233 № 233/1242/23
02 серпня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052380000500 від 31 грудня 2022 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Артема Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, освіта середня, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що тяжкість покарання не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також через перебування свідків, які є військовослужбовцями та проходять службу у різних місцях, у т.ч. поза межами с. Довга Балка Іллінівської ТГ, вважав малоймовірним ризик впливу на останніх обвинуваченим. Вважав, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , може забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додані матеріали, оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 серпня 2023 року.
На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_5 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 21 серпня 2023 року.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки він може, на думку прокурора, переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 21 серпня 2023 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_5 , дійшов висновку про доцільність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам, та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може:
- переховуватись від суду, з огляду на суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, та наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та зважаючи на те, що с. Довга Балка Іллінівської ТГ Краматорського району Донецької області знаходиться у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованої окупованої території України. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитись від слідства;
- незаконно впливати на свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з якими ОСОБА_5 знайомий особисто, які на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення проживали за адресою: АДРЕСА_1 , що належить обвинуваченому. При цьому, на теперішній час невідомо, за якою саме адресою проживають свідки. З наданої захисником копії протоколу допиту свідка ОСОБА_7 вбачається, що останній проживає в одному селі з обвинуваченим, з огляду на що він може змусити їх змінити свідчення на свою користь.
При продовженні дії запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 є фізичною особою-підприємцем, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, характеризується за місцем проживання посередньо, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Крім того, зазначені ризики, на думку суду, посилюються через введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , що на даний час виключає можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 331, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Артема Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 30 вересня 2023 року включно, в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_5 відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1