Номер провадження: 33/813/1223/23
Номер справи місцевого суду: 521/4893/23
Головуючий у першій інстанції Черевко С. П.
Доповідач Котелевський Р. І.
01.08.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя Котелевський Р.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тьосової Я.В.,
представника митниці - Кептене Д.А.,
захисника - Суворової Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Суворової Ю.І. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.06.2023 року щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України,
встановив:
Оскарженою постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 країна реєстрації MD (Молдова), а також стягнуто судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Згідно з оскарженою постановою, 27.11.2022 року, об 11 год. 51 хв., в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку виїзд з України на автомобілі «NISSAN SUNNY» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням гр. України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 , в якості пасажиру прибув гр. України ОСОБА_4 .
Під час здійснення митного контролю встановлено, що відповідно до інформації з розділу АСМО ПІК «Автотранспортні засоби» «облік транспортних засобів в пункті пропуску для автомобільного сполучення» гр. ОСОБА_4 завіз об 23:35:34, 10.08.2021 року, на митну територію України автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 країна реєстрації MD (Молдова) через пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» Одеської митниці в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». Інформація щодо вивезення за межі митної території України даного транспортного засобу станом на 27.11.2022 року відсутня.
В митницю, з метою продовження строку тимчасового ввезення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 країна реєстрації MD (Молдова) гр. ОСОБА_4 не звертався. Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку гр. ОСОБА_4 не надав.
Таким чином, ОСОБА_5 перевищив встановлений статтею 380 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення транспортного засобу - автомобіль марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 країна реєстрації MD (Молдова) більше ніж на тридцять діб.
Не погоджуючись з постановою, захисник Суворова Ю.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою не накладати адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.467 МК України, а справу закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що адміністративна справа щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції, закінчились строки накладення адміністративного стягнення, які передбачені ст.467 МК України. На підтвердження своїх доводів, захисник зазначає, що ОСОБА_5 звертався із заявою до Органу митниці про продовження терміну перебування транспортного засобу на території України 13.10.2022 року, тобто після закінчення строку терміну перебування цього засобу на митній території України і ця сама дата є датою, від якої слід відраховувати день виявлення правопорушення. При цьому, митними органами справа щодо ОСОБА_1 передана до суду 18.05.2023 року, тобто після закінчення строку накладення стягнення.
До початку апеляційного розгляду представником Одеської митниці Держмитслужби України Бурчо І. подано заперечення на апеляційну скаргу захисника, в якій вона посилається на те, що ОСОБА_6 на момент звернення до митних органів із заявою про продовження терміну перебування транспортного засобу - автомобілю марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 на території України, а саме 13.10.2022 року, яка надійшла до митниці 21.10.2022 року, вже було порушено строки такого звернення, а також не підтверджено обставин непереборної сили, які перешкодили йому вчинити дії, які він зобов'язаний вчинити щодо вивезення вказаного транспортного засобу. Більш того, представник митниці зазначила, що у своїй заяві ОСОБА_5 зазначив номер транспортного засобу, який не перебував на обліку в митних органах (помилка в номері транспортного засобу), а також на момент ввезення транспортного засобу на територію України, останній в'їжджав за одними паспортними даними, а виїжджав за іншими паспортними даними (серія та номер паспорту).
Вивчивши матеріали адміністративної справи; заслухавши в судовому засіданні доводи захисника Суворової Ю.І., яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити; представника Одеської митниці Держмитслужби Кептене Д.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні; дослідивши докази, які долучені до справи; суд доходить до наступних висновків.
Статтею 487 Митного кодексу України (далі - МК) передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 486 МК передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно ч.1 ст.495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи захисника та заперечення представника митниці, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржена постанова є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог МК та КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.
Приймаючи рішення по справі, місцевий суд вірно встановив обставини правопорушення та на законних підставах визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК.
Факт вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, підтверджується: протоколом про порушення митних правил №1437/50000/22 від 27.11.2022 року, доповідною запискою, копією паспорту, копією витягу з бази даних (Витяг з АСМО ЄАІС «Інспектор»), довідкою про оцінку та іншими матеріалами справи, які були досліджені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом.
При цьому, захисником в судовому засіданні не зазначено щодо будь-яких порушень у долучених до матеріалів справи митницею документів, або зазначення в них невірних чи неточних даних.
Відповідно до ч.6 ст.481 МК, законом передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування
Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Абзацом другим частини четвертої статті 380 МК України визначено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 6, 7, 8 ст. 380 МК тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування. Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації. Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Проте, МК України передбачає і обставини, за яких особою, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть бути не вивезені у встановлений строк, але за дотриманням відповідних зобов'язань.
Так, абзацом 4 частини 4 статті 380 МК України передбачено, що строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п'ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Частиною 1 статті 460 МК України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 , 10.08.2021 року, ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 країна реєстрації MD (Молдова) через пункт пропуску «Кучурган-Первомайськ» Одеської митниці в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». Дата ввезення 10.08.2021 року, о 23 год 35 хв ( а.с. 16). Таким чином граничним строком вивезення з митної території України вказаного транспортного засобу є 10.08.2022 року.
Проте, станом на момент перетину державного кордону України в пункті пропуску «Паланка-Маяки-Удобне» відділу митного оформлення №1 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці (виїзд за межі території України), а саме 27.11.2022 року будь-яких дій щодо вивезення такого транспортного засобу не прийняв.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги захисника з приводу повідомлення ОСОБА_6 до Одеської митниці щодо продовження терміну перебування вище зазначеного транспортного засобу на території України, оскільки таке повідомлення було направлено останнім 21.10.2022 року (вх №20258/10), тобто після спливу більше ніж двох місяців з моменту завершення річного строку перебування транспортного засобу на митній території України, а не до його завершення.
При цьому, у своїй заяві ОСОБА_5 зазначив номер транспортного засобу, який не вивозився ним та не перебував в інформаційно-обліковій базі даних Одеської митниці, про що останнього повідомлено листом-відповіддю «Про надання інформації» від 23.11.2022 року за вих №7.10-4/28.5-01/10/18327 (а.с. 20-21).
Більш того, жодних відомостей у своїй заяві щодо виниклих обставин непереборної сили, або факту аварії, які перешкодили йому вчинити дії, які він зобов'язаний вчинити щодо вивезення вказаного транспортного засобу, ОСОБА_6 не зазначено та на підтвердження до митного органу не надано.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК.
З приводу доводів апеляційної скарги щодо закінчення строків накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення дій, передбачених ч.6 ст.481 МК України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Відповідно до дослідженим апеляційним судом матеріалів справи щодо ОСОБА_1 , протокол про порушення митних правил №1437/50000/22 складено 27.11.2022 року та саме в цей день митними органами виявлено факт порушення ним ч.6 ст.481 МК України (а.с. 2-5).
Водночас, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Малиновського районного суду м. Одеси в провадження судді Черевка С.П. 28.02.2023 року надійшли матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за ч.6 ст.481 МК України, і саме з цього моменту зупиняється строк накладення адміністративних стягнень, а з часу складення протоколу про порушення митних правил №1437/50000/22 від 27.11.2022 року до надходження справи до суду першої інстанції пройшло лише три місяці, тобто, митними органами та судом першої інстанції не порушено строків ні звернення до суду зі справою про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , ні щодо накладення на нього стягнення відповідно до санкції ч.6 ст.481 МК України (а.с. 26).
Захисник в апеляційній скарзі не порушував питання щодо суворості накладення стягнення, оскільки оскаржував сам факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 ..
Проте, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно прийняте рішення щодо застосування до ОСОБА_1 саме стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки правопорушення, передбачене ч.6 с.481 МК України є триваючим, та його припинення можливе лише шляхом повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили, або шляхом конфіскації.
Зважаючи на що, апеляційний суд дійшов до висновку, що саме конфіскація транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN-код НОМЕР_2 країна реєстрації MD (Молдова) є видом стягнення, яким можливо припинити вказане адміністративне правопорушення.
З урахуванням наведених обставин апеляційний суд доходить висновку, що застосоване суддею районного суду стягнення, як за своїм видом, так і розміром відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, оскільки є цілком пропорційним вчиненому правопорушенню, а в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 380, 458, 481, 486, 489, 495 Митного кодексу України, ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Суворової Ю.І. - залишити без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 06.06.2023 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнано винуватим за ч.6 ст.481 МК України - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський