31 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
представника власника майна - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , власника майна ОСОБА_8 , представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, -
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 про арешт майна та накладено арешт на наступні земельні ділянки з кадастровими номерами:
- 3222487000:04:002:5039 загальною площею 0,1776 га;
- 3222487000:04:002:5030 загальною площею 0,0809 га;
- 3222487000:04:002:5007 загальною площею 0,08 га;
- 3222487000:04:002:0308 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:5018 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0094;
- 3222487000:04:002:5014 загальною площею 0,0931 га;
- 3222487000:04:002:0048 загальною площею 0,0998 га;
- 3222487000:04:002:5651 загальною площею 0,0732 га;
- 3222487000:04:002:0249 загальною площею 0,0993 га;
- 3222487000:04:002:0250 загальною площею 0,1001 га;
- 3222487000:04:002:0275 загальною площею 0,0994 га;
- 3222487000:04:002:0063 загальною площею 0,1199 га;
- 3222487000:04:002:5068 загальною площею 0,12 га;
- 3222487000:04:002:0185 загальною площею 0,107 га;
- 3222487000:04:002:0066 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0067 загальною площею 0,1118 га;
- 3222487000:04:002:0172 загальною площею 0,1127 га;
- 3222487000:04:002:5446 загальною площею 0,0607 га;
- 3222487000:04:002:5445 загальною площею 0,0814 га;
- 3222487000:04:002:0191 загальною площею 0,229 га;
- 3222487000:04:002:0065 загальною площею 0,1185 га;
- 3222487000:04:002:0073 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0072 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:5716 загальною площею 0,0695 га;
- 3222487000:04:002:5715 загальною площею 0,07 га;
- 3222487000:04:002:5011 загальною площею 0,1172 га;
- 3222487000:04:002:0061 загальною площею 0,114 га;
- 3222487000:04:002:0159 загальною площею 0,1035 га;
- 3222487000:04:002:0158 загальною площею 0,1002 га;
- 3222487000:04:002:0127;
- 3222487000:04:002:0136 загальною площею 0,101 га;
- 3222487000:04:002:0046 загальною площею 0,1012 га;
- 3222487000:04:002:5047 загальною площею 0,2031 га;
- 3222487001:01:006:0241 загальною площею 0,1045 га;
- 3222487000:04:002:0096 загальною площею 0,1033 га;
- 3222487000:04:002:5441 загальною площею 0,1009 га;
- 3222487001:01:006:0234 загальною площею 0,1053 га;
- 3222487001:01:006:0233 загальною площею 0,1006 га;
- 3222487001:01:006:5018 загальною площею 0,1 га;
- 3222487001:01:006:0224 загальною площею 0,2005 га;
- 3222487001:01:006:0223 загальною площею 0,1992 га;
- 3222487001:01:006:0394 загальною площею 0,1017 га;
- 3222487001:01:006:0322 загальною площею 0,1595 га;
- 3222487001:01:006:5075 загальною площею 0,25 га;
- 3222487001:01:006:5488 загальною площею 0,167 га;
- 3222487000:04:002:0058 загальною площею 0,119 га;
- 3222487000:04:002:0057 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:5461 загальною площею 0,12 га;
- 3222487000:04:002:0149 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0193 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0148 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0147 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0145 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0144 загальною площею 0,11 га;
- 3222487000:04:002:0143 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0150 загальною площею 0,1088 га;
- 3222487000:04:002:0151 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0180 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0059 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0154 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0155 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0056 загальною площею 0,1 га;
- 3222487000:04:002:0183 загальною площею 0,1 га із забороною їх відчуження.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , власник майна ОСОБА_8 та представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.
Представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:002:0185, загальною площею 0,107 га, що належить ОСОБА_6 , постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на вказане майно відмовити.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, порушує конституційні права власності, а саме обмежує власника у праві на користування та розпорядженням своїм майном.
На думку апелянта, стороною обвинувачення на обґрунтування внесеного на розгляд клопотання надано матеріали, у яких містяться неправдиві відомості про час та порядок виділення земельної ділянки із кадастровим номером 3222487000:04:002:0185 у приватну власність. Так, ОСОБА_6 набула право власності на майно - земельну ділянку з кадастровим номером3222487000:04:002:0185, загальною площею 0,107 га щеу 2004 році, а не у 2014, як про це зазначає прокурор, тобто за сімнадцять років до початку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021111140000595 від 20.10.2021 року, в межах якого і внесено клопотання про арешт майна.
Крім того, в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, прокурором не надано жодного документу на підтвердження факту віднесення вказаної земельної ділянки до земель лісового фонду.
Відповідність арештованого майна критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, також не доведено, оскільки жодного доказу на підтвердження того, що вказана земельна ділянка є предметом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення не надано, відтак не зрозуміло яким саме критеріям в розумінні вимог ст. 98 КПК України, відповідає вказана земельна ділянка.
Окрім того, як зазначає представник, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України, класифікується як нетяжкий злочин і відповідно до ст. 49 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ще невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб закінчився.
Враховуючи, що розгляд клопотання проведено без участі власника майна, копія оскаржуваної ухвали була отримана лише 15.05.2023 року, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження не пропущено.
За аналогічних доводів та підстав власник майна ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року в частині накладення арешту на належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3222487000:04:002:5068 загальною площею 0,12 га, постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешті цього майна; представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487001:01:006:0233 загальною площею 0,1006 га, що належить ОСОБА_9 , постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешті цього майна.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначають апелянти, копії оскаржуваного рішення були отримані 21.06.22023 та 12.07.2023, відтак згідно ч. 3 ст. 395 КПК України строк на оскарження вважається не пропущеним.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апелянтами не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а їх апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та наданих матеріалів справи, Київською обласною прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12021111140000595 від 20.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_11 від 15.07.2022 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 12021111140000595 від 20.10.2021 речовими доказами.
08.02.2023 прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, перелік та ідентифікуючі ознаки якого викладено в клопотанні прокурора, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року клопотання прокурора частково задоволено.
Відповідно частини першої статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021111140000595 від 20.10.2021, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обґрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на це майно.
З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги з урахуванням викладених в них доводів, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами:
- 3222487000:04:002:0185, загальною площею 0,107 га,
- 3222487000:04:002:5068 загальною площею 0,12 га,
- 3222487001:01:006:0233 загальною площею 0,1006 га, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , власника майна ОСОБА_8 , представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3415/2023 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 759/2360/23
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1