Справа № 308/11916/23
07 серпня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., за участю секретаря судового засідання Вільчак В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» Кириченко О.М. про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
Одночасно, з метою забезпечення позову, директором Товариства подано заяву про забезпечення позову. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 24 березня 2023 року між AT «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265. Відповідно до умов даного Договору, позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля Заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за кредитним договором №2024401241 від 19.06.2019 року, укладеним між AT «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Вказує, що AT «ОТП Банк» свої зобов'язання за кредитним договором №2024401241 від 19.06.2019 року виконав в повному обсязі та дата остаточного повернення кредиту становить 19.06.2023 року. Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості, останній платіж відповідачем було внесено 19.01.2022 у сумі 15,91 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, у неї виникла заборгованість станом на день відступлення права вимоги у розмірі 88 062,31 грн.
Наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суд, що є реальною загрозою порушення прав та законних інтересів позивача зі сторони відповідача. Це в свою чергу зробить неможливим або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду.
Представник позивача вважає, що у даному випадку слід вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , та накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми позову 88 062,31 грн. на всіх рахунках у банківських та інших фінансово-кредитні установах.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно роз'яснень Верховного суду України, викладених у п. 1 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити, і такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Згідно ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
У відповідності до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог є стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованості за кредитним договором №2024401241 від 19.06.2019 року у розмірі 88 062,31 грн.
З оглянутої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №336940214 від 26.06.2023 року, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/4 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Таким чином, з метою виключення потенційної можливості невиконання рішення суду за результатами судового розгляду справи, у контексті з положеннями ст. 2 ЦПК України, заяву про накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом спору по даній справі, слід задоволити.
При цьому, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачами.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.151-153,260 ЦПК України, -
Заяву про забезпечення позову - задоволити.
Накласти арешт із забороною вчиняти будь-які юридично значимі дії на нерухоме майно, а саме на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що належить ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми позову 88 062,31 грн. на всіх рахунках у банківських та інших фінансово-кредитні установах крім коштів, які поступають на рахунки, що використовуються для зарахування заробітної плати чи/та пенсії.
Позивач (стягувач): товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064; місце знаходження: м. Дніпро,вул. Академіка Белелюбського, 54, оф. 402.
Відповідач (боржник): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Ухвалу для виконання надіслати до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе