про відкриття касаційного провадження
07 серпня 2023 року
м. Київ
справа №240/44080/21
адміністративне провадження №К/990/25505/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, за участю третьої особи - Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, в якому просив:
-визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області щодо видачі йому довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №2847/21 від 20.12.2021, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" ;
-зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області видати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" який становить 68 100 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 позов задоволено
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційна скарга подана через систему «Електронний суд» 20.07.2023, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята в порядку письмового провадження 01.06.2023, а тому перебіг строку на касаційне оскарження розпочався 02.06.2023 та закінчився 03.07.2023.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що з повторною касаційною скаргою звернувся в короткий строк після отримання ухвали про повернення первинно поданої касаційної скарги, а тому має право на поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
27.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 у справі №240/44080/21 повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
10.07.2023 ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 у справі №240/44080/21 повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
20.07.2023 ОСОБА_1 втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023.
Враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з первинною касаційною скаргою в межах 30-денного строку з дня прийняття оскаржуваної постанови, з повторною скаргою звернувся без зайвих зволікань та в найкоротші терміни після отримання ухвали Верховного Суду від 18.07.2023, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстави для поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження судових рішень.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме питання права суддів у відставці на отримання довідки про суддівську винагороду для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання без застосування органами, які видають такі довідки, положень законів, які по-іншому визначають розмір суддівської винагороди, ніж Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо правомірності застосування територіальними органами Державної судової адміністрації України (або окремими судами, які є самостійними розпорядниками бюджетних коштів) при видачі суддям у відставці довідок про суддівську винагороду за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України положень законів про Державний бюджет України щодо визначення окремого виду прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Скаржник звертає увагу, що Верховним Судом продовжуються ухвалюватися постанови, в яких підтверджується право працюючих суддів на отримання суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу, обчисленого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021 у розмірі 2270 грн (постанова від 22.06.2023 у справі № 400/4904/21), а також відкриваються касаційні провадження за касаційними скаргами суддів на постанови судів апеляційної інстанції, якими їм відмовляється у задоволенні позовів про зобов'язання територіальних управлінь Державної судової адміністрації України нараховувати суддівську винагороду відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без «нового виду прожиткового мінімуму для працездатних осіб» (справи № 560/5597/22, № 240/5659/22). При цьому територіальним управлінням Державної судової адміністрації України Верховний Суд навпаки відмовляє у відкритті касаційного провадження у випадках ухвалення рішень у подібних справах на користь суддів (справи № 620/489/23, № 280/9906/21).
Питання ж щодо права суддів у відставці на отримання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з базового посадового окладу працюючих суддів, обчисленого відповідно до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування положень абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» вирішується судами по різному.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, за участю третьої особи - Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/44080/21.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя С.Г. Стеценко