04 серпня 2023 року Справа № 280/3251/23 :
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря Білай В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.11.2020 №Ф-19215-13 У про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 35588,74 грн.
26.07.2023 представник позивача подав заяву про ухваленя додаткового рішення у справі №280/3251/23 в якій просить суд, ухвалити додаткове судове рішення у справі №280/3251/23 про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як фізичну особу-підприємця. Заява обґрунтована тим, що позивачем було заявлено, окрім іншого, позовну вимогу про зобов'язання здійснити коригування даних в інтегрованій картці. Разом з тим, у резолютивній частині рішення не вирішено такі позовні вимоги, що унеможливлює повне виконання рішення суду.
Ухвалою від 26.07.2023 призначено заяву до судового розгляду без виклику учасників справи в порядку письмового провадження; запропоновано відповідачу у строк до 03.08.2023 висловити свою позицію щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Головне управління ДПС у Запорізькій області не скористалося правом подати заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №280/3251/23, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Вказаний перелік підстав, за наявності яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Отже суть процесуального інституту додаткового судового рішення зводиться до того, що за допомогою додаткового судового рішення суд вирішує окремі позовні вимоги, які не були вирішені основним рішенням, або невирішені клопотання. Крім того, додаткове судове рішення може бути прийняте, якщо судом при ухваленні основного рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами розгляду справи по суті.
За змістом позовної заяви позивач просив:
1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-19215-13 У, прийняту Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
2) зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як фізичну особу-підприємця.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.11.2020 №Ф-19215-13 У про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 35588,74 грн.
Водночас, щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як фізичну особу-підприємця, рішення не ухвалено.
При цьому, згідно з Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку;
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.
Згідно п. 37 Порядку державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів:
- особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством;
- довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;
- довідки установ банків про закриття рахунків;
- довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів;
- оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.
Відповідно до пункту 8.1 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998 року за №80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за №172/2612 (далі - Інструкція №80; чинна на момент виникнення спірних правовідносин) з метою оподаткування ліквідацією платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу є ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, унаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Пунктом 8.9 Інструкції №80, передбачено, що зняття з обліку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків - юридичних осіб. На фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності поширюється дія пунктів 8.1 - 8.8 цієї Інструкції. Особливістю є лише те, що фізична особа після прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності подає до органу державної податкової служби, у якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи:
- заяву про зняття з обліку платника податків за ф. № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП;
- оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою № 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.
Згідно з пунктом 8.2 Інструкції №80, при одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за ф. N 8-ОПП, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків або звернення до суду, чи господарського суду з питання скасування державної реєстрації, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку.
За рішенням керівника органу державної податкової служби документальна перевірка не проводиться, якщо платник податків призупинив діяльність, не знаходиться за місцем реєстрації (обліку), не подає звітності протягом одного року до органу державної податкової служби, не має податкового боргу та стосовно нього використана інформація від банківських установ, митної служби та інших контролюючих органів щодо відсутності здійснення господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, а також підрозділами податкової міліції підтверджено неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) такого платника податків.
Відповідно до пункту 8.3 Інструкції №80, після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Суд зазначає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв'язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою судового захисту має бути усунення перешкод в реалізації права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
Отже вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Таким чином, оскільки судом у рішенні від 18.07.2023 оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) визнана протиправною з тих підстав, що відповідачем не надано доказів того, що позивач зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа-підприємець та є платником єдиного внеску у відповідності до пункту 4 статті 4 Закону № 2464-VI, то позовна вимога в цій частині також є такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення у справі додаткового рішення про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як фізичну особу-підприємця.
Керуючись ст. 241, 243, 248, 252 КАС України, суд-
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як фізичну особу-підприємця.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В. Стрельнікова