3/134/610/2023 Справа №: 134/1342/23
02 серпня 2023 року Суддя Лабай О. В.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП в Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, РНОКПП - НОМЕР_1 .
За ч. 3 ст. 184 КУпАП.
До Крижопільського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 421173 02.08.2023 року о 01:35 год. у смт. Крижопіль гр. ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СКУ щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній потрапив до Крижопільської ОЛІЛ із діагнозом алкогольного отруєння, алкогольна кома.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що її син проживає на період канікул з бабусею, випив алкоголь і потрапив до лікарні. На даний час провела з ним профілактичну бесіду, просила суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
За приписами ч. 1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозицією ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП. Зокрема, дії ОСОБА_1 , які викладені у фабулі протоколу підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 184 КУпАП, так як оцінивши докази у їх сукупності та дослідивши обставини даної справи, суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконувала батьківських обов'язків, передбачених чинним законодавством, щодо своєї дитини, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, що б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому суддя вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч.3 ст.184 КУпАП на ч.1 ст.184 КУпАП. Перекваліфікація дій не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.
При обранні виду та розміру стягнення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини та майновий стан, наявність на її утриманні малолітніх дітей.
Обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені ст.ст.34, 35 КУпАП, відсутні.
З огляду на вказане, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя визнає за необхідне застосувати до порушниці адміністративне стягнення у виді попередження.
Положеннями ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді попередження за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя