Справа №522/7191/23
Провадження №1-кс/522/4994/23
09 серпня 2023 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 07.08.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилається на наступне.
СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023160000000109 від 17.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.2 ст.436-2, ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.111 КК України, за наступних обставин.
Згідно матеріалів виконаної постанови про проведення слідчих (розшукових) дій, які надійшли з ВКІБ УСБУ в Одеській області за №65/2/1626 від 26.06.2023, протоколу огляду від 04.07.2023 та протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 21.07.2023 (реєстр.№65/2/554т від 21.07.2023, розсекречено в установленому порядку) встановлено, що громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , номер телефону НОМЕР_1 ), використовуючи акаунт в месенджері «Telegram»: ім'я користувача « ОСОБА_6 » із ніком « ОСОБА_7 » ( ОСОБА_8 ), здійснює умисні дії з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Так, отримано дані, що ОСОБА_5 , через месенджер «Telegram», активно спілкується з невстановленою особою з абонентським номером телефону НОМЕР_2 , якій можливо передає інформацію щодо дислокації підрозділів ЗСУ. Абонент із номером телефону НОМЕР_2 (до якого прив'язаний акаунт в месенджері «Telegram»: ім'я користувача « ОСОБА_9 », нік « ОСОБА_10 »), ідентифікований, як співробітник 9 управління департаменту оперативної інформації 5 служби фсб рф - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який через соціальні мережі та месенджери, вишукує осіб з числа мешканців м. Одеса та Одеської області для збору з метою передачі рф інформації (відомостей) щодо розташування, діяльності та вразливих місць військових об'єктів ЗСУ, об'єктів гуманітарного забезпечення, даних стосовно військовослужбовців, результатів обстрілу ракетами військами рф території м. Одеси та Одеської області, об'єктів критичної інфраструктури й іншої інформації, яка в подальшому буде використана для здійснення терористичних актів, диверсій, посягання на територіальну цілісність України, а також інших злочинів на території м. Одеси та Одеської області в ході збройної агресії рф проти України.
07.08.2023 на підставі ухвали (справа № 522/7191/23, провадження № 1-кс/522/4814/23) слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_12 у період часу з 11:06 по 13:54 слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_13 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, за результатами якого виявлено та вилучено наступні речі та документи: конверт від стартового пакета оператора «lifecell» з номером телефону « НОМЕР_3 »; пластиковий холдер (лежомент) для сім-картки оператора «lifecell» з номером телефону НОМЕР_3 з 2 перехідниками; мобільний телефон VIVO моделі y535, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з сім картами оператора Київстар номер НОМЕР_6 та оператора «Orange» у прозорому чохлі.
У зазначених речах та документах виявлена інформація, яка має значення для досудового розслідування.
Тому прокурор просить накласти арешт на зазначений мобільні телефони.
Прокурор в судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви просить клопотання задовольнити та здійснити розгляд без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви проти задоволення клопотання прокурора заперечує та просять здійснити розгляд без його участі.
Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.
Правові підстави для арешту майна в контексті положень закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно ч.1 ст.318 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що вилучений мобільний телефон не визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та належить особі, яка не має жодного процесуального статусу.
Отже, дослідивши матеріали клопотання встановлено, що прокурором не доведено існування об'єктивного зв'язку вилученого мобільного телефону із вчиненим злочином, у зв'язку з чим не вбачається жодних правових підстав для накладення арешту на вилучене майно.
Тому у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 376 КПК України, -
В задоволенні прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:
09.08.2023