить ОСОБА_10 , чим йому завдала майнової шкоди».
07.08.2023 року о 17 год. 20 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України. Слідчим суддею перевірено, що ОСОБА_4 затримано в спосіб, передбачений ст. 208 КПК України, вчасно з дотримання вимог ст. 211 КПК України доставлено до суду.
Слідчим суддею перевірено, що 08.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч.4 ст.185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обставини кримінального правопорушення та причетність ОСОБА_11 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- рапортом про отримання та реєстрацію заяви від 07.08.2023 року;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.08.2023 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 08.08.2023 року;
- протоколом огляду місця події від 07.08.2023 року;
- протоколом огляду місця події від 07.08.2023 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 08.08.2023 року.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні Нечипорук і Йонкало проти України (п. 175) ЄСПЛ вкотре повторив, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства).
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати пред'явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відноситься до тяжких (ч. 4 ст. 185 КК України) злочинів, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
При оцінюванні даного ризику слідчий суддя також бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, вчинення в умовах воєнного стану, корисливий характер, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, з задовільним станом здоров'я /протилежного не доведено/.
Оскільки доведеним є ризик переховування, наявність якого підтверджена достатніми доказами, слідчий суддя вважає, що переміщення ОСОБА_4 повинне бути обмеженим на час проведення розслідування.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від потерпілих під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.
Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.
Ризик впливати на свідків слідчий суддя вважає необґрунтованим, оскільки органом досудового розслідування таких свідків не встановлено, не опитано, до клопотання не додано протоколи допитів свідків. Отже, даний ризик органом досудового розслідування не підтверджений та зведений до формалізму.
Підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим, вчинити інше кримінальне правопорушення у слідчого судді відсутні, так як ані слідчим у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні такі ризики взагалі не обґрунтовані, а посилання на вказані ризики зведені до формалізму.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби в межах строку досудового розслідування, тобто до 08.10.2023 року
Слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які було обґрунтовано, та ефективності здійснення кримінального провадження, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; утримуватись від спілкування із потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,176 - 178,181,193,194,309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби без використання електронних засобів контролю, в межах строку досудового розслідування, а саме: до 08.10.2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в період часу з 22 год. по 06 год.;
- утримувати від спілкування із потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Ужгородської окружної прокуратури.
Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, а датою закінчення є 08.10.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.
Слідчий суддя ОСОБА_12