Справа № 521/19155/23
Номер провадження № 2/521/4924/23
08 серпня 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
27 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням було залишено без руху.
Підставою для залишення заяви без руху було те, що позивачем до позовубуло додано квитанцію про сплату судового збору, яка не містила номеру квитанції, що позбавило суд перевірити зарахування коштів до державного бюджету.
04 серпня 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 01.08.2023 року. До вищевказаної заяви позивачем було додано копію квитанції № 2792-3Х5Х-24Х6-6ХРМ від 26.07.2023р.
Разом з тим слід зазначити, що відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, відповідно до ч. 2 ст. 9 «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Згідно п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, платіжне доручення повинно бути засвідчено підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, що за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Так, позивачем до заяви про про усунення недоліків було долучено копію квитанції № 2792-3Х5Х-24Х6-6ХРМ від 26.07.2023р.
Крім того, згідно з правовими позиціями (висновками) Верховного Суду платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) та мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (постанова Верховного Суду, зокрема, від 16.01.2019р. у справі №905/1057/18).
Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено у додатку 9 до цієї Інструкції.
Згідно із додатками до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Положеннями п. 3.7. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Отже, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Разом з тим, до заяви про усунення недоліків додано копію квитанції, яка не містить обов'язкових реквізитів (навіть не зрозуміло на який розрахунковий рахунок перераховані кошти), у зв'язку із чим квитанція не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Таким чином, у встановлений судом строк, недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 01 серпня 2023 року, усунуті не були.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 08.08.2023 року.
Суддя: Д.Д. Громік