Справа № 636/1061/22 Провадження 1-кп/636/349/23
09.08.2023 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві клопотання прокурора про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню №62022170020000632 від 26.08.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботина Харківської області, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, помічника гранатометника 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України,-
встановив:
В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №62022170020000632 від 26.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.
Стосовно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 28.11.2022 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27), який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє - до 21.08.2023.
Прокурором 08.08.2023 заявлено письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , обґрунтоване тим, що на теперішній час ризики, наведені в п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а інші, більш м'які запобіжні заходи не дозволять забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вказував, що існування ризиків, наведених у ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення не доведено, наполягав на тому, що намірів ухилятися від суду, впливати на свідків або у провадженні або вчиняти інші злочини ОСОБА_5 не має, в нього є постійне місце проживання та реєстрації, наявні стійкі соціальні зв'язки за місцем постійного мешкання, в зв'язку із чим захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, скасувати обрані стосовно ОСОБА_5 запобіжні заходи, або, якщо суд не вважатиме за доцільне скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вирішити питання про зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави, оскільки внести заставу у сумі 198480,00 грн його підзахисний не зможе.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Суд, розглядаючи клопотання прокурора враховує те, що стороною захисту на теперішній час не надано до суду переконливих доказів того, що наведені в ухвалі слідчого судді від 28.11.2022 за результатами розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , ризики на теперішній час суттєво зменшились або перестали існувати.
Так, дійсно, в ході судового розгляду судом допитано свідків обвинувачення, проте на теперішній час ще не допитано свідка сторони захисту, якого за клопотанням обвинуваченого викликано до суду, та місце перебування якого відоме обвинуваченому, отже суд вважає, що на теперішній час ризик незаконного впливу на свідка у провадженні дійсно існує.
Крім того, судом враховуються положення ч.8 ст. 176 КПК України, згідно яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, - тобто тримання під вартою.
Відповідно до фактичних обставин справи та згідно обвинувального акту, вбачається, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення).
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Так, судом враховуються конкретні обставини вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_5 , а саме того, що він обвинувачується у вчинені злочину проти встановленого порядку несення військової служби, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Посилання захисника на наявність у обвинуваченого стійких соціальних зав'язків, постійного місця проживання, самі по собі не спростовують тверджень сторони обвинувачення щодо доцільності продовження тримання ОСОБА_5 під вартою, не зменшують вірогідність існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених в клопотанні прокурора, а тому, доводи захисника суд не вважає визначальними. Крім того, ці обставини існували на час вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, проте не стали стримуючим фактором для нього від противоправних дій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не зменшилися та не перестали існувати на момент продовження цього запобіжного заходу.
Отже, враховуючи всі вищенаведені відомості у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими прокурор обґрунтовував необхідність продовження такого запобіжного заходу, як тримання обвинуваченого під вартою, оскільки на момент розгляду клопотання прокурора всі ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого та обставин кримінального провадження, які прокурор вважає доведеними, направивши обвинувальний акт до суду, та якому за наслідками судового розгляду, суд надасть відповідну процесуальну оцінку, ухваливши виправдувальний чи обвинувальний вирок.
З приводу клопотання захисника про скасування раніше обраного запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , суд вважає за необхідне зазначити, що діючим КПК України, не передбачена можливість звернення сторони захисту із клопотанням саме про скасування запобіжного заходу.
За таких обставин, суд вважає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.
Враховуючи сукупність досліджених судом обставин та тяжкість покарання за злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, та відмовляє у задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 174, 183, 184, 193-199, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити, запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів, тобто до 06 жовтня 2023 року включно.
В задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_4 про зменшення розміру застави - відмовити.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя ОСОБА_1