3/134/597/2023 Справа №: 134/1305/23
07 серпня 2023 року Суддя Лабай О. В.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого охоронцем Заболотненського ВПУ-31, РНОКПП - НОМЕР_1 .
Раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності.
За ч. 3 ст. 184 КУпАП.
До Крижопільського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАВ № 421331 08.07.2023 р. о 02:30 год. батько ОСОБА_1 ухилявся від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання своєї дитини ОСОБА_2 , а саме допустив, що син керував т.з. без посвідчення водія відповідної категорії на право керування т.з. , так як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не досягнув 16-річного віку, в смт. Крижопіль по вул. Соборна.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та вказав, що займається вихованням свого сина, працює, коли його не було дома, син взяв мопед без дозволу і поїхав кататися без його відома. Просив закрити справу за відсутністю дії і складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Тобто, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Диспозиція ч.3 ст.184 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Таким чином, оскільки диспозиція ч.3 ст.184 КУпАП має бланкетний характер, то притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП можливе лише за наявності в діях неповнолітнього віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років ознак правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У порушення зазначених вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення лише 24.07.2023, хоча подія, яка стала підставою для його складання та описана в протоколі, відбулась 08.07.2023. В той же час, адміністративний матеріал не містить обґрунтованих доказів причин поважності пропуску названих строків та неможливості складання протоколу не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАВ № 421331 від 24.07.2023 року судом встановлено, що в ньому зазначено, що неповнолітній ОСОБА_2 керував транспортним засобом без посвідчення водія, без зазначення назви транспортного засобу та назви нормативно-правового акта, яким передбачена відповідальність за вчинення такого правопорушення. В порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків події, до матеріалів справи відеозапис вчинення ОСОБА_2 правопорушення не долучений, що є порушенням статті 251 КУпАП, так як відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 421331 від 24.07.2023 є недопустимим доказом у справі та не може бути прийнятий судом до уваги.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити, як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
У ст.62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 283-285 КУпАП, -
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, за відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя