унікальний номер справи № 369/7399/22
апеляційне провадження № 33/824/110/2022
28 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді Білич І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жовніренка Володимира Йосиповича, в якій міститься клопотання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , працюючого ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія Україна» помічник продюсера,
до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн.
Не погоджуючись з постановою суду представник ОСОБА_1 - адвокат Жовніренко В.Й. подав апеляційну скаргу у якій міститься клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження, який, на думку скаржника, пропущений з поважних причин. А саме: копію постанови Подільського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року було отримано скаржником лише18 червня 2021 року, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи (а.с. 36); апеляційна скарга подана 22 червня 2021 року.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Враховуючи зазначені в скарзі обставини щодо пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, а також відсутність в матеріалах справи доказів отримання скаржником оскаржуваного судового рішення до 18 червня 2021 року, керуючись принципом доступу до правосуддя, строк підлягає поновленню з підстав поважності причин його пропуску.
В поданій апеляційній скарзі скаржник просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що в протоколі про адміністративне правопорушення ААБ № 136406 є суттєві недоліки, зокрема виправлення у даті складання протоколу; в графі «назва документа «не зазначено дати видачі і найменування органу, що його видав; немає підпису щодо роз'яснення прав ст.ст.55, 56 , 59 Конституції України; до протоколу доданий запис камери АА00211, однак інформація щодо умов отримання відео з бодікамери № АА 00211, осіб, які користувалися зазначеними бодікамерами, в складеному протоколі про адміністративне правопорушення не міститься; відео файли із зазначених камер не містять безперервної зйомки подій, а мають ознаки нарізки відео, що не у повній мірі підтверджує існування обставин, які мають значення для справи, а також його достовірність, що підтверджується відсутністю проміжного файлу 1302 запису з камери 1, та файлу 0479 запису камери 2; дані про свідків та потерпілих в порушення вимог ст. 256 КУпАП не внесені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 136406. Вказуючи, що в порушення вимог пункту 2 Розділу 9 Інструкції № 1395 з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, на місце пригоди слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій, незважаючи на тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 в ДТП, не викликалась. Згідно консультаційному висновку спеціаліста КНП КДЦ Солом'янського району м. Києва від 19 березня 2021 року, ОСОБА_1 13 березня 2021 року було спричинено наступні ушкодження: ЗЧМТ, струс голосного мозочку, забій м'яких тканин голови, закритий перелом кісток носу без зміщення, забійна рана правого 3 пальця руки та гематоми живота, лівої голені, амнезія.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за результатами проведення експертного дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 березня 2021 року, експертом було зазначено, що: при заданих обставинах, водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування уникнути зіткнення керованого ним транспортного засобу із автомобілем «Хонда Аккорд» під керуванням водія ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п.12.3 ПДР, оскільки проведеними вище дослідженнями було встановлено, що при встановлених параметрах розвитку ДТП, водій автомобілю «Субару Імпреза» не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення з автомобілем «Хонда Аккорд», то з технічної точки зору він знаходився в аварійній обстановці.
Виходячи із того, що діями водія ОСОБА_2 була створена аварійна дорожня ситуація для водія ОСОБА_1 , то з технічної точки зору в даному випадку після зіткнення з автомобілем «Хонда Аккорд» у водія автомобіля ОСОБА_1 , який знаходився в аварійній ситуації, була відсутня технічна можливість запобігти зіткнення з автомобілем «БМВ XI», д.н.з. НОМЕР_1 .
Враховуючи результати проведених вище досліджень, є підстави зробити висновки про те, що при заданих у заяві вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є та обставина, що водій автомобіля «Хонда Аккорд» ОСОБА_2 , виконуючи перестроювання із середньої смуги на ліву, належно не переконалася у безпеці виконання вказаного маневру і не дала дороги автомобілю «Субару Імпреза», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вислухавши пояснення осіб, що з'явилися, суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях учасників ДТП, письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозаписі долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, план схемі ДТП
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №136406 від 13 березня 2021 року, 13 березня 2021 року о 20 год.40 хв. в м. Києві, перебуваючи по проспекту Правди, 51 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Ходна Акорд» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду від удару якого виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «БМВ» д.н.з НОМЕР_1 , який рухався по проспекту Правди в м. Києві. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.11.4, 12.1, 13.1 ПДР за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №193401 від 13 березня 2021 року, 13 березня 2021 року о 20 год.50 хв. в м. Києві, по проспекту Правди, 51 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння а саме запах з порожнини рота, порушення мови, поведінка яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали подану апеляційну скаргу, та ОСОБА_1 вказав на те, що напрямок руху з виїздом на зустрічну полосу руху він здійснив вимушено, через порушення водієм «Ходна Акорд» д.н.з. НОМЕР_3 вимог п.10.1; 10.3 ПДР. Саме водій даного автомобіля рухаючись в правому крайньому ряду в попутньому з ним напрямку перед здійсненням маневру перестроювання ліворуч, на полосу руху ОСОБА_1 не переконалася, що це буде безпечним і не створить перешкод або безпеки іншим учасникам руху. Внаслідок дій водія автомобіля «Ходна Акорд» д.н.з. НОМЕР_3 перестроювання на полосу руху по якій рухався його автомобіль сталося зіткнення двох транспортних засобів. Внаслідок зіткнення його автомобіль виїхав на зустрічну для нього полосу руху, це сталося вимушено, а не внаслідок порушення ним правил дорожнього руху, як про це відображено в протоколі про адміністративне правопорушення. Доказом цього є схема огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій автомобіль «Ходна Акорд» д.н.з. НОМЕР_3 зафіксований на місці пригоди під кутом, що свідчить про рух вказаного транспортного засобу справа наліво по ходу руху транспортного засобу водія ОСОБА_1 .
У той день він не вживав алкогольні напої та не перебував в стані наркотичного сп'яніння, внаслідок удару та наявності з 2016 року у нього мінно-вибухової травми, контузії головного мозку внаслідок чого має стійкі наслідки МВТ (перебування в зоні проведення АТО) які в період загострення та отримання травм внаслідок ДТП могли для сторонніх людей сприйматися як ознаки його знаходження в стані алкогольного сп'яніння. В той же час ніким не було встановлено чи міг він взагалі після отриманої травми з урахуванням зазначених травм (висновок центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 18.02.2020 року № 119) усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. При цьому слід також враховувати і консультативні результати лікаря психіатра госпіталю ветеранів війни «Лісова пісня» ОСОБА_5 за яким було встановлено діагноз FO7.8 - згідно міжнародної класифікації захворювань це психічні розлади та розлади поведінки, тому вважали за доцільне суду було б задовольнити їх клопотання та призначити по справі судово-психіатричної експертизи.
Із пояснень ОСОБА_2 наданих як в ході складання матеріалів адміністративного провадження так і в суді вбачається, що вона, 13 березня 2021 року о 20 год.40 хв. керуючи автомобілем «Ходна Акорд» д.н.з. НОМЕР_3 у м. Києві по пр. Правди в сторону вулиці Газопровідна, зупинившись на червоне світло світлофора, перебуваючи у лівій смузі, де також стояли перед нею автомобілі відчула удар з лівого боку по її транспортному засобу. Даний удар був спричинений транспортним засобом марки Субару ДНЗ НОМЕР_2 , який рухався без включених фар. Після удару з її автомобілем продовжив рух по роздільній смузі по пр. Правди в напрямку вул. Газопровідної. В подальшому даний транспортний засіб виїхав на ліву зустрічну смугу де відбулося зіткнення з транспортних засобом БМВ д.н.з НОМЕР_1 . На місці події зібралося багато людей, всі спочатку кинулися допомагати водію ОСОБА_1 , але побачивши що він п'яний, не побили, однак кричали на нього. Приїхали працівники поліції, швидка, телебачення. ОСОБА_1 хоч і не відмовлявся пройти «Драгер» однак своїми діями вникав це зробити: носив його в руках, дув не з тією силою та не тривало. Працівники швидкої допомоги оглянули його, в нього була лише шишка на голові, ходив він нормально. Його забрали на освідування в медичний заклад, однак в подальшому привезли назад так як від такого проходження огляду він відмовився. Пояснення водія вважала такими, як на намагання уникнути відповідальності тому, що всі події були зафільмовані приїхало телебачення «Київ оперативний». Відтак можна побачити і його поведінку і відмову від проходження і все інше.
Із письмових пояснень ОСОБА_6 (чоловіка ОСОБА_2 який перебував в автомобілі на час ДТП) вбачається, що він перебував у транспортному засобі, яким керувала його дружина ОСОБА_2 . ОСОБА_2 зупинила транспортний засіб на червоне світло світлофора, перебуваючи у лівій смузі руху, перед ними були також автомобілі які зупинилися на червоний сигнал світлофора. Після зупинки, через деякий час вони відчули удар по транспортному засобу з лівого боку. В подальшому, ОСОБА_6 побачив, що удар спричинено транспортним засобом Субару ДНЗ НОМЕР_2 , який рухався без включених фар і після нанесення удару, продовжив рух в напрямку вул. Газопровідної, де через декілька хвилин зіткнувся у лівій смузі зустрічного руху з транспортним засобом БМВ.
Зі змісту пояснень ОСОБА_7 та її представника вбачається, що керуючи 13 березня 2021 року приблизно о 20 год.40 хв. автомобілем БМВ Х1 у м. Києві по проспекту Правди зі сторони вул. Виговського в сторону пр. Правди, зупинилася перед пішохідним переходом який знаходився біля будинку за адресою пр. Правди, 51. на червоний сигнал світлофора. Коли загорівся зелений дозволяючий сигнал, почала відновлювати рух, однак на її смугу руху із зустрічної смуги раптово, без світла лише на габаритних вогнях виїхав автомобіль Субару ДНЗ НОМЕР_2 (як потім було встановлено під керуванням водія ОСОБА_1 ) Вона зупинилася, однак автомобіль під керуванням ОСОБА_1 ударив її не зупиняючись. ОСОБА_1 вийшов з машини, у нього були явні ознаки сп'яніння (запах алкоголю, сплутана мова, хитка хода). Поліцейські прибули швидко, також зібралися перехожі, приїхало телебачення «Київ оперативний». Поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти обстеження на «Драгері». Однак, він всіляко уникав зробити це, дихальні рухи робив навпаки. Водій іншого автомобіля та її пасажир були тверезі. ОСОБА_1 відмовився пройти опосвідування в медичному закладі, так як він рухався в автомобілі без паска безпеки то при ударі вдарився головою, була викликана швидка допомога. Яка приїхавши оглянула ОСОБА_1 , однак не госпіталізувала.
Вказувала також, що здійснювавши лобовий таран транспортного засобу, яким вона керувала, ОСОБА_1 не вчиняв при цьому будь-яких дій щодо гальмування чи намагання уникнути лобового зіткнення. В її автомобілі був відеореєстратор яким це все відображено. Тому всі пояснення ОСОБА_1 не відповідають обставинам які мали місце насправді.
Згідно наявного в матеріалах справи відеозапису, долученого судом апеляційної інстанції до матеріалів справи за клопотанням ОСОБА_7 , було встановлено, що пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повністю узгоджуються з поясненнями наданими ним як під час складання адміністративного матеріалу так і в суді апеляційної інстанції.
Для повного з'ясування обставин справи апеляційним судом був запрошений експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до ст.. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п. 11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Пунктами 12.1, 13.1 ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Вивчивши матеріали справи, експерт пояснив, що виходячи з обсягу наявних матеріалів справи, пояснень учасників ДТП, обсягу пошкоджень на автомобілях, даних відео реєстратора можна зробити висновок, що водій автомобіля марки «Ходна Акорд» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 не виконувала перестроювання, контактування її автомобіля з автомобілем «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_2 відбулося в попутньому напрямі, а відтак в її діях не вбачається невідповідності правилам дорожнього руху з технічної точки зору.
Водій автомобіля марки «БМВ» д.н.з НОМЕР_1 , не мала технічної можливості уникнути зіткнення. Навіть її зупинка не забезпечила відсутності зіткнення, так як водій автомобілем «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив виїзд на зустрічну смугу руху.
Експерт посилався на те, що з технічної точки зору саме не відповідність дій водія з автомобіля «Субару Імпреза» д.н.з. НОМЕР_2 вимогам п. п 12.1, 13.1 ПДР України перебувають у причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Вищенаведені докази, у своїй сукупності, свідчать про те, що 13 березня 2021 року о 20 год. 40 хв. в м. Києві, по проспекту Правди, 51 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Субару Імпреза», не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, у зв'язку з чим, скоїв зіткнення з автомобілем марки «Ходна Акорд» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, після чого, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки «БМВ» д.н.з НОМЕР_1 , який рухався по проспекту Правди в м. Києві, що свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При цьому, суд апеляційної інстанції не бере до уваги висновок експерта за результатами проведення авто-технічного дослідження № 24 від 27 квітня 2021 року, оскільки зі змісту вказаного висновку не вбачається, що для проведення авто-технічного дослідження експерту були надані усі наявні у даній справі матеріали та докази.
Не можуть бути підставою для скасування судового рішення посилання скаржника на висновок центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 18.02.2020 року № 119 та пояснення лікаря-психіатра госпіталю ветеранів війни «Лісова пісня» ОСОБА_5 що були надані в суді щодо встановлення діагнозу FO7.8 .- так як вони не містять в собі доказів на підтвердження підстав звільнення правопорушника від відповідальності.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9. а) ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділ І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділ І Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я) (п. 7 Розділ І Інструкції).
Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому Законом порядку, зафіксована і на відеозаписі долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, а також показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Слід зазначити, що ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортним засобом в стані сп'яніння так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння. Отже, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, винна ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно визначив, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, як порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Посилання скаржника на наявність у протоколі про адміністративне правопорушення ААБ № 136406 певних недоліків, а саме: виправлень у даті складення протоколу; відсутність підпису щодо роз'яснення прав ст.ст.55, 56 , 59 Конституції України; до протоколу доданий запис камери АА00211, однак інформація щодо умов отримання відео з бодікамери № АА 00211, осіб, які користувалися зазначеними бодікамерами, в складеному протоколі про адміністративне правопорушення не міститься, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказані недоліки не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень.
Доводи апеляційної скарги на те, що відео файли не містять безперервної зйомки подій, а мають ознаки нарізки відео, що не у повній мірі підтверджує існування обставин, які мають значення для справи, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, адже на зазначених відеозаписах чітко зафіксовано обставини адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні покарання суд врахував характер вчиненого правопорушення, відомості про його особу, тому апеляційний суд погоджується із призначеним адміністративним стягненням у межах санкції за більш серйозне правопорушення, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Подільського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. А відтак, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Жовніренка Володимира Йосиповича, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Жовніренка Володимира Йосиповича задовольнити та поновити скаржникові строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жовніренка Володимира Йосиповичазалишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя