Справа № 202/14391/23
Провадження № 1-кс/202/6136/2023
22 липня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, дистанційно в режимі відео конференції, клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 20.07.2023року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052390000820, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Краматорськ, Донецької області, громадянину України, не одруженому, який не має на вихованні малолітніх та неповнолітніх дітей, з середньою освітою, не працюючому, раніше не судимому, який зареєстрований та мешкає за адресом: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Старший слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою незаконного корисливого збуту шляхом «закладок» особливо небезпечної психотропної речовини на території міста Краматорська ОСОБА_5 через систему миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» не пізніше 20 липня 2023 року (точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені) за допомогою свого мобільного телефону замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, у великому розмірі масою не менше ніж 7,25 гр., яка знаходилася у розфасованому вигляді у п'ятнадцяти полімерних пакуваннях, тим самим незаконно умисно придбав з метою подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут особливо небезпечної психотропної речовини, ОСОБА_5 20 липня 2023 року в період часу приблизно з 11 год. 40 хв. по 12 год. 00 хв, зберігаючи при собі полімерні пакування у кількості не менше 15 одиниць з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, перебуваючи на відстані 20 метрів від будинку № 1 по вул. Кременчуцькій у м. Краматорську шляхом здійснення закладки безконтактним шляхом збув одне полімерне пакування з особливо небезпечною психотропною речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 3,6497 гр., що є великим розміром.
Крім того, 20.07.2023 року в період часу с 17 хв. 45 год. по 19 хв. 35 год. в ході проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості біля будівлі Красноторської селищної ради м. Краматорська за адресою: м. Краматорськ, вул. Гетьманська, буд. 97, ОСОБА_5 добровільно видав з належної йому чоловічої сумки одне полімерне пакування з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 3,6003 гр., що є великим розміром, яку ОСОБА_5 незаконно умисно придбав та зберігав з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
21.07.2023 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вина підозрюваного обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: рапортом інспектора роти № 1 взводу № 1 БПП в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області ДПП ОСОБА_8 про виявлення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події від 20.07.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , висновком експерта № СЕ-19/105-23/2459-НЗПРАП від 21.07.2023, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами в їх сукупності.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України карається позбавленням волі на строк від 6 до 10 років.
Згідно з п. 4, ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 зумовлюється наступними законними підставами: підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин з корисливих мотивів, у зв'язку з чим підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання може переховуватись від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Також в ході досудового розслідування встановлено, що на теперішній час підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, внаслідок чого не має постійного заробітку, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке вчинив з метою заробітку, у зв'язку з чим не виключено можливість, що останній може вчинити нові кримінальні правопорушення, не маючи місця роботи та джерела доходу.
Крім того, підозрюваний особисто знайомий зі свідками по даному кримінальному провадженню, у тому числі які на теперішній час є невстановленими, у зв'язку чим не виключено можливість, що станій може вчинити спробу незаконно впливати на них, що може привести до спотворення вже наявних показів.
Таким чином, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Слідчий зазначає, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, запобігання вказаним ризикам неможливе.
На підставі викладеного, просить застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_12 просили відмовити в задоволенні клопотання та застосуванні найсуворішого виду запобіжного заходу, посилаючись на те, що підозрюваний свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає, сприяє слідству. Вважають, що ризики на які посилається сторона обвинувачення є недоведеними.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, дослідивши доводи клопотання та надані докази на його обґрунтування, вважає, доведеним що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке, відповідно до ст..12 КК України, є тяжким злочином, та передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Так, з доданих матеріалів клопотання вбачається, що підозра достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом інспектора роти № 1 взводу № 1 БПП в м. Краматорську та Слов'янську УПП в Донецькій області ДПП ОСОБА_8 про виявлення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події від 20.07.2023 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , висновком експерта № СЕ-19/105-23/2459-НЗПРАП від 21.07.2023, вилученими речовими доказами та іншими матеріалами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Оцінюючи ризики, слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий та прокурор.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, та передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, слідчий суддя враховує, введення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний контроль за процесуальною поведінкою підозрюваного.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного, незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що підозрюваний будучі знайомим зі свідками, може шляхом вмовлянь, погроз чинити вплив на них, щоб останні змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, на теперішній час підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, внаслідок чого не має постійного заробітку, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке вчинив з метою заробітку, у зв'язку з чим останній може вчинити нові кримінальні правопорушення, не маючи місця роботи та джерела доходу
Слідчий суддя не входить в аналіз доказів обґрунтованість підозри, тому що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається по суті пред'явленого обвинувачення, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
Слідчий суддя також враховує доводи підозрюваного та його захисника, викладені на його користь, але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню встановлених процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо стану здоров'я підозрюваного, стороною захисту не надано доказів, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватись під вартою та проходити курс лікування в умовах спеціалізованої установи.
Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя наголошує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного зі збутом наркотичних засобів.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Аналогічні висновки викладені й у рішенні ЄСПЛ у справі «Харченко проти України», де вказано, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79).
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено, що будь-який інший запобіжний захід , окрім тримання під вартою,не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування .
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи підозрюваного, суд вважає за можливе визначити підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити. Тому, слідчий суддя враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн. 00 коп., що відповідає межі застави, встановленій п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Окрім того, у разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Таким, чином клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) по 18 вересня 2023 року включно.
Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,заставу у розмірі 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця перебування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді діє по 18.09.2023 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1