Справа № 560/14091/23
08 серпня 2023 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" про визнання дій протиправними та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними, незаконними дії адміністрації ЗВК58 щодо складення дисциплінарних стягнень;
- скасувати незаконну постанову начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 19.07.2022;
- стягнути з адміністрації ЗВК58 моральну шкоду у сумі п'ятдесят тисяч гривень.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, і саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати незаконними, протиправними дії ДУ ЗВК58 щодо складення дисциплінарних стягнень. При цьому у позовних вимогах не конкретизовано, які конкретно дії відповідача позивач просить визнати протиправними (зокрема, не вказано реквізити дисциплінарних стягнень, дати їх складання).
У той же час, позивач просить скасувати одну постанову начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 19.07.2022.
Крім цього, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, сума судового збору яка підлягає сплаті при зверненні до суду з цим позовом, складає 1073,60 грн.
Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.
Поряд з цим, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, на підставі п.17 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI.
Дослідивши заявлене клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Однак на підтвердження заявленого клопотання позивачем не надано доказів про відсутність коштів на особовому рахунку позивача, достатніх для сплати судового збору.
Відтак, суд позбавлений можливості встановити наявність передбачених законом підстав для звільнення позивача від судового збору.
Отже, позивачем має бути надано документ про сплату судового збору, або докази про відсутність коштів на особовому рахунку позивача, достатніх для сплати судового збору.
Судовий збір слід сплачувати за наступними реквізитами: одержувач коштів - ГУК у Хмел обл/Хмельниц. мтг/22030101, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок - UA888999980313161206084022775, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Проте позивач до позовної заяви не додає копії рішення, яке ним оскаржується.
Водночас, позивач просить витребувати в адміністрації ЗВК58:
- довідку стану його особового рахунку;
- відео з відеореєстратора за 13.07.2022;
- постанову за 19.07.2022;
- рапорт за 13.07.2022.
Суд враховує, що частинами першою та другою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, слідує, що позивач звернувся до відповідача з запитом від 24.07.2023 про надання документів (довідки стану його особового рахунку; постанови за 19.07.2022; рапорту за 13.07.2022), а вже 02.08.2023 направив позов поштовим зв'язком, не отримавши відповіді.
Строк для розгляду заяви позивача не сплинув, пояснення причин звернення до суду до моменту отримання доказів позивач не пояснює в позовній заяві, натомість заявляє клопотання про витребування доказів судом.
Отже, позивач, за відсутності отримання документів або відмови у наданні таких на звернення, перекладає власні обов'язки щодо надання доказів згідно вимог ст.80 та 161 КАС України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що клопотання про витребування доказів є передчасним та не підлягає задоволенню на стадії відкриття провадження у справі.
Така ж позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 квітня 2023 року у справі №990/47/23.
Отже, позивачу на підтвердження обґрунтування своїх вимог необхідно самостійно надати відповідні докази (або надати доказ відмови відповідача у наданні таких на звернення від 24.07.2023).
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ч. 1-2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач вказує, що постановою від 19.07.2022 на дисциплінарній комісії йому було оголошено "сувору догану" (на підставі рапорту від 13.07.2022). 14.07.2022 ним було подано до прокуратури та ДБР заяви щодо подій, які відбулись 13.07.2022.
Тобто перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 20.07.2022.
Проте позивач звернувся до суду лише 02.08.2023 (направивши позов поштовим зв'язком), тому позов подано з пропущенням шестимісячного строку звернення, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № 9901/405/19 виклала правову позицію про те, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У позовній заяві позивач просить поновити строк з таких підстав:
1. йому не було відомо, що має право оскаржувати кожну постанову дисциплінарної комісії;
2. місцеві державні адвокати покривають злочини адміністрації, якісну правову допомогу отримати неможливо;
3. з практики Верховного Суду дізнався про право оскарження кожної постанови дисциплінарної комісії;
4. 13.07.2022 звернувся в прокуратуру і ДБР з заявою про вчинення кримінального злочину від 14.07.2022. Якби було відомо про право оскарження рапорту, одразу б його оскаржив.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Некомпетентність представника позивача в правових питаннях, а також труднощі в пошуку кваліфікованого спеціаліста для оформлення позовної заяви не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку в межах встановленого законодавством строку звернення до суду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 серпня 2018 року у справі №826/4213/18.
Крім того, перебування позивача в місцях позбавлення волі не перешкоджає реалізації його права на отримання безоплатної правової допомоги. Доказів звернення для отримання такої допомоги саме для захисту питань, висвітлених в позовній заяві, позивачем не надано.
Тобто, вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом залежить лише від того, коли особа дізналась або повинна був дізнатись про порушення такого права.
Таким чином, доводи позивача, викладені в заяві, не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Отже, вказані позивачем в позовній заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року по справі № 826/3794/17.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
1) нової редакції позовної заяви (у двох примірниках - для суду та для відповідача), у якій зазначити, які конкретно дії відповідача позивач просить визнати протиправними щодо складення дисциплінарних стягнень (вказавши реквізити дисциплінарних стягнень). У разі, якщо такі дії стосуються лише постанови начальника державної установи "Замкова виправна колонія (№58)" від 19.07.2022 - вказати про це;
2) документу про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду, або доказу про відсутність коштів на особовому рахунку позивача, достатніх для сплати судового збору (або надати доказ відмови відповідача у наданні такого на звернення від 24.07.2023);
3) копії рішення від 19.07.2022, яке оскаржується (у двох примірниках - для суду та для відповідача) (або надати доказ відмови відповідача у наданні такого на звернення від 24.07.2023).
4) письмової заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду, якщо такі є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Керуючись частиною 1 статті 123, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Причини пропуску строку звернення до суду, викладені у позовній заяві, визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук