Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
07 серпня 2023 р. № 520/20328/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лариса Мар'єнко, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Позивача - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Господарського суду Харківської області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Господарського суду Харківської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01 січня 2021 року по червень 2023 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Господарський суд Харківської області провести нарахування судді Господарського суду ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 по червень 2023 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року - 2270 грн, на 1 січня 2022 року - 2481 грн, на 1 січня 2023 року - 2684 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, у розмірі 683014,78 грн;
- стягнути з Господарського суду Харківської області на користь ОСОБА_1 суму нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по червень 2023 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІ, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2021 року - 2270 грн, на 1 січня 2022 року - 2481 грн, на 1 січня 2023 року - 2684 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків, а саме 683014,78 грн;
- зобов'язати Господарський суд Харківської області скласти Штатний розпис Господарського суду Харківської області на 2023 рік з виплаченням розміру посадового окладу судді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області затвердити Штатний розпис Господарського суду Харківської області на 2023 рік з визначенням розміру посадового окладу судді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати суддівської винагороди за один місяць.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 КАС України.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є нарахування та виплата позивачу основних та додаткових видів суддівської винагороди у період з 01.01.2021 по 30 червня 2023 року.
Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 №2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Таким чином, шляхом внесенням до ст.233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець ввів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
В той же час, відповідно до п.1 глави ХІХ КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від від 09 грудня 2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України запроваджено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Постановою КМУ від 25 квітня 2023 №383 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 №1236) дію карантину продовжено на всій території України до 30.06.2023 року.
З урахуванням змін, внесених до ст.233 КЗпП України, з 19.07.2022 позивач втратив очікувану можливість звернутися до суду за отриманням невиплаченого заробітку без обмеження строку.
В даному випадку, для дотримання прав позивача, суд вважає датою, з якої обліковується новий строк звернення до суду у даній справі - 19.07.2022, оскільки до цього встановлене обмеження не діяло.
В той же час, ст.233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені позовні вимоги стосуються перерахунку та виплати суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 30.06.2023 року.
В даному випадку необхідно врахувати, що суддівська винагорода є щомісячною виплатою, а тому в будь-якому разі про порушення своїх прав, позивач дізнався отримавши вказану виплату у відповідному місяці.
З заявлених в позовній заяві позовних вимог вбачається, що строк для звернення з позовними вимогами про нарахування та виплату суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 30.03.2023 сплив 30.06.2023 року.
Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права на перерахунок грошового забезпечення в належному розмірі позивач звернувся лише 31.07.2023, тобто з пропуском передбаченого ч.1 ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати суддівської винагороди за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 року - строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду разом з позовною заявою до суду не надавав.
Частинами 1 та 2 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В позовній заяві, позивач зокрема просить суд зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області затвердити Штатний розпис Господарського суду Харківської області на 2023 рік з визначенням розміру посадового окладу судді виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.
Проте, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області в якості відповідача не визначено. Водночас, позивачем не зазначено, які існують підстави вважати, що Штатний розпис Господарського суду Харківської області має затверджувати саме Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, як і не зазначено підстав для залучення його до участі у справі в якості третьої особи, у порушення частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Так, пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" закріплює дві категорії справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18) дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 607/14495/16-ц.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суддею встановлено, що позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору.
Позивач звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог, які стосуються стягнення заробітної плати. При цьому, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру щодо складення та затвердження Штатного розпису Господарського суду Харківської області на 2023 рік.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні.
Отже, ОСОБА_1 за позовні вимоги щодо зобов'язання Господарського суду Харківської області скласти Штатний розпис Господарського суду Харківської області на 2023 рік з виплаченням розміру посадового окладу судді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн та зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області затвердити Штатний розпис Господарського суду Харківської області на 2023 рік з визначенням розміру посадового окладу судді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 грн, має сплатити судовий збір у сумі 2147,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
1) заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 30.03.2023 із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску;
2) уточнену позовну заяву із зазначенням правильного складу сторін відповідно до позовних вимог, а також заяву про залучення до участі у справі третьої особи, з зазначенням на яких підставах її належить залучити до участі у справі;
3) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Господарського суду Харківської області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО