Справа № 308/13517/23
1-кс/308/3449/23
08 серпня 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОСВ 2 слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Херсонської області, Скадовського району, с.Тарасівка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
08.08.2023 року старший слідчий в ОСВ 2 слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковник юстиції ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що з метою утвердження окупаційної влади на захоплених територіях України державою агресором рф в березні 2022 року спочатку була створена так звана «Военно-гражданская администрация Херсонской области» (мовою оригіналу), посаду керівника якої обійняв громадянин України ОСОБА_10 , а в подальшому, на територіях захоплених населених пунктів почали створюватись військово-цивільні адміністрації та так звані «администрации териториальных управлений сельских поселений» (мовою оригіналу). Так, на виконання зазначеної злочинної мети не пізніше липня 2022 року (більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим), громадянин України ОСОБА_7 , під час дії на всій території України воєнного стану, не маючи намірів дотримуватись вимог чинного законодавства України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, що Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід?ємною склаловою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та Законами України, добровільно зайняв посаду у незаконно утвореному окупаційною владою держави агресора рф органі влади, а саме, так званого «начальника администрации териториального управления Тарасовского сельского поселения Скадовского муниципального округа» (мовою оригіналу) та погодився діяти під керівництвом та за вказівками окупаційної влади рф, реалізуючи та підтримуючі рішення і дії окупаційної адміністрації держави- агресора, і з того часу умисно надає допомогу представникам держави агресора, окупаційної влади російської федерації та збройним силам рф проти України. Після призначення на вищевказану посаду, продовжуючи виконання свого злочинного задуму, спрямованого на надання країні агресору російській федерації та її представникам допомоги з метою завдання шкоди Україні, ОСОБА_7 , виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Крім того, діючи з метою завдання шкоди Україні, на виконання завдань представників окупаційної влади російської федерації щодо укріплення окупаційного режиму та придушення спротиву серед місцевого населення, діючи умисно, маючи на меті підтримання окупаційної політики держави - агресора та створення її позитивного іміджу серед мешканців села Тарасівка, неодноразово у співпраці з представниками органів влади та політичних партій рф роздавав гуманітарну допомогу та повідомляв про необхідність співпраці з представниками тимчасової військової адміністрації, пояснюючи це тим, що Херсонська область та Скадовський район є частиною росії та ніякої України тут більше не буде, забезпечував навчальні заклади с. Тарасівка підручниками та книжками випущеними в рф за стандартами освіти рф, застосовуючи до директора та вчителів місцевої школи психологічний тиск, примушував останніх співпрацювати з окупаційною владою держави агресора рф та викладати навчальні предмети за програмою стандартів освіти рф, заручившись підтримкою збройних сил рф та фсб, погрожуючи фізичною розправою примусово відібрав у старости с. Тарасівка ключі від приміщень селищної ради та в подальшому самовільно зайняв і службовий кабінет, а у директора Тарасівської школи відібрав ключі від приміщень школи. Окрім цього, ОСОБА_7 під час проведення нелегітимного референдуму щодо вступу Херсонської області в склад рф, проводив активну агітацію серед населення с. Тарасівка щодо необхідності приєднання Херсонської області до рф. В той же час, ОСОБА_7 , маючи громадянські права, може не підтримувати політичного режиму країни, у якій проживає, працевлаштуватися на території іншої країни тощо, але він при цьому не має права шкодити суверенітетові та територіальній цілісності України чи надавати іноземній державі будь-яку допомогу в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду таким цінностям.
Оскільки встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України; в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на оголошення підозрюваного у розшук, слідчий за погодженням з прокурором на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Позиції учасників судового засідання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити. Просила долучити до матеріалів клопотання копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №220222230000000358 від 01.09.2022 року стосовно підозрюваного громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, від 08.08.2023 року.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечила повністю.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №220222230000000358 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2022 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.09.2022 року.
Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець с. Тарасівка Скадовського району Херсонської області, у липні 2022 року добровільно зайняв посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на території тимчасово окупованого с. Тарасівка Скадовського району Херсонської області, а саме посаду так званого «старости Тарасівської сільської громади».
26.07.2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, а саме: колабораційна діяльність, за ознаками: участь громадянина України в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення громадянину України ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст.135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також вручено захиснику підозрюваного.
Також, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території Херсонської області, в порядку ст. 135-138 КПК України, 26.07.2023 року у офіційному державному друкованому виданні «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора розміщено повістки про виклик останнього в слідчий відділ Управління для участі в слідчих (розшукових) та процесуальних діях на 31.07.2023, 03.08.2023 та 07.08.2023, однак в призначені дні та час ОСОБА_7 не з'явився на виклики слідчого та не повідомив про причини неявки.
Крім того, громадянина України ОСОБА_7 в порядку ст. 135 КПК України викликано для вручення повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного та проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №220222230000000358 від 01.09.2022, але на зазначені дати останній не прибув, про причини неявки не повідомив.
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина України ОСОБА_7 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:
- рапортом старшого оперуповноваженого Скадорського РВ Управління СБ України в Херсонській області, який погоджено начальником Скадовського РВ УСБ Укаїни в Херсонській області ОСОБА_11 від 27.08.2022 року;
- протокол огляду офіційного Інтернет - сайту АТ «Украпошта» від 17.07.2023 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.09.2022 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.09.2022 року;
- протоколом та стенограмою допиту свідка ОСОБА_13 від 05.01.2023 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2023 року;
- протоколом огляду від 31.05.2023 року;
- повідомленням начальника Скадовського РВ УСБ України в Херсонській області ОСОБА_14 від 03.09.2022 року №1/48-751 від 01.09.2022 про виконання доручення у КП №220222230000000358 від 01.09.2022.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання сторони обвинувачення, постановою слідчого від 07.08.2023 року підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук.
Відтак, з огляду на викладені обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду в рамках даного кримінального провадження наявний.
Слідчий суддя також поділяє твердження сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених п,2, п.3, п.4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь які із речей і документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які зумовлюється тим, що ОСОБА_7 ймовірно, продовжує добровільно співпрацювати із окупаційною владою держави-агресора і продовжує протиправну діяльність на тимчасово окупованій території Херсонської області.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує слідчого суддю перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина 1 ст.176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Між тим, як уже зазначалося слідчим суддею, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Вказане унеможливлює застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
За правилами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абз.7 ч.4 ст.183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
За обставин цього клопотання, беручи до уваги інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення та факт перебування ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території, слідчий суддя зауважує про відсутність підстав для визначення застави.
У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається (ч.4 ст.197 КПК України).
Таким чином, клопотання сторони обвинувачення слід задовольнити повністю, застосувавши відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави та строку дії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.177, 178, 193, 194, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання підозрюваного і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_15