Вирок від 08.08.2023 по справі 308/10947/19

Справа № 308/10947/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород , кримінальне провадження № 308/10947/19, відомості про внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000180 від 15.06.2019 р. про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку , мешканку та зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , незакінчена освіта бакалавр, працюючої економістом в ТОВ “Міст Буд”, не одруженої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення :

з участю прокурора - ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

потерпілої - ОСОБА_6

представника потерпілих - ОСОБА_7

представника цивільного позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9

сторона захисту:

захисника - ОСОБА_10

обвинуваченої - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2019 року, близько 19 години 15 хвилин, водій ОСОБА_3 , керуючи ввіреним їй транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Porsсhe» моделі «Cayenne» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Слов'янська Набережна в місті Ужгород, зі сторони площі Богдана Хмельницького в бік вулиці Бабяка, та проїжджаючи ділянку вказаної вулиці, навпроти будинку №25, де дорога має заокругленість праворуч, водій ОСОБА_3 порушуючи вимоги п.п. 1.2.; 1.3.; 1.10. 2.1. а), б); 2.3. «б»; 10.1. 11.3. та 12.1. 12.4. «Правил дорожнього руху України», не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційних документів на транспортний засіб, проявила неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, не обрала безпечну швидкість, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним при виборі безпечної швидкості руху , не урахувала дорожню обстановку та дорожні умови чим не забезпечила безпеку дорожнього руху, не втримала керований нею автомобіль у межах своєї смуги руху та виїхала на зустрічну смугу руху, де допустила зіткнення з автомобілем марки «Ford» моделі «Focus» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який у той час рухався по зустрічній для водія ОСОБА_3 смузі руху.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» реєстраційний номер НОМЕР_2 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №271 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, ЗТТГК, забій грудної клітки, забій легені. Відкрите проникаюче ЧМТ (15.06.2019 р). Забій головного мозку важкого ступеню. Множинні переломи склепіння та основи черепа, переломом верхньої щелепи з гемо синусом. Двобічна епідуральна гематома в лобно-тімяних ділянках з окоруховими розладами. Стан після оперативного лікування: видалення епідуральних гематом. Двобічні пара-орбітальні гематоми. Закритий уламковий перелом середньо-верхньої третини обох кісток лівої гомілки із зміщенням. Закритий перелом основи основної фаланги першого пальця правої кисті із зміщенням.

Виникли вищеописані тілесні ушкодження в результаті дії тупих твердих предметів якими найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля, під час ДТП при прямому контактуванні з зустрічним автомобілем який діяв з прикладанням значної сили по прямому ударі і укладаються в час і місце пригоди, тобто ДТП яке мало місце 15.06.2019 року і по своєму механізму виникнення характерні для водія легкового автомобіля і не характерні для пасажира салону легкового автомобіля.

Беручи до уваги характер і локалізацію тілесних ушкоджень які були спричиненні гр. ОСОБА_5 ,

та які були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою, згідно п.2.1.3. (б,в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і були небезпечними в момент заподіяння.

Таким чином, своїми діями, які виразилися: в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення , передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вказала, що свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнає повністю, щиро кається у вчиненому. Просила суд дослідити всі докази сторони обвинувачення. По суті фактичних обставин справи пояснила, що у неї з гр. ОСОБА_11 були робочі стосунки, вони спільно працювали. гр. ОСОБА_11 давав можливість всім працівникам їздити на його автомобілі. Того дня в 2019 році приблизно о 11-12 год. передзвонив гр. ОСОБА_11 , щоб вона разом з ОСОБА_12 допомогли йому в роботі з документами. Біля 13 год. за нею приїхав гр. ОСОБА_11 і вони приїхали до нього в офіс. Вона підготувала всі документи і збиралась їхати на автомобілі “Таксі”, однак гр. ОСОБА_11 запропонував , щоб вона взяла його автомобіль, на що вона відмовилась посилаючись на відсутність посвідчення водія. гр. ОСОБА_11 залишив ключі від автомобіля на столі в офісі і пішов. Через деякий час він їй зателефонував і сказав, щоб вона взяла ключі зі стола і їхала на його автомобілі, після чого вона взяла ключі від автомобіля гр. ОСОБА_11 і поїхала на автомобілі по справах. Зазначила, що гр. ОСОБА_11 знав, що у неї не має посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Біля 19 год. 00 хв. гр. ОСОБА_11 в телефонному режимі сказав їй та ОСОБА_13 , щоб вони їхали до нього додому в мікрорайон “ Боздош” . Керуючи автомобілем марки «Porsсhe», рухалась по вулиці Слов'янська Набережна в місті Ужгород, зі сторони готеля Ужгород в бік парку Боздош, зі швидкістю 60-70 км/год . Проїжджаючи ділянку вказаної вулиці, де дорога має заокругленість праворуч, помітила на своїй смузі руху яму, люк , який вона обїзджала і виїхала трохи, “на половину” на зустрічну смугу руху. Вона бачила автомобіль, який рухався на зустрічній смузі руху і вона була впевнена в тому, що він призупиниться і дасть їй можливість обїхати , далі відбулось зіткнення з автомобілем. Після зіткнення з автомобілем, її хтось витягнув із салону автомобіля і поклав на траву. Вказала, що автомобіль, який рухався на зустріч був на відстані 100-150 м. від неї і вона була впевнена, що встигне обїхати яму. Памятає , що гальмувала, але було піздно. Посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримувала, навчалась у школі , однак двічі не здала іспит. Вказала, що визнає вину, що з її вини сталось ДТП, вона була за кермом автомобіля. Вказала, що її батьки відшкодували потерпілим 8000-9000 доларів США, вона пересилає гроші в рахунок відшкодування завданої шкоди через Укрпошту на адресу потерпілих, однак потерпілі гроші не отримують і вони повертаються .

Заявлений потерпілим ОСОБА_5 цивільний позов визнала частково . В частині відшкодування матеріальної шкоди визнала повністю, в частині відшкодування моральної шкоди не могла висловитись.

Заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов визнала частково . В частині відшкодування матеріальної шкоди визнала частково, в частині відшкодування моральної шкоди не могла висловитись.

Заявлений цивільним позивачем ОСОБА_8 цивільний позов не визнала, так як власник автомобіля надав сам їй ключі і йому було відомо, що вона не отримувала посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

Не зважаючи на процесуальну позицію обвинуваченої ОСОБА_3 в судовому засіданні, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що після ДТП та отриманої травми він не міг багато згадати. Того дня в 2019 році, він був в м. Чоп на басейнах, повернувшись в м. Ужгород висадив з автомобіля біля будинку дитину та тещу і, керуючи автомобілем марки «Ford» моделі «Focus» поїхав на вул. Л. Толстого, рухаючись по вул. Легоцького в м. Ужгород повернув у Боздошський парк. Рухався зі швидкістю 45-50 км/год., в автомобілі знаходився один. ДТП відбулось на повороті дороги . Момент дорожньо-транспортної пригоди не пам'ятає, після того як вийшов з коми взагалі нічого не пам'ятав. Вважає, що обвинувачена заслуговує на призначення реальної міри покарання. Заявлений ним цивільний позов підтримав з підстав та мотивів викладених у цивільному позові. Вказав , що матеріальна шкода складається з вартості пошкодженого автомобіля, а моральна шкода , це “ витрати на лікування, тяжкі травми, витрати на операції” , внаслідок отриманих тілесних ушкоджень отримав ІІ групу інвалідності пожиттєво. Вказав на те, що отримав від матері обвинуваченої ОСОБА_3 відшкодування в сумі 150 000,00 грн., вказав, що “не бачить смислу отримувати кошти від обвинуваченої, оскільки між ними укладений договір” про відшкодування ОСОБА_3 шкоди.

Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що вона не буда свідком, очевидцем ДТП. 15.06.2019 року її чоловік ОСОБА_5 разом з їх дитиною та її матірю їздили відпочивати на басейни. Біля 19 год. додому прийшли дитина з її матірю, а чоловік поїхав до своєї сестри , яка проживає по АДРЕСА_2 . Їй зателефонувала сестра чоловіка і повідомила, що її чоловік ОСОБА_5 потрапив в автомобільну аварію. На місце події вона не була, а приїхала в лікарню. В приймальному відділенні лікар їй повідомив, що травми у чоловіка важкі, він перебував у легеневій комі, був перелом черепа. ЇЇ чоловік отримав травми не сумісні з життям. Лікарі зробили ОСОБА_5 операцію і давали 3 % , що буде жити. З матірю обвинуваченої був складений договір за їх пропозицією, за умовами якого вона надала 150 000, 00 грн. в рахунок відшкодування завданої обвинуваченою шкоди . Вказала, що ОСОБА_3 не підходила до неї і вибачення за вчинене не просила. Просила суд, призначити обвинуваченій реальну, максимальну міру покарання , яка передбачена за вчинене нею правопорушення. Заявлений нею цивільний позов підтримала з підстав та мотивів викладених у цивільному позові. Вказала , що матеріальна шкода складається з витрат понесених на лікування чоловіка ОСОБА_5 , а моральну шкоду обгрунтовує тим, що “ це пекло через яке ми пройшли “.

Представник цивільного позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 в судовому засіданні заявлений цивільний позов підтримав з підстав та мотивів викладених у цивільному позові. Надав пояснення аналогічні викладеним у цивільному позові.

Cуд вважає за необхідне зауважити, що до обсягу дослідження доказів у кримінальному провадженні було включено допит свідків обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , зазначених у реєстрі матеріалів кримінального провадження. Однак за наданими відомостями, останні за наявною у суда адресою фактично не проживають. Суд намагався встановити місце проживання свідків, були вичерпані можливості для допиту вказаних свідків.

Слід зазначити, що судом та стороною обвинувачення вживались усі можливі заходи для допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 .

У зв'язку з обєктивною неможливістю допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , які були включені стороною обвинувачення до обсягу дослідження доказів у кримінальному провадженні , прокурор в судовому засіданні відмовився від допиту цих свідків. Судові засідання неодноразово призначались і відкладались за відсутністю свідків, стороною обвинувачення явка жодного свідка в судове засідання забезпечена не була.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

На підтвердження події вчинення кримінального правопорушення та винуватості ОСОБА_3 у його вчиненні стороною обвинувачення надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.06.2019 року з фототаблицею, зі схемою до нього відповідно до якого було оглянуто місце ДТП, а саме транспортна пригода сталась по вул Словянська набережна, 25 в м. Ужгороді. Вид та стан покриття - Асфальтобетонне, сухе чисте (Відсутня волога, пил, бруд, пісок, нафтопродукти). Проїзна частина : крива в плані, радіус хорди 1,05; Дорожнє покриття загальною шириною 8.10 м. Призначено для руху в двох напрямках. В напрямку проведення огляду 1 смуга для руху та в зустрічному напрямку 1 смуга для руху. Дорожня розмітка відсутня . Дорожні знаки 5.29.1. Пора доби світла. Відсутні прилади відеоспостереження . Загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія при денному освітленні - 300 м. Обєкти що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч відсутні. Наявність слідів , що свідчать про переміщення обєктів (транспортних засобів, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду відсутні. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах : Форд Фокус р.н. НОМЕР_2 пошкоджено передній бампер, праве крило, капот, праву задню ліву дверку та задню дверку, стійку , кришку багажника. Порше Каєн р.н. НОМЕР_1 локалізовані в передній лівій частині, передній бампер, фари, переднє ліве крило, лобове скло. Автомобіль Форд Фокус НОМЕР_3 зіткнувся з деревом відображений на схемі під № НОМЕР_4 , внаслідок чого деформувалась задня частина автомобіля Форд Фокус р.н. НОМЕР_2 . Зазначено про вилучення транспортних засобів. Протокол складений за участі понятих, ними підписаний без заяв та зауважень ( Т. 2 )

-Дозвіл ОСОБА_8 від 15.06.2019 року на проведення огляду автомобіля марки «Porsсhe» моделі «Cayenne» реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

-Дозвіл ОСОБА_8 від 16.06.2019 року на вилучення автомобіля марки «Porsсhe» моделі «Cayenne» реєстраційний номер НОМЕР_1 для проведення експертиз та слідчих дій;

- протокол огляду місця події від 15 червня 2019 року, відповідно до якого об'єктом огляду є огляд місця події, на ділянці автомобільної дороги біля будинку № 25, що на Словянській Набережній. На ділянці дороги виявлено пошкоджений легковий автомобіль марки «Форд Фокус» д.н.з. НОМЕР_2 з відсутньою передньою частиною бампера та капоту, даний автомобіль задньою частиною впертий до дерева. На спідометрі зупинена стрілка на відмітці 40 км/год. При рятуванні водія а/м Форд працівниками ДСНС було пошкоджено ліву частину автомобіля; Проведено опис пошкоджень транспортного засобу та виявлених і вилучених речей; Протокол складений за участі понятих, ними підписаний без заяв та зауважень ( Т. 2 )

- протокол огляду місця події від 16 червня 2019 року, відповідно до якого об'єктом огляду є огляд місця події, на ділянці автомобільної дороги біля будинку № 25, що на вул. Словянській Набережній. Безпосереднім об'єктом огляду являється автомобіль марки «Порше Каєн» д.н.з. НОМЕР_1 чорного кольору, що розташованої правою передньою частиною на зеленій ділянці. На даному автомобілі, а саме на передній частині кузова , в місці розташування бампера наявні ознаки пошкодження переднє ліве крило пошкоджене. Протокол складений за участі понятих, ними підписаний без заяв та зауважень ( Т. 2 )

- протокол огляду транспортного засобу від 17 липня 2019 року з фототаблицею до нього , відповідно до якого об'єктом огляду був автомобіль марки «PORSHE» моделі «CAYENNE» д.н.з. НОМЕР_1 та при огляді якого встановлено наступні пошкодження: даний автомобіль пошкоджений більше у передній лівій його частині. Пошкоджений передній бампер, декоративна рішітка, крило капоту,ліва бокова частина крила. Пошкоджене скло переднє лобове. Знищені передні фари. Салон автомобілі пошкоджений у вигляді зірваних подушок безпеки. Ліве переднє колесо пошкоджено, та відсутній тиск повітря. У справному стані рульове управління та гальмівна система. Протокол складений за участі понятих, ними підписаний без заяв та зауважень ( Т. 2 )

- висновок судового експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.07.2019 року за № 10/249 згідно якого при проведенні судової інженерно - транпортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу встановлено , що на момент експертного огляду робоча гальмівна систем досліджуваного автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було.

На момент експертного огляду система рульового керування, система освітлення та світлової сигналізації , а також ходова частина досліджуваного автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 знаходилась в непрацездатному стані, через їх пошкодження що описані в дослідницькій частині висновку.

Несправності, які призвели систему освітлення та світлової сигналізації, систему рульового керування, а також ходову частину, досліджуваного автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 до непрацездатного стану, утворились внаслідок ДТП. ( Т. 2 )

- Протокол огляду транспортного засобу від 17.07.2019 року з фототаблицею відповідно до якого предметом огляду був автомобіль марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 , який є пошкоджений тільки у передній лівій його частині з деформацією усього кузова автомобіля. Пошкоджено передній бампер, капот, ліве та праве бокові частини, пошкоджені передні фари, знищено переднє лобове скло, Бокова ліва та права частина пошкоджена . Ліва частина знищена. Салон автомобіля пошкоджений, деформований, передня панель пошкоджена. Даний автомобіль деформований з передньої до задньої частини кузова. Рульове управління пошкоджено внаслідок ДТП. Гальмівна система у робочому стані. Протокол складений за участі понятих, ними підписаний без заяв та зауважень ( Т. 3, а.с. 1-9 )

-висновок судового експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.07.2019 року за № 10/248 згідно якого при проведенні судової інженерно - транcпортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу встановлено , що на момент експертного огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 знаходились в працездатному стані та могла виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було.

На момент експертного огляду система рульового керування, система освітлення та світлової сигналізації , а також ходова частина досліджуваного автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 знаходилась в непрацездатному стані, через їх пошкодження що описані в дослідницькій частині висновку.

Несправності, які призвели систему освітлення та світлової сигналізації, систему рульового керування, а також ходову частину, досліджуваного автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 до непрацездатного стану, утворили в процесі ДТП. ( Т. 3, а.с. 12-29 )

-висновок судового експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 16.08.2019 року за № 10/247 згідно якого при проведенні судової інженерно - транcпортної експертизи з транспортно - трасологічного дослідження встановлено, що на автомобілі марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 наявні механічні пошкодження, які характерні для контактування з автомобілем марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 , що знаходяться в передній центральній та лівій частині автомобіля. Опис зовнішніх пошкоджень наведено в дослідницькій частині висновку. На автомобілі марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 наявні механічні пошкодження, які характерні для контактування з автомобілем марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 , що знаходяться в передній лівій кутовій частині автомобіля. Опис зовнішніх пошкоджень наведено в дослідницькій частині висновку. Зіткнення автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 з автомобілем марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 відбулося в місці, що безпосередньо передує початку фіксації слідів «ділянка вибоїни в дорожньому покритті», «слід юзу колеса», та «пляма мастила» ( на схемі умовне позначення 2,3 та 4 відповідно) , на лівій смузі руху по напрямку до вул. Бабяка. При цьому автомобіль марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 рухався паралельно з напрямком смуги руху. В моменту первинного контактування автомобіль марки Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 передньою центральною та лівою кутовою частинами контактував із передньою лівою кутовою частиною автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 . При цьому кут між поздовжніми осями транспортних засобів в монет первинного контактування міг бути у межах 170?±5?. ( Т.3, а.с. 35-46)

-висновок судового експерта Закарпатського обласного бюро судово - медичної експертизи № 1096 від 24.06.2019 згідно якого при судово- токсикологічній експертизі крові з вени гр. ОСОБА_3 встановлено, що в крові не виявлено: метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери. Дослідження на наркотичні речовини не проводилось у зв'язку з недостатньою кількістю доставленої крові ( Т.3, а.с.47-49)

-висновок судового експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 13/94 від 30.08.2019 року згідно якого при проведенні судової автотоварознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 станом цін на 15.06.2019 року,як транспортного засобу з урахуванням ознак його амортизації становить 1 758 051,30 грн. Варітсь матеріального збитку завдана власнику автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» НОМЕР_1 становить 1 506 799,26 грн. ( Т.3, а.с. 54-67)

-висновок судового експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 13/95 від 30.08.2019 року згідно якого при проведенні судової автотоварознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 станом цін на 15.06.2019 року,як транспортного засобу з урахуванням ознак його амортизації становить 178580 грн. Вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 становить 178580грн. ( Т.3, а.с. 85-95)

-висновок судового експерта Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи № 271 від 10.09.2019 згідно якого при судово-медичній експертизі гр. ОСОБА_5 встановлено: на основі даних судово - медичного обстеження ОСОБА_5 з врахуванням даних медичної документації, відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, прийшов до наступного підсумку: При судово - медичній експертизі потерпілого громадянина ОСОБА_5 , а також даних оригіналу історії хвороби (№6112/277/616) реанімаційного та травматологічного відділення Ужгородської ЦМКЛ заповненої на ім'я ОСОБА_5 у нього під час госпіталізації та лікування були виявлені слідуючі тілесні ушкодження: Політравма. ЗТТГК. Забій грудної клітки, забій легені. Відкрите проникаюче ЧМТ (15.06.2019 р.). Забій головного мозку важкого ступеню. Множинні переломи склепіння та основи черепа, переломом верхньої щелепи з гемо синусом. Двобічна епідуральна гематома в лобно-тімяних ділянках з окоруховими розладами. Стан після оперативного лікування: видалення епідуральних гематом. Двобічні пара-орбітальні гематоми. Закритий уламковий перелом середньо-верхньої третини обох кісток лівої гомілки із зміщенням. Закритий перелом основи основної фаланги першого пальця правої кисті із зміщенням.

Беручи до уваги характер і локалізацію тілесних ушкоджень які були спричиненні гр. ОСОБА_5 , Політравма. ЗТТГК. Забій грудної клітки, забій легені. Відкрите проникаюче ЧМТ (15.06.2019 р.). Забій головного мозку важкого ступеню. Множинні переломи склепіння та основи черепа, переломом верхньої щелепи з гемо синусом. Двобічна епідуральна гематома в лобно-тімяних ділянках з окоруховими розладами. Стан після оперативного лікування: видалення епідуральних гематом. Двобічні пара-орбітальні гематоми. Закритий уламковий перелом середньо-верхньої третини обох кісток лівої гомілки із зміщенням. Закритий перелом основи основної фаланги першого пальця правої кисті із зміщенням по своєму механізму виникнення виникли в результаті дії тупих твердих предметів якими найбільш імовірно могли бути

виступаючі частини салону автомобіля які діяли по ударному механізму під час

ДТП і вищевказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя в момент їх

спричинення і за цією ознакою, згідно п. 2.1.3. (б, в ) «Правил судово-медичного

визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ

України від 17.01.1995 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і були

небезпечними в момент заподіяння.

Тілесні ушкодження у вигляді закритого уламкового перелому середньо-верхньої

третини обох кісток лівої гомілки із зміщенням кісткових уламків і закритий перелом

основи основної фаланги першого пальця правої кисті із зміщенням кісткових уламків

по своєму механізму дії виникли в результаті дії тупих твердих предметів якими

найбільш імовірно могли бути виступаючі частини салону легкового автомобіля, які

діяли по ударному механізму дії під час ДТП яке мало місце (15.06.2019року) і

потягли за собою розлад здоров'я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.1 «а»

«Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»,

затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні

ушкодження середньої тяжкості.

Яких - небудь даних в оригіналах історії хвороби з реанімаційного та травматологічного відділення УЦМКЛ №6112/277/616 заповнених на ім'я громадянина ОСОБА_5 які б свідчили про вживання алкогольних напоїв або наркотичних препаратів відсутні. ( Т.3 , а.с. 111-116)

- Висновок судового експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.09.2019 року за № 10/331 згідно якого при проведенні судової фототехнічної експертизи встановлено, що в зв'язку з поганою якістю відеозображення (низька деталізація), дати відповідь на запитання ухвали: «Чи тотожна модель зображеного на

наданому на дослідження файлі [СН02] 18004.avi (19.06.2019 14:40) відеозапис

376085кб, у проміжку часу з 18:53:25 годин по 18:53:35 годин транспортного

засобу темного кольору з темним дахом, який рухається в дальньому до точки

зйомки ряді проїзної частини, марці та моделі зображеного автомобіля марки

«Porsche» моделі «Cayenne» з формою кузова 2013-2019 років випуску, що

зафіксований у графічному файлі: «Порше.jpg»?» не виявляється можливим. Виходячи з даних відеофайлу «[СН02] 180004.avi» та довжини колісної бази автомобіля «Porsche» моделі «Cayenne» - 2,895м, середня швидкість автомобіля при проїзді вибраного відрізку дороги складає 74,44 км/год. ± 2,97 км/год. ( Т.3, а.с. 122-133)

-Висновок судового експерта Закарпатського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 10.09.2019 року за № 10/332 згідно якого при проведенні судової інженерно - транспортної експертизи з дослідження обставин дорожньо - транспортної пригоди встановлено, що в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору , водій автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинна була діяти у відповідності до вимог пункту 10.1, 11.3 ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог пункту 12.3. ПДР України. Враховуючи обставини та механізм зіткнення транспортних засобів, місце зіткнення, відсутність технічних несправностей транспортних засобів до моменту ДТП в даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів полягала у дотримання водієм автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог пунктів 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації, технічна можливість запобігти зіткнення транспортних засобів полягала у дотриманні водієм автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» НОМЕР_1 гр. ОСОБА_3 вимог пунктів 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України. На момент проведення дослідження причин технічного характеру, які б завадили водію ОСОБА_3 діяти у відповідності до вказаних вимог ПДР України, експертам невідомі. Тому в даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам пунктів 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної пригоди. ( Т.3, а.с. 141-145)

-запис відеозбереження проїзної частини вулиці Слов'янська Набережна в м. Ужгороді у період часу з 18.00 год. до 20.00 год. 15.06.2019 року на 1 DVD диску, який був відтворений в судовому засіданні за участі сторін провадження; (Т.3, а.с. 149)

-запис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, які прибули на місце події збережений на цифровому носії, який був відтворений в судовому засіданні за участі сторін провадження; (Т.3, а.с. 146)

Аналізуючи вищезазначені письмові докази, досліджені в ході судового розгляду , зокрема протоколи слідчих дій, суд визнає їх належними та допустимими доказами, складені відповідно до вимог КПК України та не оспорюються учасниками кримінального провадження, клопотань про їх виключення з обсягу доказів не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 статті 86 КПК України передбачено, що доказ вважається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи ст. 102 КПК України регламентують зміст висновку експерта.

Отже, досліджені висновки експертизи здобуті у спосіб передбачений КПК України, є належними та допустимими доказами вини обвинуваченої, не викликають сумнівів в їх достовірності та повноти, підстав для визнання їх неналежними та недопустимими доказами не вбачається.

Таким чином, досліджені письмові докази суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України , а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87,99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, дослідженими доказами в їх сукупності підтверджуються , як дата, час, місце, так і спосіб вчинення злочину, тобто обставини встановлені ст.91 КПК України. При цьому , надані у ході судового розгляду показання потерпілих, кореспондуються з даними відображеними у протоколах , письмових доказах та узгоджуються між собою цілком і повністю в повній мірі.

Отже, суд визнає здобуті по даній справі докази допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено.

Стороною захисту надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні наступні докази :

- висновок судового експерта ОСОБА_17 від 03.04.2020 року за № 9118 відповідно до якого в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 повинна була діяти згідно вимог пунктв 1.4; 10.1 та 11.3 ПДРУ.

В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_5 повинен був діяти згідно вимоги пункту 12.3 ПДРУ з посиланням на термін «небезпека для руху», що є в пункті 1.10. ПДРУ.

Якщо автомобіль «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 знаходився від місця зіткнення на відстані 70…80 м, то водій автомобіля «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 могла виїхати на сумугу зустрічного руху тільки для обїзду каналізаційного люку та поганої ділянки дороги біля нього.

Водій автомобіля «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_5 рухаючись з допустимою для населених пунктів швидкістю, мав технічну можливість зупинити керований ним транпортний засіб до місця зіткнення з автомобілем «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 шляхом своєчастного застосування екстренного гальмування з моменту виїзду останнього на смугу зустрічного руху.

При заданих в клопотанні вихідних даних, з технічної точки зору причиною виникнення даної ДТп стали дії, як водія «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , яка виїхала на смугу зустрічного руху, так і дії водія автомобіля «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_5 , який рухався з допустимою для населених пунктів швидкістю, з моменту виїзду автомобіля «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 на смугу зустрічного руху не вжив заходів до своєчасного застосування екстренного гальмування; ( Т.2, а.с. 10-15)

Стороною захисту на підтвердження того, що водій автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_5 , який рухався з допустимою для населених пунктів швидкістю, з моменту виїзду автомобіля «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 на смугу зустрічного руху не вжив заходів до своєчасного застосування екстренного гальмування, надано висновок судової автотехнічної експертизи від 03.04.2020 № 9118 виготовлений за клопотанням сторони захисту.

Так, відповідно до п. 1.1 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6 (далі - Інструкція) основними завданнями автотехнічної експертизи, зокрема, є: установлення механізму ДТП та її елементів (швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої транспортним засобом за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди); установлення відповідності дій водія транспортного засобу у даній дорожній ситуації технічним вимогам ПДР, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам ПДР, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.

Приписами п. 1.3 Інструкції регламентовано, що у документі про призначення автотехнічної експертизи (залучення експерта) повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані).

При цьому, згідно з п. 1.6 цієї Інструкції орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не має права вимагати від експерта, щоб той самостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення експертизи. Разом з тим вказані особи можуть поставити перед експертом питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи інших даних, які є у справі.

Разом з тим суд прийшов до висновку про визнання недопустимим доказом висновку судової автотехнічної експертизи від 03.04.2020 № 9118 проведеної за зверненням сторони захисту.

До такого висновку суд приходить, враховуючи, що зазначена експертиза була проведена, в порушенням вимог ч.8 ст. 223 КПК України за межами процесуальних строків досудового розслідування, в ході судового розгляду кримінального провадження (дата виконання 03.04.2020 р.), відповідно вказаний доказ не відкривався стороні обвинувачення як цього вимагає ст. 290 КПК України, ( тільки 09.06.2020 року на стадії судового розгляду відкривався доказ в порядку ч.11 ст. 290 КПК) . Стороні обвинувачення не було надано можливість висловитись з приводу експертної установи якій доручено експертизу, поставлених запитань експертам та наданих вихідних даних стороною захисту.

Стороною захисту не заявлялись відповідні клопотання при проведенні досудового розслідуван-ня слідчому, прокурору, слідчому судді, про необхідність призначення судово-автотехнічної експертизи, що на переконання суду додатково свідчить про правильність висновку суду, що вказаний доказ отриманий з істотним порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

Допитати експерта ОСОБА_17 , який склав висновок судової автотехнічної експертизи від 03.04.2020 № 9118 не надалось можливим допитати в ході судового розгляду у зв'язку зі смертю останнього. ( повідомлення наявне в матеріалах кримінальної справи).

Навіть, якщо і брати до уваги висновок експерта, який наданий стороною захисту , такий не спростовує висновків суду про винуватість обвинуваченої, оскільки не є істотними і виходять за межі пред'явленого обвинувачення.

Окрім того, судом досліджені матеріали , які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 :

згідно довідки про судимість від 20.06.2019 року , обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима

Даний доказ буде враховано судом як обставина, яка характеризує особу обвинуваченої

згідно характеристики виданої 11.07.2019 року Свалявською міською радою ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , участі в громадському житті міста не бере, не одружена, не працює.

згідно листа Регіонального сервісного центру в Закарпатській області від 18.06.2019 року № 31/7-900, повідомлено, що згідно наявного регіонального інформаційного масиву та бази даних підсистеми НАІС ЄДР МВС в Закарпатській області гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 національне посвідчення водія на право керування транспортними засобами не видавалося;

згідно довідки ТОВ «Свалява - Міськбуд» № 1 від 29.01.2020 року , ОСОБА_3 працює в ТОВ «Свалява - Міськбуд» з 23.01.2020 року на посаді економіст;

Судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення та захисту, а також досліджені всі докази надані учасниками кримінального провадження.

Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно ст. 84 КПК України:

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому ним Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягаютьдоказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст.370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів Суд як правило застосовує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Заслухавши покази обвинуваченої ОСОБА_3 , показання потерпілих, перевіривши надані стороною обвинувачення докази, оцінюючі кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів -з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у відповідності до критерія доведеності вини “ поза розумним сумнівом”.

Окрім того, у відповідності до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Отже, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає повністю доведеним висунуте ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

Кваліфікуючи дії обвинуваченої, суд також враховує правову позицію, Верховного Суду, викладену в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.04.2018 у справі №658/1658/16-к.

Зокрема, суд враховує, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, який передбачено цим Кодексом.

Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого , який вчинив кримінальне правопорушення ,відповідальність за яке передбачена КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності із законом.

Обвинувачена на момент вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждала, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає її осудною та відповідальною за скоєне.

При призначенні обвинуваченій виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “ Про практику призначення кримінального покарання” , визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів ( ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.

До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд відповідно до статті 66 КК України відносить визнання вини у вчиненому.

Щире каяття обвинуваченої ОСОБА_3 , суд не визнає як обставину , яка пом'якшує покарання обвинуваченої, з огляду на те, що щире каяття, полягає у визнанні своєї вини у вчиненні злочину у повному обсязі, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, принесенні вибачення потерпілому, розуміння наслідків своїх дій, що не було встановлено в ході судового розгляду .

Добровільне часткове відшкодування завданої шкоди потерпілим , суд не визнає як обставину , яка пом'якшує покарання обвинуваченої, оскільки договір про часткове відшкодування шкоди від 20.08.2019 року ( а.с. 51. Т.2) на підставі якого відбулась частково передача коштів потерпілим в рахунок відшкодування завданої шкоди , ( а.с. 50. Т.2) оскаржується в судовому порядку, що сторонами не заперечувалось в судовому засіданні, що саме по собі виключає факт добровільного часткового відшкодування завданої шкоди .

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом відповідно до статті 67 КК України не встановлені.

Щодо призначення покарання

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченої ОСОБА_3 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, на обліку в наркологічному диспансері та на обліку в лікаря -психіатра не перебуває , працює в ТОВ «Свалява - Міськбуд» з 23.01.2020 року на посаді економіст, згідно наявного регіонального інформаційного масиву та бази даних підсистеми НАІС ЄДР МВС в Закарпатській області станом на 18.06.2019 року гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 національне посвідчення водія на право керування транспортними засобами не видавалося та обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суспільна небезпечність останнього, який передбачений розділом XI особливої частини КК України "Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту", що відносяться до діянь, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду життю та здоров'ю невизначеного кола осіб від використання джерела підвищеної небезпеки; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, грубість порушень вимог Правил дорожнього руху України, керування транспортним засобом без такого права; особу обвинуваченої ОСОБА_3 , висновок органу з питань пробації щодо низького ризику вчинення обвинуваченою повторного кримінального правопорушення та середнього ризику її небезпеки для суспільства, наявність пом'якшуючих обставин, враховуючи ту обставину, що представники потерпілих та прокурор наполягають на призначенні покарання, яке пов'язане з позбавленням волі, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції частини вказаної статті.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Набуття особою права керування транспортними засобами унормовано Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511). Держава, надаючи це право особі, яка бажає його набути, встановлює перед нею певні умови та зобов'язує їх виконати. Однією з таких умов є обов'язок особи підтвердити свої знання встановлених правил та дотримуватися їх. Виходячи з того, що у національному законодавстві транспортний засіб визнається джерелом підвищеної небезпеки, на водія як особу, яка набула право керування ним, покладається особливий тягар дотримання цих правил.

Водночас, суд враховує, що обвинувачена керуючи транспортним засобом не набула право керування ним, не отримала посвідчення на право керування транспортним засобом.

Крім того, хоча суб'єктивна сторона даного злочину характеризується необережною формою вини, саме порушення Правил дорожнього руху обвинуваченою ОСОБА_3 є умисним і призвело до заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень , а відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя, здоров'я та безпека належать до найвищих соціальних цінностей.

При цьому, позитивні характеристики, наявність соціальних зв'язків, обвинуваченої ОСОБА_3 , на думку суду, не зменшують підвищеної суспільної небезпеки як її самої, так і вчиненого нею злочину.

Разом з тим, позиція потерпілих про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання ближче до максимального та у максимальному розмірі відповідно, з врахування всіх обставин справи та відомостей про особу обвинуваченої, суд розцінює як недостатньо обґрунтовані.

Підстав для застосування ст. 75 КК України, а саме звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винної, суд не вбачає.

Суд переконаний, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами , яке передбачено санкцією статті 286 ч.2 КК України, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ст. 55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, слід зазначити, що санкція ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов'язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.

У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Згідно з правозастосовчою практикою, позбавлення права керувати транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_3 не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» та п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340.

Отже, враховуючи вищезазначене, призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є неможливим.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 січня 2019 року справа № 708/40/18.

Дане остаточне покарання (позбавлення волі), на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» ОСОБА_3 в строк відбуття основного покарання у виді позбавлення волі слід зарахувати час її попереднього ув'язнення з 15.06.2019 року 19 год. 15 хв. (дня затримання) по 22.08.2019 (дня звільнення з-під варти) включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

Цивільний позов по справі

Вирішуючи цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_8 поданого в особі адвоката ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченої завданої матеріальної шкоди на загальну суму 1 506 799 грн., завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Porsche» моделі «Cayenne» НОМЕР_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно -небезпечне діяння. Це означає, що законодавець обмежив часові рамки пред'явлення позову.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Положеннями ч.1 ст.56 КПК України передбачено, що потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Основними умовами пред'явлення цивільного позову в кримінальному процесі є подання позовної заяви; процесуальна правоздатність позивача; відсутність винесеного судом рішення за тією ж підставою та предметом позову.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено судом в ході досудового розслідування було проведено судову автотоварознавчу експертизу, згідно висновку якої від 16.09.2016 року № 11/596 встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» р.н.з. НОМЕР_1 станом цін на 15.06.2019 року, як транспортного засобу з урахуванням ознак його амортизації становить 1 758 051,30 грн. Варітсь матеріального збитку завдана власнику автомобіля марки «Porsche» моделі «Cayenne» НОМЕР_1 становить 1 506 799,26 грн. ( Т.3, а.с. 54-67)

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_3 1 506 799 грн. матеріальної шкоди підлягають до задоволення.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення, а саме стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 завданої матеріальної шкоди в сумі 178580,00 грн. (вартість транспортного засобу) та 2 000 000,00 грн. моральної шкоди та цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 347200,00 грн. та 1 000 000,00 моральної шкоди суд виходить з наступного .

В обґрунтування позову ОСОБА_5 , посилається на те, що внаслідок даної дорожньо-танспортної пригоди він отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого ним витрачені грошові кошти на лікування та реабілітацію. В момент ДТП він переніс значний фізичний біль та емоційний стрес, після ДТП потребує довготривалої реабілітації, що позбавляє його можливості повноцінно продовжити працювати та спілкуватися з друзями та родичами, вимушені зміни у його житті продовжують спричиняти йому фізичних та душевних страждань, отримав групу інвалідності. Внаслідок ДТП було знищено його автомобіль , тому просить відшкодувати йому моральну та матеріальну шкоду.

В обґрунтування позову ОСОБА_6 , посилається на те, що внаслідок даної дорожньо-танспортної пригоди її чоловік ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого нею витрачені грошові кошти на його лікування та реабілітацію. За наслідками ДТП вона перенесла значний емоційний стрес, після ДТП її чоловік потребує довготривалої реабілітації, догляду, що позбавляє її можливості повноцінно продовжити працювати та спілкуватися з друзями та родичами, вимушені зміни у її житті продовжують спричиняти їй фізичних та душевних страждань , тому просить відшкодувати їй моральну та матеріальну шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, а згідно п. 1 ч. 2 тієї ж статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Винуватість ОСОБА_3 у спричиненні потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень внаслідок вчинення кримінального правопорушення з необережності встановлена вироком суду.

Проаналізувавши подані потерпілою ОСОБА_6 чеки та квитанції на придбання ліків та медичних засобів у взаємозв'язку з періодами лікування, суд находить обґрунтованою суму витрат ОСОБА_6 на лікування ОСОБА_5 в розмірі 347 200,11 грн (а.с.114-128 т.1).

Вказана сума є реальними матеріальними збитками в розумінні положень ст. 22 ЦК України та підлягає відшкодуванню потерпілій ОСОБА_6 винною особою ОСОБА_3 на підставі ст.ст. 1166, 1177, п.1 ч.1 ст. 1188, ст. 1195 ЦК України.

Підстави і розмір цивільного позову ОСОБА_5 в частині матеріальної шкоди, крім зазначених вище доказів, підтверджуються також даними висновку автотоварознавчої експертизи № 13/95 від 30.08.2019 року згідно якого при проведенні судової автотоварознавчої експертизи встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 станом цін на 15.06.2019 року,як транспортного засобу з урахуванням ознак його амортизації становить 178580 грн. Вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля марки «Ford» моделі «Focus» р.н.з. НОМЕР_2 становить 178580грн. ( Т.3, а.с. 85-95), а відтак позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 178580 грн. підлягають до задоволення.

Як зазначено у ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 3 цієї ж статті моральна шкода відшкодовується грішми у розмірі який, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при цьому враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як роз'яснено в п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02 липня 2004 року № 13, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, від 27 лютого 2009 року № 1) від 31 березня 1995 року № 4 (далі - Постанова).

Відповідно до п. 3 вищевказаної Постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У абзаці 1 пункту 9 цієї ж Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, з огляду на тяжкі тілесні ушкодження отримані потерпілим ОСОБА_5 , тривалим лікуванням та реабілітацією, отримання ним інвалідності внаслідок цієї ДТП, суд вважає підтвердженим, що потерпілий зазнав моральних страждань у зв'язку із порушенням нормального способу життя, який ніколи не відновиться, те, що потерпілий внаслідок злочину став інвалідом, що у нього порушились нормальні відносини у сім'ї, а тому виходячи із засад справедливості, співмірності та розумності моральну шкоду слід задовольнити частково на суму 800 000 грн., враховуючи характер завдання такої шкоди, а саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в іншій частині позову слід відмовити за його безпідставністю.

При визначенні розміру моральної шкоди, заявленої потерпілою ОСОБА_6 , суд враховує її пояснення в судовому засіданні про те, що після отримання її чоловіком ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень і перебування ним у комі, вона зазнала моральних страждань у зв'язку із порушенням нормального способу життя, те, що її чоловік внаслідок злочину став інвалідом, а тому виходячи із засад справедливості, співмірності та розумності моральну шкоду слід задовольнити частково на суму 200 000 грн., враховуючи характер завдання такої шкоди, а саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в іншій частині позову слід відмовити за його безпідставністю.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст. 2 КПК України, згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням всіх обставин справи, наслідків, що настали від вчиненого кримінального правопорушення, характеру та обсягу фізичних, душевних та психічних страждань потерпілих через неправомірні дії обвинуваченої , в результаті чого порушено їх звичайний спосіб життя, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках , зважаючи на те , що між неправомірними діями обвинуваченої ОСОБА_3 , яка є відповідачем у цивільних позовах та нанесенням моральної шкоди потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є причинно-наслідковий зв'язок та з врахуванням викладеного вище визначає розмір моральної шкоди завданої потерпілій ОСОБА_6 в розмірі 200 000,00 грн. та потерпілому ОСОБА_5 в розмірі 800 000,00 грн. моральної шкоди задовільняючи частково позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Запобіжний захід

Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про існування щодо обвинуваченої ОСОБА_3 чинного запобіжного заходу будь якого виду.

Клопотань у порядку, передбаченому ст.331 та главою 18 КПК України, про застосування до обвинуваченої будь-якого запобіжного заходу, від сторони обвинувачення не надходило.

Речові докази

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухва-лою.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Матеріали кримінального провадження містять документально підтвердженні витрати держави на проведення експертизи, тому вони підлягають стягненню з обвинуваченої.

Заходи забезпечення кримінального провадження - арешт майна

Частиною 4статті 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2019 року було накладено арешт на автомобіль марки «Porsсhe» моделі «Cayenne» реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки «Ford» моделі «Focus» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які поміщено на майданчик тимчасового тримання при Ужгородському ВП ГУНП в Закарпатській області; уламок решітки та бампера поміщено до поліетиленового пакету синього кольору з наявною биркою; уламки скла та пластмаси які поміщено до пакету НПУ ГСУ за № INZ 2029490; одорологічні сліди з керма вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153652; одорологічні сліди з ручки коробки передач вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153653; одорологічні сліди з ричага відкриття дверей з водійського місця вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №INZ2029528: одорологічні сліди з внутрішньої водійських дверей вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за № INZ2029514; одорологічні сліди з тримача біля водійського місця які поміщено до пакету НПУ ГС У № INZ22029493; одорологічні сліди з ручки дверей пасажирського місця вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №715323: одорологічні сліди з панельного тримача біля пасажирського місця вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153232: одорологічні сліди з ручки лівих задніх дверей вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за № INZ 2029492; одорологічні сліди з ручки задніх пасажирських дверей вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153234; номерний знак НОМЕР_1 який поміщено до пакету НПУ ГСУ за №4525297; «АІРБЕК» з водійського керма вище вказаного автомобіля який було поміщено до паперового конверту коричневого кольору; «АІРБЕК» з переднього пасажирського сидіння вище вказаного автомобіля який було поміщено до паперового конверту коричневого кольору, номерний знак який поміщено до пакету НПУ ГСУ за №4525846: «АІРБЕК» з водійського керма вище вказаного автомобіля який було поміщено до паперового конверту коричневого кольору; одорологічні сліди з керма вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153233. ( а.с. 53-56, Т.1)

Оскільки, автомобіль марки «Porsсhe» моделі «Cayenne» реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки «Ford» моделі «Focus» реєстраційний номер НОМЕР_2 , які поміщено на майданчик тимчасового тримання при Ужгородському ВП ГУНП в Закарпатській області; уламок решітки та бампера поміщено до поліетиленового пакету синього кольору з наявною биркою; уламки скла та пластмаси які поміщено до пакету НПУ ГСУ за № INZ 2029490; одорологічні сліди з керма вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153652; одорологічні сліди з ручки коробки передач вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153653; одорологічні сліди з ричага відкриття дверей з водійського місця вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №INZ2029528: одорологічні сліди з внутрішньої водійських дверей вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за № INZ2029514; одорологічні сліди з тримача біля водійського місця які поміщено до пакету НПУ ГС У № INZ22029493; одорологічні сліди з ручки дверей пасажирського місця вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №715323: одорологічні сліди з панельного тримача біля пасажирського місця вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153232: одорологічні сліди з ручки лівих задніх дверей вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за № INZ 2029492; одорологічні сліди з ручки задніх пасажирських дверей вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153234; номерний знак НОМЕР_1 який поміщено до пакету НПУ ГСУ за №4525297; «АІРБЕК» з водійського керма вище вказаного автомобіля який було поміщено до паперового конверту коричневого кольору; «АІРБЕК» з переднього пасажирського сидіння вище вказаного автомобіля який було поміщено до паперового конверту коричневого кольору, номерний знак який поміщено до пакету НПУ ГСУ за №4525846: «АІРБЕК» з водійського керма вище вказаного автомобіля який було поміщено до паперового конверту коричневого кольору; одорологічні сліди з керма вище вказаного автомобіля які поміщено до пакету НПУ ГСУ за №7153233 не підлягають спеціальній конфіскації, та судом не призначено покарання у виді конфіскації майна суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення покладені Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2019 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити їй у покарання у виді позбавлення волі строком на 4 ( чотири ) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_3 в порядку виконання вироку.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 , відповідно до ч.5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення (тримання під вартою) у період з 15.06.2019 року 19 год. 15 хв. по 22.08.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані з залученням експерта в розмірі 7222,46 грн (сім тисяч двісті двадцять дві гривні 46 копійок).

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 - 1 506 799,00 грн (один міліон п'ятсот шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень) у відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , - 800 000 грн (вісімсот тисяч гривень) у відшкодування завданої моральної шкоди та 178 580,00 грн (сто сімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят гривень) завданої матеріальної шкоди.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 , - 200 000 грн (двісті тисяч гривень) у відшкодування завданої моральної шкоди та 347200,11 грн (тристо сорок сім тисяч двісті гривень) завданої матеріальної шкоди.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2019 року на: автомобіль марки «Porsche» моделі «Cayenne» реєстраційний номер НОМЕР_5 , автомобіль марки «Ford» моделі «Focus» реєстраційний номер НОМЕР_2 та вилучені речі - скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні :

- Автомобіль марки «Porsche» моделі «Cayenne» реєстраційний номер НОМЕР_1 - після вступу вироку в законну силу повернути власнику;

- автомобіль марки «Ford» моделі «Focus» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який поміщено на майданчик тимчасового тримання при Ужгородському ВП ГУНП в Закарпатській області - після вступу вироку в законну силу повернути власнику;

- уламок решітки та бампера, уламки скла та пластмаси, одорологічні сліди з керма, одорологічні сліди з ручки коробки передач вище вказаного автомобіля, одорологічні сліди з ричага відкриття дверей з водійського місця, одорологічні сліди з внутрішньої водійських дверей автомобіля, одорологічні сліди з тримача біля водійського місця, одорологічні сліди з ручки дверей пасажирського місця вищевказаного автомобіля, одорологічні сліди з панельного тримача біля пасажирського місця вищевказаного автомобіля, одорологічні сліди з ручки лівих задніх дверей вищевказаного автомобіля , одорологічні сліди з ручки задніх пасажирських дверей вище вказаного автомобіля - після вступу вироку в законну силу знищити;

- номерний знак НОМЕР_1 після вступу вироку в законну силу повернути власнику;

- «АІРБЕК» з водійського керма вище вказаного автомобіля, «АІРБЕК» з переднього пасажирського сидіння вище вказаного автомобіля після вступу вироку в законну силу - знищити,

- номерний знак який поміщено до пакету НПУ ГСУ за №4525846 - після вступу вироку в законну силу повернути власнику;

- «АІРБЕК» з водійського керма вище вказаного автомобіля, одорологічні сліди з керма вище вказаного автомобіля після вступу вироку в законну силу - знищити;

- диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, що охоплюють проїзну частину АДРЕСА_3 - залишити зберігати при матеріалах справи після вступу вироку в законну силу;

- диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, що охоплюють проїзну частину АДРЕСА_3 - залишити зберігати при матеріалах справи після вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк із моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Попередній документ

112715497

Наступний документ

112715499

Інформація про рішення:

№ рішення:	112715498
№ справи:	308/10947/19
Дата рішення:	08.08.2023
Дата публікації:	10.08.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(11.12.2024)
Результат розгляду:	Справа направлена за підсудністю
Дата надходження:	09.12.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (91)

02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2025 00:45	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
13.01.2020 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.02.2020 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.03.2020 09:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.04.2020 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.05.2020 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.06.2020 14:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.07.2020 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.07.2020 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
31.08.2020 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
16.09.2020 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
30.09.2020 14:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.11.2020 15:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.12.2020 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.12.2020 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.12.2020 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
27.01.2021 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
24.02.2021 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.03.2021 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.03.2021 15:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.03.2021 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
30.03.2021 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.04.2021 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
21.05.2021 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
13.07.2021 15:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
31.08.2021 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.09.2021 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
01.10.2021 09:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.11.2021 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
25.11.2021 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.12.2021 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
02.02.2022 10:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.03.2022 11:20	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
30.03.2022 14:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
11.04.2022 14:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.08.2022 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
05.10.2022 11:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
27.10.2022 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
10.11.2022 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
14.12.2022 10:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
23.01.2023 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.02.2023 15:30	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
15.03.2023 14:15	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
20.04.2023 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
17.05.2023 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
22.05.2023 14:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
18.07.2023 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.08.2023 11:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
25.04.2024 13:30	Закарпатський апеляційний суд
20.05.2024 13:30	Закарпатський апеляційний суд
21.05.2024 14:00	Закарпатський апеляційний суд
06.03.2025 12:00	Львівський апеляційний суд
06.05.2025 11:00	Львівський апеляційний суд
18.06.2025 11:00	Львівський апеляційний суд
11.08.2025 09:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
09.09.2025 09:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
03.10.2025 09:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
07.11.2025 09:00	Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області