Справа № 489/3136/23
Номер провадження 3/489/1386/23
Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Микульшина Ганна Анатоліївна, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, місце реєстрації та проживання якого: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 034901 від 06.06.2023, 06.06.2023 о 18:15 год. в м. Миколаєві, Інгульський р-н, перехрестя вул. Будівельників та вул. 7 Поздовжня, водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння : звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 в суді вину не визнав, пояснив, що погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, потім погодився пройти його і на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, при цьому витратив багато часу на проходження огляду на місці, складання відносно нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, неодноразово повідомляв поліцейському, що поспішає до лікарні щоб встигнути провідати родича у відведені часи, але коли поліцейський повідомив йому, що йому доведеться залишити машину і проїхати з ним зателефонував батькові щоб той приїхав стерегти його машину з с. Мішково-Погорілове, оскільки його авто не зачиняється, а батько не зміг приїхати швидко, врешті відмовився від проходження огляду, оскільки поліцейський завірив його, що він зможе довести свою невинуватість в суді. При цьому, навіть неодноразово пропонував розписатись на чистому бланку протоколу,оскільки дійсно поспішав в лікарню. Також просив звернути вагу суду, що поліцейський жодного разу не назвав йому ознаки наркотичного сп'яніння, а мова його була чіткою, поведінка адекватною.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 768273 від 06.06.2023; довідку УПП в Миколаївській області, згідно якої ОСОБА_1 має посвідчення водія), переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-якіфактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності,або свідками,а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу,протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 2, 3, 6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Системний аналіз вказаних норм права свідчить про те, що у випадку наявності в особи, яка керує транспортним засобом, ознак сп'яніння - поліцейський зобов'язаний пред'явити їй вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому відмова водія, в контексті положень диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, від проходження огляду за своєю природою є вольовою дією та свідчить на свідоме умисне ухилення особи від проходження огляду на стан сп'яніння.
Натомість на відеозаписі з нагрудного реєстратора поліцейського вбачається, що спочатку ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, і поліцейський повідомив йому, що після складання постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАп він може бути вільний, потім поліцейський вирішив перевірити ОСОБА_1 і на стан наркотичного сп'яніння. У той же час з відеозапису події 06.06.2023 такі ознаки наркотичного сп'яніння, як порушення мови, порушення координації рухів в ОСОБА_1 взагалі не вбачаються, а зіниці очей і їх реакцію на світло у ОСОБА_1 працівники поліції взагалі не перевіряли. Більш того, такі ознаки протягом дослідження відеозапису особі, що притягається до адміністративної відповідальності жодного разу навіть не були названі.
При цьому, ОСОБА_1 спочатку погодився і на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, але після того, як поліцейський повідомив йому, що йому доведеться залишити машину і проїхати з ним, зателефонував батькові щоб той приїхав стерегти його машину з с. Мішково-Погорілове, оскільки його авто не зачиняється, а батько не зміг приїхати швидко, врешті відмовився від проходження огляду, оскільки поліцейський завірив його, що він зможе довести свою невинуватість в суді. При цьому, навіть неодноразово пропонував розписатись на чистому бланку протоколу, оскільки дійсно поспішав в лікарню.
Більш того, поліцейський в ході спілкування з ОСОБА_1 не висловлював йому вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, а запропонував йому пройти огляд, і на питання ОСОБА_1 зазначив, що це право особи пройти або відмовитися від огляду на стан сп'яніння.
При цьому мова ОСОБА_1 чітка, поводив себе жваво та ґрунтовно відповідав поліцейському на його питання та мотивував свою відмову від проходження огляду на стан сп'яніння тим, що не вживав наркотичні засоби та не мав будь-яких ознак сп'ягніння, поспішає до лікарні.
Таким чином, виходячи з висловлювань поліцейського та його поведінки, у ОСОБА_1 був відсутній обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння та він мав можливість скористатися своїм правом відмовитися від проходження такого огляду, що в даному випадку особа, відносно якої складений протокол, і зробила.
Також згідно з частинами 1 та 7 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
Системний аналіз зазначених положень законодавства вказує на те, що вони є імперативними та зобов'язують поліцейського відсторонити особу, яка керує транспортним засобом, від його керування у випадку наявності підстав вважати, що остання перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та надати можливість керування цим транспортним засобом іншій особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Попри це, поліцейськими не було усунуто ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та після складення протоколу він продовжив подальший рух, керуючи ним, що, у свою чергу, свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку з якими у поліцейських були б підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, виходячи з наявності таких ознак, та його необхідно усунути від керування транспортним засобом.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що особа, відносно якої складено протокол, дійсно виявляла вказані у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння та вчиняла дії, які б вказували на її ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, тому у посадової особи органу національної поліції були відсутні передбачені законом підстави для складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу такого адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог закону та не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй правопорушенні, та до протоколу не додано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй правопорушенні, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Керуючись статтями 247, 252, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.А. Микульшина