Справа № 495/4807/23
№ провадження 1-кс/495/1588/2023
02 серпня 2023 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , поданого в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162240000571 від 10.05.2023 про скасування арешту майна,-
01 серпня 2023 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, яке було подано в рамках кримінального провадження № 12023162240000571 від 10.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
В провадженні слідчого відділення № 1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162240000571 від 10.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 від 15 травня 2023 клопотання слідчого відділення №1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майно задоволено та заборонено відчуження та користування транспортного засобу автомобілю марки «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, Vin № НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 12.01.2022 ТСЦ 5142, належить ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 до завершення проведення судової - авто технічної експертизи.
Заявник, звертаючись з клопотанням про скасування арешту зазначає, що йому стало відомо, що на даний час проведення судової автотехнічної експертизи завершено, висновки експерта надійшли до слідчого відділення № 1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області. У зв'язку з чим він зазначає, що після проведення судової автотехнічної експертизи відпала потреба у застосуванні арешту на цей автомобіль шляхом заборони користування.
Продовження безпідставного арешту на автомобіль наносить шкоду майновим правам та інтересам ОСОБА_3 , оскільки він використовується у підприємницькій діяльності, чому перешкоджає заборона у користуванні.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України адвокат просив скасувати арешт, накладений відповідно до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.05.2023 по справі 495/4807/23, провадження 1-кс/495/994/2023.
Позиції сторін.
В судове засідання представник власника майна не з'явився, надав заяву в якій просив клопотання розглядати за його відсутності та задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, від слідчого надійшла відповідь в якій зазначалось, проведення експертних досліджень завершено, висновки надійшли та долучені до матеріалів провадження.
Мотивація суду.
Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до змісту ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Зазначений принцип відображено та конкретизовано в ч.1 ст.321 Цивільного кодексу, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована в ст.391 цього кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, одним з яких є арешт майна у кримінальному провадженні.
Частиною 3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Порядок скасування арешту майна визначений ст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023162240000571 надано належним заявником.
В рамках досудового розслідування було встановлено, що 10.05.2023 у період часу з 13 год. 45 хв. по 13 год. 55 хв. здійснено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди під час якого вилучено транспортний засіб: автомобіль марки «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, Vin № НОМЕР_2 , який згідно «Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу» НОМЕР_3 , виданого 12.01.2022 ТСЦ 5142, належить ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та перебував у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 .
Відповідно до постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 10.05.2023 транспортний засіб - автомобіль марки «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, Vin № НОМЕР_2 на підставі положень ст.ст. 40-1, 98, 100, 110 КПК України визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.
10.05.2023 слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області призначено проведення судових-автотехнічних експертизи, проведення яких доручено експертам Одеського НІСЕ.
15.05.2023 ухвалою слідчого судді накладено арешт у вигляді заборони відчуження та користування транспортного засобу автомобілю марки «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, Vin № НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 12.01.2022 ТСЦ 5142, належить ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 до завершення проведення судової - авто технічної експертизи.
При врахуванні необхідності накладання арешту на авто слідчий суддя враховував, що досудове розслідування здійснювалось за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, у зв'язку з чим накладення арешту обґрунтовувалось проведенням всіх необхідних слідчих дій, в тому числі для проведення експертиз.
Разом з тим, дослідивши лист слідчого відділення №1 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 02.08.2023 за вих. 63/4999 слідчий суддя зазначає, що на теперішній час експертизи проведені, до матеріалів кримінального провадження долучені висновки за результатом їх проведення.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року по справі № 727/2878/19, № 14-516цс19 Велика Палата Верховного Суду висловила позицію, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.
Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування. Представник власника майна вказує на те, що відпала необхідність у застосуванні заходу, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
Відповідно до ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Факт перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє конституційного права власника на законних підставах розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
У відповідності до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ,який був наданий стороні кримінального провадження або нею був вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу.
Порядок зберігання речових доказів регулюється відповідно до діючої «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду», затвердженої спільним Наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, що потреби досудового розслідування надалі не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а отже в подальшому застосуванні арешту майна відсутня потреби.
Скасування арешту вказаного майна є підставою для його повернення власнику (законному володільцю) або уповноваженій ним особі.
Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності на даній стадії досудового розслідування завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя, враховуючи висновки проведеного криміналістичного дослідження, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права власності. З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , поданого в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162240000571 від 10.05.2023 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, встановлений відповідно до ухвали слідчого судді №495/4807/23, провадження 1-кс/495/994/2023 від 15.05.2023 на транспортний засіб - автомобіль марки «OPEL MOVANO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску, Vin № НОМЕР_2 дозволивши користування транспортним засобом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1