Справа № 243/2300/23
Провадження № 1-кп/243/644/2023
09 серпня 2023 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052510000303 від 08.05.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає: АДРЕСА_2 , має середню освіту, не одружений, не працює, раніше неодноразово судимий, востаннє - вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2021 по справі № 243/13068/19, провадження № 1-кп/243/221/2021, яким ОСОБА_4 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді 3 років позбавлення волі, вирок суду набув законної сили 21.12.2022 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2022, якою вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2021 залишено без змін,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
07 травня 2023 року, близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебував за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_3 , де вони разом проводили дозвілля. В ході спілкування ОСОБА_4 побачив мобільний телефон марки «Nokia», модель «G21», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі темно-сірого кольору з чохлом чорного кольору «Ipaky», який належить ОСОБА_6 . У вказаний час та у вказаному місці у ОСОБА_4 виник протиправний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме - мобільним телефоном марки «Nokia», модель «G21», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі темно-сірого кольору з чохлом чорного кольору «Ipaky», який на праві власності належить ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 07 травня 2023 року, близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_4 , розуміючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, з метою особистого незаконного збагачення та для подальшого використання майна у власних корисливих цілях, всупереч волі власника, розуміючи, що посягає на чужу власність (майно), на яку він не має жодного права, знаходячись за вищевказаною адресою, шляхом введення в оману ОСОБА_6 , попросив мобільний телефон марки «Nokia», модель «G21», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі темно-сірого кольору з чохлом чорного кольору «Ipaky», для здійснення дзвінка свої знайомій, при цьому наміру повертати мобільний телефон ОСОБА_4 не мав.
Будучи введеним в оману, ОСОБА_6 погодився і добровільно передав ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки «Nokia», модель «G21», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі темно-сірого кольору з чохлом чорного кольору «Ipaky», вартість якого складає 3642 гривень 23 копійок.
Після цього, недобросовісно використовуючи довіру ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , отримавши вказаний мобільний телефон та доводячи свій протиправний умисел до кінця, 07 травня 2023 року, близько 16 год. 00 хв., покинув місце вчинення злочину, розпорядившись чужим майном, яким заволодів шляхом зловживання довірою, тобто мобільним телефоном марки «Nokia», модель «G21», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі темно-сірого кольору з чохлом чорного кольору «Ipaky», на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3642 гривень 23 копійок.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
12.06.2023 між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023052510000303 від 08.05.2023, з одного боку, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 468, 468, 472 КПК України.
Згідно з наданою суду разом з обвинувальним актом угодою про визнання винуватості, на той час маючий статус підозрюваного,ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався:
- беззастережно визнати винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувального акту у судовому провадженні;
- співпрацювати зі стороною обвинувачення в розслідуванні та під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти органи досудового розслідування про відомі факти незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Підписуючи зазначену угоду сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаних кримінальних правопорушень та їх правовою кваліфікацією.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відобразились у щирому каятті, повному визнанні ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, активній допомозі під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Остаточне покарання призначити ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_4 засуджено до 3 (трьох) років позбавлення волі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Як вбачається із заяви потерпілого ОСОБА_6 , останній не заперечував проти укладання угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023052510000303 від 08.05.2023 за ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, повністю визнав.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:
- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Суд роз'яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Сторони просять затвердити угоду про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що укладення цієї угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, і що угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне частково приєднати до покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2021 по справі № 243/13068/19, провадження № 1-кп/243/221/2021, який набув законної сили 21.12.2022 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2022, якою вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2021 залишено без змін, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, -
Затвердити угоду від 12.06.2023 про визнання винуватості, укладену між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12023052510000303 від 08.05.2023, з одного боку, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , з іншого боку.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2021, який набув законної сили на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2022 (справа № 243/13068/19), остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення цього вирока до виконання.
Речовий доказ, а саме - мобільний телефон марки «Nokia», модель «G21», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі темно-сірого кольору з чохлом чорного кольору «Ipaky», який належить потерпілому ОСОБА_6 , переданий останньому під розписку на відповідальне зберігання, - залишити у власника.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1