Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
08.08.2023 р. справа №520/18126/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації, Управління)
провизнання дій протиправними та спонукання до виплати доплати до пенсії, -
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 28.04.2023 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити з 28.04.2023 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.
Відповідач з поданим позовом не погодився, надавши 27.07.2023 р. відзив, у якому наполягав на відсутності підстав для виплати заявникові спірної доплати.
Суд, вивчивши доводи усіх наявних у справі документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник є пенсіонером по лінії Міністерства оборони України, отримує від ГУ ПФУ в Харківській області пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 50% грошового забезпечення.
З 01.01.2018р. розмір пенсії заявника до виплати склав 3354,31 грн (2061,37 грн попереднього розміру пенсії + 1292,94 грн підвищення).
Станом на 01.07.2021р. пенсія заявника була обчислена як 6647,25грн. (4647,25 основного розміру пенсії як 50% від суми грошового забезпечення 9294,50 грн. (оклад за посадою - 5070,00грн., оклад за званням - 13400,00грн., надбавка за вислугу років 45% - 2884,50 грн) + 2.000,00грн. доплати у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
З відомостей автоматизованої системи документообігу суду судом встановлено, що відносно заявника уповноваженим на видачу довідок про розмір грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України - Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки із посиланням на норми постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 було складено довідку про грошове забезпечення для проведення перерахунку 01.04.2019р. з урахуванням також додаткових видів грошового забезпечення, а саме: 1) оклад за посадою - 5070,00 грн, 2) оклад за військовим званням - 1340,00 грн, 3) надбавка за вислугу років 45% - 2884,50 грн, 4) надбавка за особливості проходження служби 65% - 6041,43 грн, 5) надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 507,00 грн, 6) надбавка за класну кваліфікацію 5% - 253,50 грн, 7) премія 35% - 1774,50 грн (довідка від 21.09.2021р. №ФХ-111136).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року по справі №520/23157/21 було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) з приводу нездійснення з 01.04.2019 року перерахунку, нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.09.2021р. №ФХ-111136; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) провести з 01.04.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ), виходячи з 50% грошового забезпечення за довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.09.2021р. №ФХ-111131 з урахуванням раніше здійснених платежів.
На виконання вказаного судового рішення Управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивача.
За складеним Управлінням протоколом після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі по справі № 520/23157/21 розмір пенсії заявника до виплати склав 8935,47грн. як 50% грошового забезпечення у сумі 17870,93 грн.
Під час указаного перерахунку доплата у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 Управлінням не враховувалась.
08.05.2023р. заявник подав до Управління звернення з приводу виплати доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
За цим зверненням Управлінням було вчинено відмову, оформлену листом від 29.05.2023р. №2000-0203-8/70623, умотивовану тим, що після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №520/23157/21 громадянин утратив право на доплату до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу відмови у поновленні виплати з 28.04.2023р. доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ).
Отже, приписи Закону України №2662-ХІІ є спеціальною нормою права стосовно відносин за участю заявника та запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії громадянина, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2662-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2662-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, у процедурі за ст.43 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення пенсії є виплати (як винагорода за працю), одержані особисто особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто складові елементи структури власного грошового забезпечення).
Натомість, у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною для обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії є реально отримані (а не уявно можливі до нарахування) виплати (як винагорода за працю) третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця за рівнозначною посадою (або тією ж самою, або прирівняною).
Положення ч.18 ст.43 Закону України №2662-ХІІ цього правила не змінюють, адже присвячені регламентуванню випадку, коли з події призначення пенсії вперше та обчислення розміру вперше призначеної пенсії і до події виплати вперше призначеної пенсії настала подія збільшення поточної винагороди за службу відносно іншого діючого публічного службовця, на що однозначно показує застосування законодавцем ознаки - "невідкладно", котра взагалі не використовується у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ.
До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону України №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами (за винятком визначення загальної структури грошового забезпечення), адже протилежне з невідворотною неминучістю призводить до появи віртуального показника грошового забезпечення - неіснуючої винагороди за службу, який фізично у дійсності не одержується жодним із діючих публічних службовців (військовослужбовцем) і арифметично складається із платежів з винагороди за службу, отриманих у минулому самим заявником - військовослужбовцем у відставці (тобто власної винагороди за службу) та поточних платежів з винагороди за службу, котрі наразі отримуються діючим військовослужбовцем (тобто винагороди за службу третьої сторонньої особи).
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Таке тлумачення змісту правової підстави для обчислення нового розміру раніше вже призначеної у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсії цілком корелюється із правовим висновком п.31 постанови Верховного Суду від 28.11.2022р. по справі №820/3451/18.
14.07.2021р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №713, метою якої є зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Абзацом 1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлено з 01.07.2021р. щомісячну доплату у сумі - 2.000,00грн. особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Абзацом 2 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлено з 01.07.2021р. щомісячну доплату у сумі - 2.000,00грн. особам, яким призначено пенсію після 01.03.2018р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", але з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018р. або до цієї дати.
За спеціальним правилом абз.3 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 установлена з 01.07.2021р. щомісячна доплата у сумі - 2.000,00грн. не виплачується у разі перегляду (перерахунку) пенсій після 01.03.2018р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.
При цьому, у силу спеціального правила абз.3 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
У силу застереження абз.4 п.1 постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022р. №7-р(ІІ)/2022 по справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) до 12.04.2023р. визнано поширення приписів ст.2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI на дію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, а відтак визнано запровадження обмеження розміру пенсії військовослужбовця у відставці максимальною сумою до виплати у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, за змістом норм постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 перешкодами у призначенні і виплаті доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 є: 1) досягнення мети - зменшення диспропорцій в розмірах пенсій (подія чого співпадає із досягненням розміру пенсії рівня показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність); 2) настання події перерахунку пенсії (у тому числі і в порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118 у разі досягнення розміру пенсії рівня показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
01.03.2018р. настала подія підвищення поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця у зв'язку із набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017р. №704.
Однак, відповідно до п.2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 виплату перерахованих розмірів раніше вже призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій було запроваджено з 01.01.2018р.
Таким чином, унаслідок ретроспективної дії п.2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 подія перерахунку раніше призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій у зв'язку із підвищенням поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704 припала на 01.01.2018р.
05.03.2019р. у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 втратили юридичну силу п.1 і п.2 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, а тому подія нового перерахунку раніше призначених у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсій припала на - 01.04.2019р.
Проте, такі перерахунки мали правову природу не підвищення поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704, а припинення дії запровадженого Урядом України нормативного регламентування в частині обмеження структури грошового забезпечення як бази перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії виключно окладом за посадою, окладом за званням та надбавкою та вислугу років.
Суд вважає, що у розумінні ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ та п.5 Порядку проведення, перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Порядок №45) перерахунки розміру раніше вже призначених пенсій саме у зв'язку із реальним (фактичним) збільшенням поточної винагороди за службу діючого публічного службовця можуть мати місце 01.01.2016р. (має місце подія реального підвищення винагороди за службу), 01.01.2018р. (має місце випадок застосування ретроспективного правила виплати підвищеної пенсії з 01.01.2018р. у зв'язку із реальним підвищенням поточної винагороди з 01.03.2018р.), 01.03.2018р. (має місце подія реального підвищення винагороди за службу), 01.02.2020р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2020р.), 01.01.2021р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2021р.), 01.02.2022р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2022р.), 01.03.2022р. (перерахунок пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118), 01.02.2023р. (має місце подія умовно розрахованого підвищення винагороди за службу, котра наразі не отримується жодним із діючих публічних службовців унаслідок використання під час обчислення грошового забезпечення показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018р., а не станом на 01.01.2023р.)
Перерахунки пенсій на виконання рішень судів у зв'язку: із зменшенням відсоткового розміру пенсії відносно грошового забезпечення, із втратою чинності нормами права в частині структури грошового забезпечення як розрахункової бази обчислення нового розміру раніше вже призначеної пенсії (05.03.2019р. - відповідає перерахунку пенсії з 01.04.2019р.; 19.11.2019р. - відповідає перерахунку пенсії з 01.12.2019р.) є виправленням недоліків/вад/дефектів реалізації управлінської функції суб'єктом владних повноважень у порядку судового захисту, а не перерахунком пенсії через підвищення поточної винагороди за службу діючого публічного службовця.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України суд бере до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.11.2022р. у справі № 420/2473/22 доплата до пенсії в розмірі 2.000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови КМУ від 14.07.2021р. № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що 29.01.2020р. у зв'язку із набранням законної сили рішення суду у справі №826/6453/18 втратив чинність п.6 постанови КМУ від 21.02.2018р. №103 та було відновлено дію первісної редакції п.4 постанови КМУ від 30.07.2018р. №704 про обчислення грошового забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, тобто настала подія підвищення поточного грошового забезпечення діючого військовослужбовця.
Відповідно до ст.7 Закону України від 14.11.2019р. №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020р. також було запроваджено єдину величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - "2.102,00грн."
Між тим, згідно з ст.7 Закону України від 15.12.2020р. №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021р. було запроваджено декілька величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: звичайну величину прожиткового мінімуму у розмірі - "2.270,00грн." та спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі - "2.102,00грн." для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Отже, положення ст.7 Закону України від 15.12.2020р. №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021р. в частині запровадження величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - "2.270,00грн." є загальною нормою права, а положення ст.7 Закону України від 15.12.2020р. №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021р. в частині запровадження величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб та спеціальну величину у розмірі - "2.102,00грн." для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, є спеціальною нормою права.
Оскільки оплата праці військовослужбовців регулюється спеціальним законом - ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", то для обчислення розміру посадового окладу військовослужбовця станом на 01.01.2021р. слід використовувати показник значення прожиткового мінімуму для працездатної особи у - "2.102,00грн."
Таке тлумачення змісту належних норм матеріального права цілком корелюється із правовим висновком постанови Верховного Суду від 02.08.2022р. у справі №440/6017/21 та постанови Верховного Суду від 31.08.2022р. по справі №120/8603/21-а.
Статтею 7 Закону України від 02.12.2021р. №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022р. було запроваджено декілька величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: звичайну величину прожиткового мінімуму у розмірі - "2.481,00грн." та спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі - "2.102,00грн." для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
При цьому, у силу спеціального правила п.8 Прикінцевих положень Закону України від 02.12.2021р. №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" було установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень.
Отже, на відносини з оплати праці інших працівників державних органів поширюється дія абз.6 ст.7 Закону України від 02.12.2021р. №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік", унаслідок чого підлягає використанню показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - "2.102,00грн."
Статтею 7 Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023р. було запроваджено декілька величин прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: звичайну величину прожиткового мінімуму у розмірі - "2.684,00грн." та спеціальну величину прожиткового мінімуму у розмірі - "2.102,00грн." для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
При цьому, у силу спеціального правила п.7 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" було установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція із здійснення досудового розслідування корупційних та пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень.
Отже, на відносини з оплати праці інших працівників державних органів поширюється дія абз.6 ст.7 Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", унаслідок чого підлягає використанню показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - "2.102,00грн."
З огляду на викладене, суд зважає, що під час регламентування правових відносин з приводу оплати праці публічних службовців з 01.01.2020р. законодавець незмінно та послідовно застосовує сталий підхід, за яким при обчисленні розміру винагороди за роботу/службу працівників державних органів підлягає використанню показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі - "2.102,00грн.", за виключенням випадків оплати праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції та Національного антикорупційного бюро України.
У свою чергу, абзацом 1 п.4 постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 у редакції постанови КМУ від 12.05.2023р. №481 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З наведеного випливає, що Кабінет Міністрів України як суб'єкт владних повноважень, до виключного відання якого законодавцем у приписах ч.4 ст.9 Закону України від 20.12.1991р. №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було віднесено визначення правил обчислення грошового забезпечення, у період часу 01.03.2018р.- подія набрання чинності постановою КМУ від 12.05.2023р. №481 не приймав власного рішення нормативного характеру з приводу підвищення розмірів окладу за посадою та окладу за військовим званням за постановою КМУ від 30.08.2017р. №704.
Водночас із цим, за приписами ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ), п.1 та п.5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45) саме подія прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій є підставою для проведення перерахунку (обчислення нового розміру) раніше вже призначеної пенсії.
Доказів проведення перерахунку пенсії заявника у зв'язку із викладеними вище приводами (зміна розміру виду грошового забезпечення, введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) матеріали справи не містять.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України суд бере до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.11.2022р. у справі № 420/2473/22 доплата до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Водночас із цим, матеріали справи не містять і доказів досягнення розміром пенсії заявника мети прийняття постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення, але стан виконання суб'єктом владних повноважень цього обов'язку не виключає дії норм ч.1 ст.77 КАС України та стандартів доказування, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. по справі №916/3027/21.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Визначаючись з приводу реально вчиненого суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення, суд зазначає, що за загальним правилом з огляду на положення п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України, п.1 ч.2 ст.24, п.2 ч.2 ст.24, ч.3 ч.2 ст.24 Митного кодексу України під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти - письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти - вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти - ухилення від виконання обов'язку, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти - оформлене офіційним письмовим документом - листом відхилення прохання/звернення приватної особи.
У спірних правовідносинах відповідачем спочатку було реалізовано управлінську функцію в частині призначення на користь заявника платежу у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 (тобто було вчинено волевиявлення у формі дії), але потім за управлінським волевиявленням суб'єкта владних повноважень виплата коштів у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 була припинена у зв'язку із виконанням рішення суду про перерахунок пенсії заявника.
Отже, факт вчинення суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінського волевиявлення у формі дій у розумінні вчинку підтверджено матеріалами справи відносно події припинення виплати доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 саме у зв'язку із виконанням рішення суду про перерахунок пенсії заявника, але не відносно події непризначення цього платежу за згаданим вище окремим письмовим зверненням заявника, де суб'єктом владних повноважень була вчинена відмова, котра у межах даного спору не оскаржена.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах розмір пенсії заявника не досяг рівня, згаданого у постанові КМУ від 14.07.2021р. №713, а тому слід вважати, що диспропорція у розмірах пенсій у випадку заявника не подолана, виплата доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 була призначена та здійснена, однак у подальшому припинена з підстав, котрі не відповідають закону.
Тому суду належить застосувати ч.2 ст.5 та ч.2 ст.9 КАС України і спосіб захисту права заявника, сформульований у резолютивній частині цього судового акту.
При розв'язанні спору, суд зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував усі діючі механізми з'ясування об'єктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам та нормам закону, котрі здатні вплинути на правильне вирішення спору; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; повно та детально виклав власні висновки та міркування як з приводу тлумачення належних норм права, так і з приводу усіх слушних доводів поданих учасниками спору процесуальних документів.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Вийти за межі позову.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу припинення виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 у зв'язку із виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року по справі №520/23157/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 28.04.2023 р. доплати до пенсії у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. №713 з урахуванням раніше проведених платежів.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко