Справа № 677/1120/23
Провадження № 1-кс/677/9/23
09.08.2023 рокум. Красилів
Слідчий суддя Красилівського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на дії та бездіяльність прокурора, -
08.08.2023 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області із скаргою на дії та бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР), про вчинене кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 01.08.2023 року ним подано уповноваженим особам Хмельницької окружної прокуратури заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, яке містить ознаки злочину, передбаченого ст. 364 КК України. На його заяву 04.08.2023 року в приміщенні Хмельницької окружної прокуратури він отримав документ, з якого йому стало відомо, що його заяву про вчинення злочину від 01.08.2023 року до ЄРДР не внесено.
Вважає, що посадовими особами Хмельницької окружної прокуратури допущена бездіяльність, оскільки відомості, викладені у його заяві про вчинення кримінального правопорушення 01.08.2023 року повинні негайно, але не пізніше 24 години після подання заяви вноситись до ЄРДР.
У зв'язку з цим, ОСОБА_2 просить визнати бездіяльність посадової особи Хмельницької окружної прокуратури та зобов'язати уповноважених осіб Хмельницької окружної прокуратури внести його заяву про вчинення злочину від 01.08.2023 року до ЄРДР.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя доходить таких висновків.
За нормами Кримінального процесуального Кодексу України вбачається, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (п.18 ч.1 ст. 3, ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України). З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань та скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
Тобто, за правилом територіальної підсудності скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно з положеннями ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України; дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів Бюро економічної безпеки України; г) органів Державного бюро розслідувань; ґ) Національного антикорупційного бюро України.
Відповідно до ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Зі змісту положень норм статей глави 26 КПК України випливає, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм Кримінального процесуального Кодексу України заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Таким чином, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за N 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року.).
Відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.04.2020 року по справі № 487/7605/19 (провадження № 51-1901впс20), територіальна підсудність повинна визначатись за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою, у складі якого знаходиться орган досудового розслідування.
Відповідно до п. 9.1. Наказу Генерального прокурора України № 309 від 30.09.2021 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» керівникам прокуратур усіх рівнів, їх першим заступникам і заступникам відповідно до розподілу обов'язків та у межах повноважень, передбачених КПК України необхідно забезпечувати виконання вимог частин п'ятої та сьомої статті 214 КПК України при розгляді заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, що надходять до органів прокуратури, у тому числі на гарячі лінії або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а якщо такі повідомлення отримано під час особистого прийому, то також ознайомлювати заявників під підпис про кримінальну відповідальність за статтею 383 КК України за подання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
З урахуванням наведеного, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою.
Хмельницька окружна прокуратура, юридична адреса якої - 29018, м. Хмельницький, вулиця Бориса Антоненка - Давидовича, 10, знаходиться в межах територіальної юрисдикції слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Оскільки державний орган, на який скаржиться ОСОБА_2 , не знаходиться в межах територіальної юрисдикції слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області, відтак, скарга не підлягає розгляду слідчим суддею Красилівського районного суду Хмельницької області.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
За вказаних обставин, скарга ОСОБА_2 на дії та бездіяльність прокурора підлягає поверненню.
Необхідно роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді у порядку, передбаченому КПК України, зокрема до місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться державний орган, процесуальних дій якого стосуються вимоги поданої скарги.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 38, 304, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на дії та бездіяльність прокурора - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права на повторне звернення до слідчого судді, суду зі скаргою в порядку, передбаченому КПК України.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1