08 серпня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 689/2428/22
Провадження № 22-ц/4820/1490/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 червня 2023 року (суддя Баськов М.М.).
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У грудні 2022 року АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначалось, що 13.02.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг за умовами проекту «monobank», шляхом підписання анкети-заяви, у якій остання підтвердила, що ознайомилася з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідачці відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 50000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом, з можливістю його коригування.
Посилалось на те, що в порушення норм чинного законодавства та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 15.09.2022 утворилась заборгованість у розмірі 51 372 грн 78 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) 51 372 грн 78 коп.
За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитом, а також судові витрати по справі.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 червня 2023 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 30667 грн 48 коп., за договором про надання банківських послуг «Monobank», б/н від 13.02.2020 та понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1452,13 грн. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права. Так, апелянт зазначає, що підписуючи анкету-заяву відповідачка приєдналась та була ознайомлена з умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал-Банк», тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, адже підписала анкету-заяву, у якій записані положення про ознайомлення останньої з вищевказаними документами. У підписаній анкеті-заяві відповідачка визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який, вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору. Зазначає, що судом першої інстанції не спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 20 705,30 грн, які він помилково вважав відсотками за користування кредитом, а також доводів позивача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення кредитних коштів. Вказує, що відповідачка не заперечує факт користування платіжною карткою. Позивач вважає повністю доведеним факт наявності між сторонами кредитних правовідносин та існування заборгованості у відповідача. В свою, чергу, відповідач не спростував розмір заборгованості по кредиту.
За змістом апеляційної скарги, рішення в частині задоволення позову не оскаржується, а тому, апеляційним судом, згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині не переглядається.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в сумі 30 667 грн 48 коп. в добровільному порядку не повернуті банку, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому, суд також виходив з відсутності підстав вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 03.02.2020 за умовами проекту «monobank» між АТ Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви, в якій зазначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. А також, відповідачка погодилась, що банк має право на власний розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (а.с.12)
Крім того, відповідачка в анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним її відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її даних згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях (п.6).
Наданими кредитними коштами та відповідно кредитною карткою відповідачка користувалася, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит.
Згідно наданого банком розрахунку станом на 15 вересня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 51 372,78 грн (а.с. 10-11).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 12 статті 11 Закону № 675-VIII передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у договорі).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення заборгованості за кредитом (тілом), посилаючись, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, на витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту та тарифи, як невід'ємну частину укладеного договору.
Вказаними документами, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, строк кредитування , порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Однак, вказані документи не підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
З огляду на викладене, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, підстави та порядок нарахування процентів, надані банком Умови і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказаний документ достовірно не підтверджує вказаних обставин.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд першої інстанції, відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, вірно врахував висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
З урахуванням того, що відсутні умови щодо узгодження ціни договору у формі сплати процентів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що нарахування ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами та списання коштів в розмірі 20705,30 грн в погашення цих сум здійснено позивачем протиправно. А тому, обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду в частині відмови в позові і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 08 серпня 2023 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай