Справа № 521/18328/23
Номер провадження № 2/521/4781/23
08 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по вищевказаній цивільні справі визначено суддю Громіка Д.Д.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя вважає, що справа належить до територіальної юрисдикції іншого суду, виходячи з наступного.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.
Суд, як передбачено в статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978р. у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції, передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно отриманої судом інформації з Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, що відповідач ОСОБА_2 по м. Одесі та Одеській області не значиться.
Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, вбачається що інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 відсутня.
Враховуючи те, що з наданої до суду інформації, щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , зазначена в позові адреса проживання відповідача в АДРЕСА_1 , не являється останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні, та взагалі відповідач ОСОБА_2 по м. Одесі та Одеській області не значиться, отже підстави, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, для звернення до Малиновського районного суду м. Одеси відсутні.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Отже, вказаною правовою нормою визначено, що позови про захист прав споживачів за вибором позивача можуть пред'являтися саме за зареєстрованим місцем проживання чи перебування останнього.
Позивач в позовній заяві зазначає своє місце проживання АДРЕСА_2 .
Однак, з отриманої відповіді з Єдиного демографічного реєстру № 171634 від 04.08.2023 року, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Виходячи з предмету спору і обґрунтувань позивачки, викладених у позові, суд вважає, що підстави для звернення до Малиновського районного суду м. Одеси відсутні.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно положень ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи предмет спору, суддя вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення коштів, необхідно передати до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б).
Керуючись ст.ст. 2, 30, 31, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення коштів передати за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя: Д.Д. Громік