Справа № 473/1649/23
Номер провадження1-кп/473/205/2023
іменем України
"09" серпня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження №12022152190001054 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утримані не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою : АДРЕСА_2 , судимого 20.04.2023 року вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області за ч. 4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України, звільненого від відбуття призначеного судом покарання з іспитовим строком 2 роки,
- в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Олієво-Королівка Городенківського району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утримані не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , судимого 20.04.2023 року вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області за ч. 4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України, звільненого від відбуття призначеного судом покарання з іспитовим строком 2 роки,
- в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
В ніч на 24.12.2022 року, більш точного часу не встановлено, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , виник спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом - мопедом марки «YamaxaJog» без державної реєстрації, чорного кольору, який перебував на території подвір'я будинку АДРЕСА_4 . Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 прибули до вищевказаного домоволодіння. В подальшому ОСОБА_4 через незачинену хвіртку проник на територію повір'я вищевказаного домоволодіння, а ОСОБА_5 , знаходячись біля воріт, спостерігав щоб їх дії ніхто не помітив, та впевнившись в цьому, ОСОБА_4 із корисливих мотивів та переслідую ціль незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, таємно викотив з подвір'я будинку АДРЕСА_4 , мопед марки «YamaxaJog» без державної реєстрації, чорного кольору, належний ОСОБА_8 . Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спільно покотили мопед по вулиці, тим саме, незаконно заволодівши ним. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальні збитки на загальну суму 12 500 грн.
Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю і пояснив, що він та ОСОБА_5 прийшли до подвір'я по АДРЕСА_4 , так як ОСОБА_4 знав, що там перебуває мопед, який він неодноразово бачив у селі Бузьке. Він викотив мопед з подвір'я. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розібрали замок запалення і поїхали на цьому мопеді додому до ОСОБА_5 . Після цього вони обміняли цей мопед на інший. В скоєному кається.
Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, визнав повністю і пояснив, що взимку минулого року, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_5 вкрасти мопед в с.Бузьке. Біля 02 годин ночі вони пішли до домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_4 . Обвинувачені побачили мопед, який стояв у дворі за хвірткою. Так як хвіртка не була зачинена на замок, ОСОБА_4 зайшов на подвір'я, а потім вони викотили мопед до закинутої хати. Там обвинувачені розібрали замок запалення мопеду, завели його і поїхали до ОСОБА_5 додому. На мопеді вони покатались 1-2 дні, а потім його обміняли. На теперішній час мопед повернутий потерпілій. В скоєному кається.
Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України , роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачені вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позицій. Суд, у порядку ч.3 ст.349 КПК України , визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше сховище, належить кваліфікувати за ч. 2 ст.289 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у інше сховище, належить кваліфікувати за ч. 2 ст.289 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, а саме те, що це є тяжкий злочин, обставини, які пом'якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, вік обвинуваченого, те, що він посередньо характеризується за місцем мешкання, на момент скоєння даного кримінального правопорушення не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мати ОСОБА_4 є інвалідом 1-ї групи, думку потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Отже, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження,враховуючи тяжкість злочину та його наслідки, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи ОСОБА_4 , відповідно до ч.1 ст.69 КК України, суд вважає можливим при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, призначити його нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.289 КК України для даного виду покарання. Суд вважає, можливим призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.289 КК України, без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Разом з тим, виходячи з загальних засад призначення покарання щодо його необхідності й достатності, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, а також те, що згідно висновку досудової доповіді, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.04.2023 року ОСОБА_4 був засуджений за ч. 4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбуття призначеного судом покарання з іспитовим строком 2 роки у зв'язку з цим, враховуючи, що злочин ОСОБА_4 був скоєний до ухвалення попереднього вироку, при призначенні ОСОБА_4 покарання необхідно керуватися правилами ч.4 ст.70 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, а саме те, що це є тяжкий злочин, відсутність обставин, які обтяжують його покарання, обставини, які пом'якшують його покарання, вік обвинуваченого, те що він посередньо характеризується за місцем проживання, на момент скоєння даного кримінального правопорушення не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, думку потерпілої, яка претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Отже, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження,враховуючи тяжкість злочину та його наслідки, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи ОСОБА_5 , відповідно до ч.1 ст.69 КК України, суд вважає можливим при призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, призначити його нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.289 КК України для даного виду покарання, Суд вважає, можливим призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.289 КК України, без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Виходячи з загальних засад призначення покарання щодо його необхідності й достатності, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, а також те, що згідно висновку досудової доповіді, виправлення ОСОБА_5 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, суд вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.04.2023 року ОСОБА_5 був засуджений за ч. 4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбуття призначеного судом покарання з іспитовим строком 2 роки у зв'язку з цим, враховуючи, що злочин ОСОБА_5 був скоєний до ухвалення попереднього вироку, при призначенні ОСОБА_5 покарання необхідно керуватися правилами ч.4 ст.70 КК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч..2 ст. 289 КК України, та, з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, біль суворим, призначеним вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.04.2023 року, ОСОБА_4 визначити остаточно покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, передбачені ст.76 КК України, обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, та , з застосуванням ч.1 ст.69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.04.2023 року, ОСОБА_5 визначити остаточно покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, передбачені ст.76 КК України, обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд усіма учасниками процесу протягом 30 днів з моменту його оголошення.
Суддя: